«Жонглювання»... висотками

«Забудовник покинув об’єкт, усі співробітники звільнені, хто добудує будинок — незрозуміло. Ваша присутність на зустрічі інвесторів необхідна, щоб розробити подальший план дій та підписувати документи до органів влади», — це оголошення з сайта інвесторів компанії «Укогруп». Разом з ТОВ «Сіті-груп» вона належала забудовнику Анатолію Войцеховському, якого кілька місяців тому арештували за махінації з документами на земельні ділянки під новобудови. Згодом Войцеховського випустили під заставу, а ошукані інвестори опинилися зі своїми проблемами сам на сам. Адже близько 40 об’єктів, котрі зводили компанії одіозного бізнесмена, недобудовані або не здані в експлуатацію через відсутність необхідних документів.

Піраміда недобросовісного забудовника — це урок для тих, хто захотів стати власником квартири за мінімальною ціною і без жодних гарантій. Також це урок для міста, котре має ставити запобіжники, щоб уникати інших «войцеховських». Бо до кого зараз звертаються ошукані інвестори? Саме до міських органів влади. Ясна річ, за міські кошти 40 висоток ніхто не добудує, та й треба розібратись з документами на землю, з тим, чи дотримані будівельні норми,  і чи, власне, є дозвіл на будівництво.

РЕЗУЛЬТАТ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД АКТИВНОСТІ ВКЛАДНИКІВ

Перевірити усе це місто пропонує... інвесторам. Алгоритм дій днями презентував заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Спасибко. Крім розв’язання згаданих питань, громадянам пропонують створити ОСББ або інше формальне об’єднання, щоб гуртом відстоювати свої права. Для консультування при кожній районній адміністрації Києва створені спеціальні робочі групи. Запропонувати більше місто, може, й не має права. Та чи спрацює ця система?

«Алгоритм дій з точки зору законодавства правильний, але в реальності є ряд проблем, які виникатимуть через людський фактор. Власникам квартир доведеться самоорганізовуватися, а це означає, що від 100 до 500 приватних осіб мають знайти координати один одного, адреси, телефони. Далі хтось має проявити ініціативу і почати активно та безкоштовно працювати, і при цьому отримувати звинувачення, часто безпідставні, у махінаціях, — коментує архітектор Олег Гречух. — Схожа ситуація була з будинком у Лабораторному провулку, 6. Спочатку половину квартир там мали отримати працівники СБУ, потім цю частку збільшили, почали зводити додаткові поверхи, періодично виникали конфлікти між СБУ та забудовником. Усе закінчилось тим, що люди створили формальну організацію і власним коштом добудовували об’єкт. Тобто зазвичай організовується активна меншість, яка потім з пасивної більшості різними способами намагається вибити гроші, щоб будинок завершити. Тому з об’єктами Войцеховського все залежить від людей».

«ЦЕ ПЛАН ПЕРЕДІЛУ, А НЕ ВИХІД ІЗ СИТУАЦІЇ»

На думку голови громадської організації «Барви життя» Лідії Гончаренко, пропозиція міста самостійно добудувати об’єкти Анатолія Войцеховського не спрацює. «Ситуація з об’єктами Войцеховського — це гра, — продовжує активістка. — Місто каже, щоб їх добудували жителі, але це нереально. Я вважаю, що людям знову запропонують бандитську схему, за якою їм доведеться добудовувати самим, а значить — шукати інвестора. От у влади є на прикметі інвестор, він візьметься завершити будинок, але або на певних умовах з владою, або люди в цьому будинку опиняться в кабалі. Це план переділу, а не вихід із ситуації. Має бути здорова державницька політика, план розвитку Києва, який базуватиметься не лише на інвестиційних проектах, а й передбачатиме розвиток інфраструктури».

Днями у Генпрокуратурі повідомили про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні проти Войцеховського. Наразі підозрюваний та адвокати ознайомлюються з матеріалами справи, що потім піде до суду. Якщо забудовника справді арештують, це буде уроком для його колег — щоб не йшли тією самою дорогою.

«Усі будівельні компанії йдуть шляхом Войцеховського: забудовники беруть не якістю, а кількістю об’єктів, а там — як піде, — зазначає Лідія Гончаренко. — Це робиться через сильний лобізм у Київраді. Зупинити це немає шансів. Я провела понад 50 акцій, багато чого ми відстояли, як-от парк Інтернаціональний, але це поодинокі моменти, а в цілому ситуація жахлива».

РЕПУТАЦІЯ НЕ ГАРАНТУЄ ЯКОСТІ

Обираючи квартиру у новобуді, так чи інакше громадяни ризикують. Цей ризик трохи зменшує репутація забудовника, але історія Юлії Найданової доводить, що ім’я компанії не завжди гарантує якість. Квартиру жінка придбала не у сумнівної «Укогруп» чи «Сіті-груп», а в давнього гравця будівельного ринку ПАТ «ХК «Київміськбуд».

«При покупці квартири представники холдингової компанії переконували мене, що будинок вже здано в експлуатацію. Однак досі не підключені опалення та гаряче водопостачання, не встановлено теплові лічильники. Також є проблема з електропостачанням, оскільки воно підключене за тимчасовою схемою. Декілька разів на добу мешканці залишаються без електроенергії. Тобто будинки по вулиці Драгоманова, 2Б та Драгоманова, 2А не придатні для проживання. Фактично більше 700 родин мешкають у цих будинках, і у багатьох є маленькі діти», — описує ситуацію Юлія Найданова.

У компанії на звернення мешканців відмовчуються, наразі люди чекають реакції від міського голови та вищих органів влади. А Олег Гречух зазначає, що доки ситуація на будівельному ринку нестабільна, а забудовники часто займаються якимись оборудками, купівля житла — це наче гра у лотерею.