Замість звіту – позов до суду

Щоб краще розуміти, наскільки успішно працюють медичні виші, Міністерство охорони здоров’я запровадило публічне звітування ректорів перед МОЗ і громадою. До того ж, це передбачено статтею 34 закону про вищу освіту.

Першою запросили виступити ректорку Національного медичного університету імені О. О. Богомольця Катерину Амосову. Вона мала зробити це ще 23 березня. Охочих послухати Катерину Миколаївну зібралося багато, але сама вона не з’явилася. Як виявилося, за два дні до публічного звітування Катерина Амосова взяла лікарняний, а документи про зроблену роботу надіслала МОЗ в електронному вигляді. Призначили іншу дату її зустрічі з міністерством – 30 березня. Попри обіцянки бути присутньою, ректорка знову не прийшла. Натомість 2 квітня скликала журналістів на власний брифінг у стінах НМУ.

КОМІСІЯ В НМУ ЩЕ ПРАЦЮЄ

У «Фейсбуці» Катерина Амосова пояснила, що доки спеціальна комісія проводить перевірку університету з приводу зриву іспиту «Крок 1. Стоматологія», вона відсторонена з посади ректора, тож на яких підставах має про що-небудь звітувати МОЗ?

«Однією рукою МОЗ втретє мене відсторонює від виконання ректорських повноважень, а другою – кличе «на килим» для планового звіту, робити який є обов’язком ректора. Отже, мусила інформувати наших можновладців, що цей обов’язок вони самі у мене протиправно забрали до 5 квітня, - обурювалася у соцмережі ректорка. – Хочу зазначити, що додаткова «усна форма» звітування в законі не зазначена, і в минулому році пані в. о. міністра якось без неї обійшлась. Нагадую, що документальну базу цього кейсу складає листування в трикутнику «НМУ - Центр тестування - МОЗ», документація НМУ щодо оголошеного відкритого тендеру і закон України «Про публічні закупівлі». Протягом трьох (!) попередніх тижнів попередньої пролонгації роботи комісії університет отримав електронною поштою аж один запит на надання до МОЗ копій документів. Після цього – тиша».

Завершити роботу комісія МОЗ планувала 23 березня, але винесення вердикту відклали ще на два тижні. Щодо звіту пані Амосової, то у міністерстві вирішили визнати її роботу у 2017 році незадовільною і рекомендували достроково розірвати контракт у зв’язку з невиконанням його умов. Ректорка прокоментувала це у соцмережі так, що за чутками рішення про її звільнення у міністерстві було готове заздалегідь. У свою чергу Амосова підготувала позов до суду про неправомірне звільнення.

Тим часом наглядову раду НМУ залишили, крім Ганни Гопко, міністр освіти і науки Лілія Гриневич та голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець. Щоб збалансувати таку хвилю негативних новин, університет поширив топ-10 фактів про здобутки Катерини Амосової, серед яких - найбільший за історію НМУ набір українських та іноземних студентів, анонімне анкетування щодо задоволеності студентів навчанням і фактів корупції, а ще – збільшення витрат зі спецфонду на наукове обладнання та капітальні реконструкції занедбаної інфраструктури.

«Я НЕ ВІРЮ У ЗВІТИ ТА КОМІСІЇ. ВАЖЛИВІ ЯКІСНІ ЗНАННЯ»

Ситуація дивна. Аргументація НМУ та МОЗ і раніше опиралася на законодавчу базу, Центр тестування МОЗ відмовчувався, тож знайти правду у цьому «бермудському трикутнику» видавалося неможливим. «День» від самого початку конфлікту наголошував, що після його вичерпання обидві сторони мають зробити висновки. Схоже, до цього етапу далеко.

«Моя рекомендація була незмінною від самого початку. Я вважаю, що МОЗ має зосереджувати увагу на двох інструментах, які воно має як орган влади: це зовнішнє тестування, тобто «Крок», та фінансування університетів, - зазначає Єгор Стадний, директор аналітичного центру CEDOS. – Зараз вони нарешті дослухалися до наших рекомендацій, у положенні про державно-кваліфікаційний іспит, частиною якого є «Крок», закріпили саме бюджетне пряме фінансування цих тестів, а не фінансування через університети, бо історія з НМУ почалася саме з «Кроку». Щодо фінансування самих університетів, то я не вірю у комісії, які перевіряють ВНЗ, не вірю у ректорів та їхні звіти. При бажанні помилки можна знайти скрізь. Я вірю лише у два цих інструменти у руках МОЗ, що стосуються вищої освіти».

«Абсолютно все одно, що відбувається в університеті. Якщо студенти проходять зовнішнє тестування, яке має бути якісним та адекватним, значить, вони мають необхідний рівень, щоб бути лікарями. Якщо не проходять, значить, тестування їх вдало відсікає, - продовжує Єгор Стадний. - Я перебільшую, але нас не повинно обходити, що студентів б’ють батогами. Якщо це ефективно, нехай так. Просто не можна розпилювати і так свої сильно обмежені ресурси, а МОЗ це якраз робить. Щодо поведінки пані Амосової, моє передбачення - що український суд не завжди справедливий, рано чи пізно повториться історія з Національним авіаційним університетом та Університетом державної фіскальної служби в Ірпені, коли звільнені ректори відновлюються на посаді. У МОЗ немає ресурсів протидіяти судовій системі, яка часто приймає політичні рішення».