Заповідник чи заготівельна база?

Першими вирубкою дерев на території Ічнянського національного природного парку занепокоїлися місцеві мешканці. Вони й звернулися по допомогу до тутешніх екологів, які одразу ж забили на сполох.

Екологічний активіст, фотограф-натураліст, у минулому заступник директора Ічнянського національного природного парку Сергій Гладкевич вбачає у санітарних рубках не що інше, як звичайнісіньку валку лісу з метою його подальшої реалізації. «Коли ми під’їхали на місце валки, то побачили соснові колоди, розміром від чотирьох до шести метрів, — розповідає еколог. — Неозброєним оком видно, що деревину підготували на реалізацію, вона цілком здорова, без шкідників. Характерно, що в запущених місцях та на ділянках із молодняком, який треба чистити,  ніхто санітарних рубок не проводить, бо це економічно невигідно. Така деревина тонка і коштує копійки, а тут видно, що ліс рубають конкретно під чиєсь замовлення».

За словами Сергія Гладкевича, за дванадцять років існування національного парку санітарні рубки на його території вже стали нормою. З огляду на розміри заповідної території, а це близько 10 тисяч гектарів лісу, боліт, ставків і полів, обсяги заготівлі деревини не можуть не вражати. Так, за інформацією еколога, у 2015 році зусиллями працівників національного парку було заготовлено близько 2 тисяч кубометрів деревини. Реалізовували ж її населенню та підприємцям.

«Дуже дивно, що санітарну рубку проводять у пожежонебезпечний період, — каже еколог. — Дивує і така потужна активізація дроворубів: або замовник поспішає, або директор парку відчуває, що його дні пораховані».

Відомо, що незабаром у Міністерстві екології та природних ресурсів має відбутися конкурс на посаду директора парку. Сергій Гладкевич вважає, що нинішній незмінний від початку заснування парку директор Ічнянського національного природного парку Олександр Шульга втратить свою посаду.

ТУРИЗМ ЗАМІСТЬ ВИРУБКИ

Директор Ічнянського національного природного парку Олександр Шульга відкидає будь-які звинувачення на свою адресу і називає їх провокативними. 

«Гладкевич робить це з особистої неприязні, — пояснює Олександр Шульга. — Він не може пробачити мені свого звільнення, бо ж хотів одночасно впроваджувати зелений туризм і розводити кіз, а треба ходити на роботу», — аргументує своє минулорічне рішення про звільнення тодішнього заступника чинний директор парку.

З його слів, на території парку відбуваються санітарно-оздоровчі заходи. Їх проводять на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, ліміту. Олександр Шульга переконує, що вчасне проведення вибіркових санітарних рубок дає змогу використовувати деревину, яка не зовсім втратила свою якість, для господарських потреб та реалізації. Це у свою чергу суттєво впливає на збільшення надходжень до спеціального фонду бюджету установи.

Незаперечним є той факт, що у цивілізованих країнах основною функцією національних природних парків є збереження унікальних екосистем, а не забезпечення деревиною населення та підприємців. Наповнювати ж бюджет установи, на переконання Сергія Гладкевича, потрібно за рахунок розвитку туризму, а не вирубки дерев. Проте за дванадцять років існування парку прокладено всього-на-всього дві екологічні стежки. В планах бюджетного наповнення туризм стоїть чи не найостаннішому рівні. Так, за рахунок відвідувачів бюджет національного парку за минулий рік поповнився всього на одну тисячу гривень, для порівняння — в Національному природному парку «Синевир» на туристах заробляють близько одного мільйона гривень! До того ж, як правило, мешканці наближених до заповідних територій населених пунктів також заробляють на туризмі, а нерухомість в таких місцях автоматично зростає в ціні. Наразі ж більшість мешканців Ічнянщини навіть не здогадуються про існування Національного природного парку...

«Загалом плануємо заготовити 3 тисячі кубічних метрів деревини, однак відсоток ділової деревини у загальному об’ємі ліквідної деревини незначний, він становить всього 12 відсотків і в кількісному показнику складає 380 кубічних метрів, — виправдовується директор. — Ділову та дров’яну деревину наша установа реалізує місцевому населенню, оскільки здебільшого населені пункти, що прилягають до території парку, не газифіковані».

Олександр Шульга також наголосив на тому, що, окрім населення, деревину адміністрація парку реалізовуватиме ще і соціальним установах та підприємцям.

Зі свого боку еколог Сергій Гладкевич просить звернути увагу на те, що при будь-якій санітарній рубці, апріорі, обирають гірші дерева. «Там не може бути ділової деревини», — переконаний Гладкевич.

У належний контроль за вирубкою деревини він також не вірить. Каже, акти про лісопатологічне обстеження дерев підписувала людина з Києва, яка жодного разу не виїжджала на місце майбутньої санітарної вирубки.

Незаперечним є той факт, що у цивілізованих країнах основною функцією національних природних парків є збереження унікальних екосистем, а не забезпечення деревиною населення та підприємців. Наповнювати ж бюджет установи, на переконання Сергія Гладкевича, потрібно за рахунок розвитку туризму, а не вирубки дерев. Проте за дванадцять років існування парку прокладено всього-на-всього дві екологічні стежки. В планах бюджетного наповнення туризм стоїть чи не найостаннішому рівні. Так, за рахунок відвідувачів бюджет національного парку за минулий рік поповнився всього на одну тисячу гривень, для порівняння — в Національному природному парку «Синевир» на туристах заробляють близько одного мільйона гривень! До того ж, як правило, мешканці наближених до заповідних територій населених пунктів також заробляють на туризмі, а нерухомість в таких місцях автоматично зростає в ціні. Наразі ж більшість мешканців Ічнянщини навіть не здогадуються про існування Національного природного парку...

А ЩО ЧИНОВНИКИ?

Погодження на санітарні рубки дерев в Ічнянському національному природному парку давали у відділі природно-заповідного фонду, біоресурсів та екомережі Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації. У департаменті відповіли, що тільки після того, як Ічнянський НПП затвердив ліміти у Мінприроди України, в установі видали дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

«Відповідно до Наказу Мінприроди України від 19.05.2016 № 188 «Про збереження біорізноманіття в біосферному заповіднику та національних природних парках» заборонено проведення суцільних санітарних рубок у межах біосферного заповідника й національних природних парках України», — зазначають у департаменті, неоднозначно натякаючи на те, що рубки не суцільні, а вибіркові.

На переконання директора Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації Катерини Тканко, рішення ж Чернігівської обласної ради від 20.07.2016 № 31-5/V1I «Про введення тимчасового мораторію на санітарні та суцільні рубки лісів у лісопаркових зонах Чернігівської області», яким заборонено на території лісопаркових зон Чернігівської області проведення суцільних санітарних рубок, на території природно-заповідного фонду області не поширюється.

В обласній прокуратурі думають інакше. Там вже порушили кримінальну справу за фактом незаконної порубки дерев на території об’єкта природно-заповідного фонду. «Прилуцькою місцевою прокуратурою за фактом незаконної порубки майже 200 хвойних дерев на території Ічнянського національного природного парку, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 364, ст. 246 КК України», — повідомляє прес-служба прокуратури Чернігівської області.

Як зазначають у прокуратурі Чернігівської області, у ході слідства буде надано правову оцінку відповідності дій посадових осіб Ічнянського національного природного парку та Департаменту екології і природних ресурсів облдержадміністрації.