Життя з присмаком бензину

Чернігівські екологи взялися за ліквідацію давньої техногенної аварії на місцевій нафтобазі, котра сталася в грудні 1973 року і через яку люди й досі не можуть нормально жити. Тоді в результаті витоку нафтопродуктів під ногами чернігівців утворилося справжнє бензинове озеро.

Як пояснив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради Олександр КУЗНЄЦОВ, у жовтні розпочалися роботи з відкачування із землі нафтопродуктів. За його словами, тендер з ліквідації ореолу забруднення виграла компанія «СНД-Плюс» з містечка Буча, що на Київщині. У самій фірмі повідомили: «Компанія дійсно брала участь у тендері. Зараз на місці техногенної аварії на безоплатній основі проводяться необхідні обстеження. Спеціалісти компанії пробурюють дослідні свердловини, беруть аналіз ґрунтів, а геологи підготували програму роботи на даному об’єкті. Її вже подали на узгодження. Як тільки програму затвердять, ми візьмемося за ліквідацію забруднення».

За інформацією Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, забруднення ґрунту та підземних вод є наслідком техногенної аварії, в результаті якої у ґрунт потрапило близько 150 тонн нафтопродуктів. Як повідомили в управлінні, в результаті господарської діяльності на об’єкті «Нафтобаза» ВАТ «Чернігівнафтопродукт» зумовлено забруднення ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації. Бензопродукти, які знаходяться на глибинах від двох до тридцяти метрів, утворили малорухоме підземне озеро, яке існує, можливо, десятки років.

— Життя тут нестерпне будь-якої пори року, — скаржиться жителька мікрорайону «Нахалівка» Тамара Немченко. — Від лунок із бензином стоїть нестерпний запах, а взимку обабіч дороги лежить жовтий сніг. Та й дороги як такої в нас немає. Навіть очисну техніку взимку ми наймаємо за власні кошти. Питну воду люди набирають із колонки, яка тут одна на всіх, але навіть ця вода має присмак нафтопродуктів і специфічний їдкий запах. — Нафтобазу, розташовану на пагорбі, поруч із нашими оселями, тут побудували ще 1928 року, розповідає жіночка.

За словами екологів, ореол забруднення складається з двох частин. Перша — територія нафтобази та схилу корінного берега. Там нафтопродукти утримуються в пісках на глибині 26 — 30 метрів. Як припускають спеціалісти, концентрація нафтової суміші становить 100 — 150 літрів на один кубічний метр ґрунту і займає площу 2,88 гектара. Друга частина ореолу забруднення знаходиться на території заплави Десни.

— Нафтопродукти, обсягом 40 — 50 літрів на кубічний метр, знаходяться в супіщано-суглинистих ґрунтах на площі 0,39 гектара, — коментує працівниця прес-служби Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області Наталія РАДЧЕНКО. — Найбільш екологічно небезпечним для довкілля є забруднення другої частини земельної ділянки, що знаходиться за межами нафтобази на вулиці Кропивницького.

Екологи переконують, нафтова суміш складається на 90 відсотків із бензину й на десять відсотків із дизельного пального. А місцеві чиновники говорять, що після відкачування з землі та проведення фільтрації пальне цілком придатне до використання, а відтак сподіваються ще й відшкодувати витрати на проведення робіт, а поки настане сприятливий момент, добром користуються місцеві жителі.

У Чернігові навіть з’явилися маленькі шейхи, які заробляють на екологічній проблемі гроші. Куди не кинь оком — пробурені невеликі отвори, в яких і збирається рідина. Справжні жахіття для жителів «Нахалівки», де нині проживає трохи більше трьох десятків чернігівців, почалися 2004 року, коли люди випадково знайшли під землею бензин. Відтоді всі, кому не ліньки, взялися вручну бурити шурфи. Підприємливі чернігівці за допомогою нехитрих пристроїв добувають рідину, схожу на бензин. Принаймні горить вона, як справжнє пальне.

— Тут не 150 тонн, а, мабуть, усі 800 витягнули, — говорить ще одна жителька мікрорайону Ніна Пугач. — Без упину, прямісінько під нашими дворами, всі охочі добувають із шурфів бензин. Потім він успішно збувається на заправки, — припускає жіночка.

За словами місцевих жителів, паливо люди возять хто в каністрах, хто в бочках, контролю за видобутком або ж елементарної охорони тут донедавна не було. Лише з вересня цього року поруч із пробуреними лунками встановили залізну будку, а територію огородили застережною стрічкою. На місці техногенної аварії працюють співробітники фірми, що виграла тендер із ліквідації наслідків забруднення. За словами Ніни Пугач, робітники цілодобово дістають бензин із просвердлених шурфів старим дідівським методом — пластиковими або ж скляними банками, потому бензин відвозять у невідомому напрямку. Люди порахували, що тільки за перший місяць роботи працівники фірми додатково пробурили 97 (!) свердловин глибиною в півтора-два метри.

Тим часом у компанії, котра нині проводить дослідження на місці аварії, поки що конкретно не знають, якими саме методами їхні спеціалісти добуватимуть нафтопродукти. «Ліквідація може здійснюватися лунковим методом або ж методом відкачки нафтопродуктів, — пояснили представники фірми-підрядника. — З точки зору безпеки для людей та з урахуванням наявності розташованих поруч комунікацій, не завжди можна використовувати метод відкачування».

Утім, люди мало вірять в ефективність лункового методу, адже у такий спосіб бензин черпають тут майже дев’ять років поспіль. Чернігівці припускають, що бензин і досі витікає з ємностей нафтобази. У свою чергу екологи не можуть передбачити, яким чином поведуть себе ґрунтові води, які, до речі, знаходяться дуже близько до поверхні. Якщо наслідки аварії не ліквідують до настання морозів, цілком можливо, що наступного року під час весняної повені вміст озера може потрапити в Десну, з якої воду бере столиця, а це вже — справжня екологічна катастрофа.