Земельне питання
— Хоча минулого року нас недофінансували приблизно на 6,5 мільйона гривень, проте всю програму ми виконали повністю. В Криму сформувалися 300 селищ компактного проживання репатріантів, але поки лише 60 відсотків їх забезпечено водою, 10 відсотків — електроенергією, 3 відсотки газифіковано. Iз 136 тисяч працездатного населення працевлаштовано лише 64 тисячі, причому здебiльшого вони працюють не за фахом. 2001 року передбачалося виділити під програму репатріації депортованих 40 мільйонів 250 тисяч з держбюджету та 12 мільйонів гривень — з кримського бюджету. Фактично надійшло 34 мільйони з держбюджету і 10 мільйонів з кримського бюджету. Ми ввели в експлуатацію понад 22,7 тисячі квадратних метрів житла за планом 20 тисяч, побудували 66,8 кілометра ліній електропередач, 57,7 кілометра водопроводу, 5,25 кілометра газопроводу, 7,3 кілометра шляхів, пробурили 23 свердловини, реконструювали гуртожитки, школи, лікарні, мечеті, сплатили за навчання у вузах понад 400 студентів iз малозабезпечених сімей, сплатили за відпочинок 750 дітей, на 1 мільйон 800 тисяч гривень погасили заборгованість за проїзд і провезення багажу, для 1600 людей оплатили вартість ліків, надали матеріальну допомогу понад двом тисячам сімей, фінансували культурні заходи.
Нинішнього року ми плануємо ввести в експлуатацію тисячу квартир — 900 для кримських татар і 100 для вірменів, болгар, греків і німців. До вересня нинішнього року також буде завершено електропостачання всіх 300 селищ компактного проживання депортованих. Буде також здано 140 — 150 кілометрів водопроводу, 100 кілометрів ліній електропередач, 20 кілометрів шляхів, 35 — 36 кілометрів газопроводу… Водопостачання до кінця нинішнього року матиме половина селищ депортованих, хоча два роки тому воду мала лише чверть селищ. Газифікацію селищ розпочато лише минулого року.
— Чи триває ще переселення депортованих?
— Так, але темпи його вже знизилися. Загалом до нас уже переселилося 263 тисячі кримських татар, 4 тисячі вірменів, болгар, греків і німців. За минулий рік переїхали приблизно 3 тисячі кримських татар. У Азії нині нараховується понад 9 тисяч осіб, які через посольство України прийняли громадянство нашої країни, але коли вони вирішать переселятися, — це їхнє питання. В травні нинішнього року ми будемо створювати спеціальну групу від кримського уряду, щоб виїхати на місце й вивчити настрої людей, їхні плани; визначити темпи переселення, щоб знати, які кошти нам потрібні для повного розв’язання проблеми. З урахуванням цього будемо планувати 2003 рік. Переселення болгар, вірменів, німців і греків уже припинилося, можна сказати, що проблему з їхнім поверненням у Крим уже розв’язано, облаштування триває, але також близьке до завершення. Починається зворотний процес — з тих чотирьох тисяч болгар, вірменів, німців і греків, які мали статус депортованих, деякі вже виїжджають з Криму, особливо в Німеччину й Болгарію. Але велика проблема з кримськими татарами. Близько 5,5 тисячі кримських татар стоять на квартирній черзі.
— Як вирішуються питання національної освіти?
— Сьогодні ми ведемо будівництво нових шкіл у Білогорську, Євпаторії, Судаку, Джанкойському й Сімферопольському районах. Ведемо капітальний ремонт декількох шкіл. Загалом до кінця нинішнього року буде задiяно 12 шкіл, в яких буде поглиблено вивчатися кримськотатарська мова, література, історія. Все одно цих шкіл дуже бракує.
— Відомо, що захворюваність серед репатріантів значно вища, ніж серед місцевого населення. Чи допомагаєте ви створювати й зміцнювати лікувальну базу?
— Ми ніде не будуємо ні нових лікарень, ні амбулаторій, але ведемо будівництво декількох ФАПів, ремонтуємо декілька лікарень, купуємо обладнання. Для лікарні в Старому Криму ми закуповуємо рентгенівське обладнання, допомагаємо забезпечувати лікарні медикаментами…
— Чи бере участь комітет у розв’язанні культурних проблем?
— Ми відремонтували кримськотатарський театр, допомагаємо районним установам культури з придбанням національних костюмів, оснащуємо установи культури на місцях різним інвентарем й інструментами. Дотуємо засоби масової інформації, газети й журнали. Цього року виділили 600 тисяч гривень на оснащення Кримського державного телебачення, яке має національні редакції й веде мовлення 6 ма мовами. 190 тисяч гривень цього року виділили республіканському спорткомітету для поліпшення оснащення й проведення оздоровчих заходів…
— Чи можна говорити, що вже в найближчому майбутньому репатріація та облаштування депортованих будуть закінчені й проблема буде вичерпана?
— Мене завжди критикують за те, що я кажу це, але, мені здається, в нас є всі можливості облаштувати тих, хто вже переселився, хто тут вже живе; і якщо ми будемо працювати так, як два останні роки, якщо держава буде виділяти по 50—55 мільйонів на рік, то до 2005 року їх облаштування буде закінчене. Тоді залишиться лише питання облаштування тих, хто приїжджатиме впродовж подальших років. Я вважаю, що переселення по 3—5 тисяч осiб на рік продовжиться ще певний час. Приріст селищ не планується. Кримські татари отримали 46 тисяч земельних ділянок, це крім тих, хто отримав будинки. 20 тисяч будинків уже закінчено, 26 тисяч будуються…
Вся програма репатріації колись оцінювалася в 1,5 мільярда доларів. А програма, передана на затвердження Кабінету Міністрів України, передбачає виділення до 2005 року щорічно по 60 мільйонів гривень. Цих коштів, якщо вони будуть виділятися в повному обсязі, поки достатньо.
— Чи вистачає вам законодавчої бази для вирішення питань репатріації?
— Звичайно, ні. Якщо взяти найболючіше питання — виділення землі для кримських татар. Треба визнати, що указ Президента, на підставі якого йде процес роздержавлення землі та її паювання, не враховує особливостей Криму та наявності в ньому репатріантів, які колись були вивезені переважно із сіл і були членами колгоспів і навіть формально не були виключені з них. Тепер ми намагаємося розв’язати проблему наділення кримських татар землею в межах чинного законодавства — за рахунок запасу земель, незатребуваних земель та інших резервів. Але це зовсім не те, якби питання про відновлення прав кримських татар на землю в Криму було вирішене законодавчо.
Горошi витрачаються нерацiонально
Нещодавно Рахункова палата України знову констатувала (цитуємо за повідомленням агентства Інтерфакс-Україна): «… кардинальних змін у нормативно-правовому забезпеченні порядку повернення і облаштування сімей депортованих народів після направлення Рахунковою палатою пропозицій стосовно його удосконалення, не сталося. Пропозиції щодо законодавчого визначення статусу депортованих і поняття «облаштування» не реалізовано… Тобто на сьогодні коло громадян, які можуть отримати статус депортованих, не обмежене ні кількісними, ні часовими рамками. У таких умовах проблема фінансового забезпечення облаштування сімей депортованих, які повертаються до України, для держави і державного бюджету залишається відкритою. Як відзначають аудитори, Міністерство юстиції України не ініціювало скасування або приведення у відповідність з чинним законодавством актів Ради міністрів Криму. Прогалини у нормативно-правовому забезпеченні створюють нерівні умови для облаштування сімей депортованих. Наприклад, відшкодування вартості проїзду до місця поселення і провезення майна поширене лише на сім’ї депортованих з числа кримських татар, які повертаються до Криму. Кримські татари з числа депортованих, які поселяються не на півострові, і сім’ї депортованих інших національностей, незалежно від місця поселення, прав на цю компенсацію не мають. Повторна перевірка встановила, що управління цільовими коштами держбюджету, призначених на облаштування депортованих на етапах планування, розподілу, фінансування і використання, у 2001 році було неефективним. Так, на виплату соціальної допомоги, не передбаченої чинним законодавством, використано 2,16 млн. грн., при заборгованості з виплати соцдопомоги депортованим кримським татарам (на 1 січня 2002 року) 3,55 млн. грн. Рада міністрів АРК не забезпечила виконання вимог Президента України і пропозицій Колегії Рахункової палати відносно передачі побудованих і прийнятих державною комісією об’єктів, призначених для облаштування сімей депортованих, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування і відповідним експлуатаційним організаціям. За рахунок коштів, призначених на облаштування сімей депортованих, сьогодні утримуються 136 об’єктів комунального господарства і 115 житлових будинків, які споруджено і здано державній комісії, починаючи з 1995 року. Колегія Рахункової палати, розглянувши матеріали повторної перевірки, дійшла висновку, що заходів, вжитих Мін’юстом, недостатньо для забезпечення цільового та ефективного використання коштів держбюджету, призначених на облаштування сімей депортованих. Про результати перевірки проінформовано Верховну Раду, висновки направлені до Державного комітету України у справах національностей і міграції…»
КОМЕНТАР
Мустафа ДЖЕМІЛЬОВ, народний депутат України, лідер меджлісу кримськотатарського народу:
— Рахункова палата України щороку перед затвердженням бюджету зазначала, що виділення коштів на програму репатріації кримських татар не зовсім законне, оскільки для цього немає законодавчої бази. Формально вони праві. Уряд і парламент України, враховуючи, що законопроекти перебувають на розгляді у парламенті, як правило, закривали очі на цей факт і виділяли кошти під програму переселення. Але уже минуло десять років як існує Україна, та понад п’ять років ці законопроекти перебувають на розгляді, але через опір комуністичної фракції їх досі не вдавалося прийняти, хоч ми весь час цього вимагаємо. У Верховній Раді знаходяться проект Закону «Про реабілітацію і відновлення прав депортованих», який виноситиметься на розгляд у новому формулюванні та з новими пропозиціями. Але найголовніше — не можемо ухвалити Закон «Про статус кримськотатарського народу в Україні», який міг би вирішити всі проблеми. Він досить детальний і включає в себе практично всі проблеми. Я сподіваюся, що нові склади і Верховної Ради України, і Верховної Ради Криму краще сприйматимуть наші проблеми та активніше їх вирішуватимуть.
