«Жертви» літа
Як уникнути сезонних хвороб
Найбільш резонансне на даний момент отруєння цього сезону було в дитячому оздоровчому таборі «Ювілейний» у Луганській області. Тоді у досить важкому стані було відправлено до інфекційного відділення центральної міськлікарні в Красному Лучі одного дорослого та 53 дитини. Щоправда, Луганська область — як, проте, Миколаївська, Херсонська, Донецька, Одеська і, безумовно, Крим, — завжди «відрізнялися» у літній період, а особливо багато проблем виникає в маленьких населених пунктах. Водопроводи там переважно або відсутні, або знаходяться в такому стані, що просто не в силах виконувати свої функції. У місцевих жителів і відпочиваючих залишається в такому випадку тільки два варіанти: або користуватися водою з колодязів (які далеко не завжди пройшли експертизу санепідемслужб), або завозити її з обласного чи районного центру і зберігати протягом тривалого часу. Або й того гірше — використовувати дощову воду для пиття. До речі, як потім з’ясувалося, саме господарські проблеми і спровокували масовий спалах гепатиту А в Севастополі декілька років тому, а такі маленькі міста, як Болеславчик і Чаусове, вже стабільно відносять до зони підвищеної небезпеки.
Минулого тижня встиг заявити про себе і Миколаїв. Як повідомив в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна головний лікар міської санепідемстанції Василь Ганнусовський, вміст у річковій воді в межах міста лактозопозитивної кишкової палички набагато перевищує допустиму норму. При потрібних показниках 5 тис. одиниць в одному літрі води на пляжі «Стрілка» виявлено 24 тис., а на пляжі «Південний» у районі нафтобази — понад 2 млн. одиниць! При тому, що якщо на «Стрілці» підвищений вміст збудників кишкової інфекції у воді виявили в останні дні, то на пляжі «Південний» перевищення фіксувалося аж iз травня. Щоправда, зі слів головного лікаря, жодним чином не повинне непокоїти те, що протягом останнього тижня з характерними для гострих кишкових інфекцій скаргами (нудота, запаморочення і болі в животі) до міських лікарень звернулося 45 осiб, а до обласних — 60. «Це сезонне», — вважає Василь Ганнусовський.
У Києві ж, як запевняє санітарно-епідеміологічна служба, подібних інцидентів бути не повинно. Відпочиваючи на пляжах, які отримали на початку купального сезону санітарні паспорти, ймовірність підхопити інфекцію дуже низька. У столиці в цей час інший головний біль — стихійні ринки. Міліція вже давно втомилася боротися з наполегливими бабусями, які хочуть реалізувати свій товар, але водночас не горять бажанням робити це на стаціонарних ринках, де продукція повинна пройти ретельний контроль, і за торгове місце треба платити. Деякі «стихійники» навіть винайшли «протиотруту» від охоронців чистоти і порядку. У столиці існують такі місця, де по один бік від проїжджої частини означається один район, а по другий — зовсім інший. Міліція покликана стежити тільки за своєю, певною територією, і тому торговці з успіхом по декілька разів на день мігрують то від одного ревізора, то від іншого.
Але дивує навіть не це. Наприклад, кореспонденту «Дня» довелося бути свідком того, як молода мама з дочкою купували із землі при тридцятиградусній спеці сирокопчену ковбасу. Вигляд у товару був уже, м’яко кажучи, неапетитний — по ковбасі струмками стікав жир. А аргумент же споживачки був вельми красномовний: «Нам треба в дорогу, а тут на три гривні дешевше, ніж у магазині».
Давно втомилися і лікарі переконувати населення в тому, що, згідно з біологічними законами, під дією високої температури патогенні організми схильні активізуватися, і тому гігієні у ці дні варто приділяти підвищену увагу. Грибникам-аматорам також варто звертати увагу на те, що вони кладуть до кошика. На сьогодні в Україні вже встигли отруїтися грибами 75 осiб, троє з яких померли — жінка у віці 49 років та дві дитини у віці 11 та 3 роки. Найвищі показники в даному рейтингу у Київської та Черкаської області, а також у Севастополя (по 10 осiб). Крім цього статистика показує, що найбільше «жертв» серед дітей від 7 до 14 років (23,3%). Коментуючи ситуацію, заступник начальника го ловного санепідуправління МОЗ Михайло Ситенко сказав, що нинішні грибники-аматори (а саме вони і формують сумну статистику) практично не орієнтуються в класифікації грибів і зазвичай навіть не можуть відрізнити сироїжку від блідої поганки, а токсичний шампіньйон — від їстівного. М. Ситенко розповів, що цього року і йому самому доводилося давати консультації, «не відходячи від каси». Його випадковий знайомий, висипавши повний кошик «дарів лісу», наївно попросив пояснити: які ж iз цих грибів можна нести додому, а які варто було б викинути.
Для безробітних і матеріально незабезпечених повернення до культури збиральництва — єдиний шанс вижити. Особливо характерно це для Донецької області — таким чином шахтарі поповнюють своє меню. З цією ж метою збирають гриби і в паркових зонах, і вздовж залізничних шляхів, де навіть їстівні гриби встигли ввібрати у себе чималу кількість токсинів.
Щоправда, у лісах, може, гриби і чистіші, зате існує інша небезпека — кліщі, для яких нині настав пік активності. Іноді безпосереднє знайомство з ними може закінчитися лише неприємними відчуттями і шкірними подразненнями, а іноді досить затяжною лікарняною тяганиною. Ці членистоногі «люблять» обдаровувати людей борреліозом, кліщовим енцефалітом, туляремією та ще безліччю складних для вимовляння і з тривалим лікуванням хвороб. Наприклад, тільки на борреліоз минулого року перехворіли 58 чоловік, і майже половина з них саме у липні — серпні. А кліщовий енцефаліт, який за симптомами запросто можна переплутати зі звичайною простудою, було зафіксовано минулого року 15 разів.
Київ, як кажуть, у цьому відношенні «пронесло» — протягом останніх п’яти років не було виявлено жодного випадку. Епіцентрами хвороби переважно стають Крим і Балтський район Одеської області. Хоч лікарі не проти зайвий раз перестрахуватися. Вони радять одягати у ліс якомога більш закритий та однотонний одяг — щоб одразу помітити «вампіра» або зовсім застрахуватися, зробивши протикліщове щеплення гама- глобуліном, після якого, до речі, протягом місяця категорично забороняється вживати спиртні напої. Згідно з розпорядженням головного санітарного лікаря Києва Ірини Козлової, у місті проводиться моніторинг на поширення кліщів у зонах масового відпочинку. І саме через ці причини проводиться планове косіння газонів і встановлюються інформаційні щити, на яких популярно пояснюється небезпека, яка може підстерігати влітку серед рясної зелені.
