«Заморожена» історична сенсація

Майже гамлетівське питання супроводжує весь період археологічних досліджень на Поштовій площі – бути чи не бути обіцяному підземному музею? Чи інвестор добудує тут запланований торговельний центр без музейного комплексу? На початковому етапі комерційного будівництва на Поштовій площі виявили сенсаційну знахідку – залишки вулиці стародавнього Києва, датовані ХІ – ХІІ століттями. Столичний міський голова Віталій Кличко тоді заявляв, що на цьому місці має з’явитися підземний музей, а інвестор може завершити свій проект лише за умови компромісного рішення з археологами.

Відтоді минуло три роки, і археологи все частіше висловлюють занепокоєння, що створення унікального музею під великим питанням. Так, нещодавно експерти Центру археології Києва заявили на прес-конференції, що впродовж чотирьох місяців археологічні розкопки не фінансуються з міського бюджету, а проект торгового центру часто змінюється, і місця для музею у ньому все менше.

КУЛЬТУРУ –  У БЕТОН

Разом з тим активісти, котрі вболівають за збереження історичного Києва, зареєстрували на сайті Київради петицію з вимогою до чиновників завершити археологічні роботи та музеєфікувати вивчений простір. «Квартали стародавнього Києва завалюють мішками зі сміттям, а фінансування роботи археологічної групи припинилося. У зв’язку з Євробаченням на історичному місці хрещення Русі у річці Почайна пришвидшеними темпами добудовують торговельний центр, а культурні шари XІ – XІІ століть, які могли б мати революційне значення для науки, будівельники через декілька днів мають намір залити бетоном», - зазначають автори петиції.

Центр археології Києва не часто робить гучні публічні заяви, і шкода, що на організовану ним прес-конференцію напередодні травневих свят не прийшли представники столичної влади. Директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак пояснив, що у 2014 році під час рятівних археологічних досліджень на місці майбутньої забудови на Поштовій площі виявили добре збережені рештки середньовічних дерев’яних споруд вулично-садибного, фортифікаційного та іншого призначень.

Згодом археологи перейшли від рятівних до стаціонарних розкопок. За три роки досліджень знайшли близько 300 монет різних століть, велику кількість виробів із кераміки, залишки дерев’яних споруд, які потребують найбільшого захисту, оскільки перебувають під відкритим небом. Без належного догляду та консервації знайдені конструкції з дерева просто приречені. Натомість уявіть, що у підземному музеї могли б відтворити свого роду картинку з минулого, бо йдеться не про експонати, заховані у вітрини, а законсервовану реальну садибу ХІ – ХІІ століть!

В ІНТЕРЕСАХ КОМЕРЦІЇ ЧИ ІСТОРІЇ?

Наразі дослідники дійшли до археологічного шару ХІІ століття. Розраховували, що попереду їх чекають чи не найбільші сюрпризи. Та призупинене фінансування загальмувало весь процес розкопок. Михайло Сагайдак раніше заявляв, що, крім браку коштів, роботи «заморозилися» через відсутність порозуміння з інвестором. Між науковцями та забудовником немає спільного бачення, як продовжувати дослідження: в інтересах створення підземних просторів для торгівлі чи задля появи підземного музею.

«Останнім часом почали з’являтися фактори, які переконують нас у тому, що там складна ситуація з тим, хто є основним набувачем приміщень. Замовником робіт є Дирекція будівництва підземних шляхів, але інвестор – компанія «Хенсфорд-Україна». У цьому багатоголоссі політику веде не стільки наш замовник, з яким ми маємо офіційно підписаний договір на розкопки, скільки сторона, яка юридично ніяк з нами не пов’язана, тобто інвестор цього будівництва», - заявляв Михайло Сагайдак в інтерв’ю «Громадському радіо».

Інститут археології Національної академії наук України проаналізував проект будівництва торгового центру. В установі проекту дали негативну експертну оцінку, оскільки його реалізація не передбачає музеєфікації пам’ятки. Науковці вважають, що наразі будівельні роботи взагалі треба призупинити та ввести їх у законодавче поле. У цьому плані фахівці звертають увагу на те, що територія знахідки отримала статус пам’ятки, відповідний наказ Міністерство культури підготувало у грудні 2016 року. За ним прибережну ділянку Подолу на Поштовій площі занесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку археології місцевого значення.

«РОБОТА ВЕДЕТЬСЯ, АЛЕ НАУКА МУСИТЬ ПОЧЕКАТИ»

Щоб заспокоїти археологів, у Київські міській держадміністрації заявили, що тримають під контролем ситуацію з археологічними розкопками на Поштовій площі. Також передбачається необхідне фінансування проекту з міського бюджету. Як пояснила заступник голови КМДА Ганна Старостенко, у 2017 році в бюджет Києва закладено близько 27 мільйонів гривень на проведення наукового дослідження, консервації і музеєфікації археологічних знахідок на Поштовій площі. «Договір на виконання цих робіт було укладено наприкінці минулого року. До кінця 2017 року ми очікуємо від археологів і реставраторів на розробку конкретних методик із консервації та концепцію музеєфікації знахідок середньовічного Києва часів ХІ – ХІІ століть відповідно до затвердженого графіка робіт», – цитує Ганну Старостенко прес-служба КМДА.

Як запевнила «День» член Міжнародної ради з охорони пам’яток та визначних місць (ІCOMOS) і співзасновниця громадської організації «Громада Андріївського узвозу» Ольга Рутковська, після тривожних дзвіночків від археологів відчуваються певні зрушення. «Це надскладний об’єкт дослідження та музеєфікації. У світі робота з такими об’єктами завжди мала колосальну підтримку органів влади та державних фондів, - зауважує Ольга Рутковська. – Після нашої зустрічі з чиновниками місто виділило перший транш грошей археологам. Ці кошти були передбачені у минулорічному бюджеті. Зараз дослідження мають бути продовжені. Залишається не до кінця з’ясованим питання з приводу того, яка має бути орієнтовна площа музеєфікованого розкопу. Над цим працюють заступник мера Ганна Старостенко та Центр археології Києва. Центр мусить підготувати попередню концепцію музеєфікації. Питання непросте, бо презентувати ідею можна, та ще не досліджена найбільш старовинна частина археологічного шару. Тож повноцінна програма музеєфікації буде готова після завершення дослідження. Тобто робота ведеться, місто пам’ятає про це, але, видно, Євробачення та інші стратегічні питання цьому заважали. На жаль, наука, хай навіть йдеться про унікальні об’єкти, мусить почекати».

Науковці сподіваються, що обіцянка мера буде виконана, й археологи завершать сенсаційні розкопки. Адже такі знахідки – подія небуденна.