Запровадження медичного страхування: вирiшення проблем охорони здоров’я чи зашморг для пацієнтів?
Про якість лікування у наших лікарнях говорити не доводиться. Сьогодні кількість звернень до поліклінік поменшала більш як на 30 відсотків. Населення через відсутність коштів зайнялося самолікуванням. І лише коли зовсім несила терпіти — біжить до стаціонару, «все своє несучи з собою».
Змінити ситуацію, що створилася, на думку керівництва Міністерства охорони здоров’я України, покликана розроблена в його надрах концепція обов’язкового державного медичного страхування. За словами міністра охорони здоров’я Андрія Сердюка, створення такого виду страхування передбачає наявність фонду обов’язкової системи страхування, що діє за рахунок бюджетних коштів і коштів роботодавців...
ПАНАЦЕЯ ЧИ ЩЕ ОДИН ПОДАТОК?
— Проект закону про обов’язкове медстрахування підготовлений добре, але це не означає, що якщо закон буде ухвалений, то він запрацює, — так стверджує начальник Управління медичного страхування, акредитації Міністерства охорони здоров’я України Юрій Попов. — Ми знову зв’язуємося з податком, з обов’язковим платежем. Він вилучатиметься фондом, відділення якого будуть створені в усіх регіонах. Для створення такої мережі необхідні мільйонні кошти. Адже ці фонди треба укомплектувати, прийняти на роботу людей, оснастити комп’ютерами, зв’язком, транспортом. І виходить, не встигши заробити ще копійки — страхові фонди вже стануть дуже витратними! Коли ж вони запрацюють (а їхня функція у стягуванні грошей), то можуть опинитися у тому ж становищі, що й пенсійні... Збирати ж нізвідки... Сьогодні ми бачимо, як формується Пенсійний фонд. Така ж доля може спіткати й наш фонд соціального страхування. Якщо додати на виробника ще один податок, той лише швидше «потоне». Тому ухвалення закону — серйозне економічне питання, яке треба добре вивчити... Можливо, його треба спочатку «обкатати» у Києві, де все ж благополучніша ситуація, ніж загалом в Україні. Що сьогодні зможуть дати шахтарі, якщо запустити механізм медстрахування в Донецькій області? А нічого! Тому що зарплати не платять, шахтам гроші не надходять і вугілля йде на 99% за бартером. Якщо немає «живих» грошей, немає що й відраховувати. Тому, якщо ми зараз не зачепимо бюджетні кошти й не підкріпимо закон про медичне страхування грошима, то не зможемо забезпечити громадянам медобслуговування.
ЗАКОН РОЗРАХОВАНИЙ НА НОРМАЛЬНУ СИТУАЦІЮ В КРАЇНІ
— За рекомендаціями ВООЗ, цивілізоване суспільство повинно витрачати на охорону здоров’я у своїй країні не менше восьми відсотків. У нас же поки що витрачається близько трьох,.. — ділиться своїм баченням становища, що створилося, заступник начальника Управління медстрахування Людмила Підгірна. — Хоча за нашим законодавством повинно відраховуватися десять відсотків ВНП (валового національного продукту). Зараз на організацію медичного страхування Мінфін хоче виділити всього 3,8 мільярда гривень. А цього не вистачить навіть на наймінімальнішу потребу. За нашими розрахунковими цифрами, для забезпечення системи медстрахування необхідно вдвічі більше.
Гроші не відразу надходитимуть до медустанов. Вони акумулюватимуться у фондах. Гроші за пенсіонерів повинні будуть надходити з Пенсійного фонду, за безробітних — із Фонду зайнятості. Якщо людина захоче обслужитися у якогось фахівця не в своїй районній поліклініці, а в якомусь центрі чи зробити протезування зубів — вона, звичайно, повинна буде платити з власної кишені, крім страховки. Під реальні гроші розраховуватимуться й медичні програми.
Сьогодні держава фінансує охорону здоров’я за залишковим принципом: Конституція гарантує повний обсяг медичної допомоги, а фактично ми не можемо надати людині повний комплекс послуг. Мета медстрахування — не тільки залучення додаткових позабюджетних коштів у вигляді страхових внесків, а й наведення порядку в охороні здоров’я.
P. S. Концепція обов’язкового державного медстрахування, розроблена Міністерством охорони здоров’я, розрахована на нормальну ситуацію в країні. Коли громадянин працює, отримує зарплату й з неї відраховує, наприклад, два відсотки до фонду медстрахування. Де-факто сьогодні більшість працівників хронічно не отримують пенсій і зарплат. Люди підуть зі своїми страховими полісами до медустанови. Але тут гроші фонду не отримали, оскільки той їх із платників податків не зібрав. Сьогодні лікар ще може сказати хворому про гроші, і той піде десь їх позичати. А так хворий відповість, що він уже ж заплатив! Але ці гроші просто не надійшли до лікарні...
...Півтора року, як проект закону підготовлений, але досі ще не ухвалений Верховною Радою. Сьогодні жоден фахівець в області страхової медицини не відповість із великою мірою ймовірності на запитання: чи розв’яже ухвалення закону про медичне страхування вузол проблем, що нагромадилися в охороні здоров’я, чи ще міцніше його затягне?
№228 27.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
