Злочин проти історії

У Севастополі при підготовці майданчика під будівництво висотного готелю в Карантинній бухті, ківш бульдозера зачепив плиту античного склепу. Прибулі археологи Національного заповідника «Херсонес Таврійський» виявили в 10 метрах ще одну гробницю. Обидва склепи вчені відносять до дохристиянського періоду стародавнього Херсонеса. Проте унікальність однієї з гробниць полягає в двокамерному устрої і розписі на стінах.

ПРИВАТНА ЗАБУДОВА

За словами наукового працівника Херсонеса Андрія Філіппенка, з декількох тисяч відомих херсонеських склепів — це 14-й із розписом. «Цей склеп неординарний тим, що він двокамерний і далека камера була відділена в давнину кам’яною кладкою. Камеру було оштукатурено та покрито фресками, судячи з сюжетів це сцени полювання, зображення кущів і дерев. Видно написи, які розповідають про того, хто конкретно був похований», — розповів А. Філіппенко. Таким чином, у античному Херсонесі і нині відкриваються склепи, подібні на відомий на весь світ так званий «склеп Деметри», який відкрито в Керчі.

На думку вчених, цей склеп належав родині багатих херсонесців, скоріше за все — римлян. Приблизно він датується II—III століттям нашої ери. «Схоже, що це був римський родинний склеп. До першої камери заходили люди, здійснювали поминальні обряди, — розповідає Андрій Філіппенко. — Дуже цікаво зроблено конструкцію входу — спеціально дном ями йде паз, який за допомогою важеля підіймав вертикально вхідну плиту. Очевидно, його відвідували неодноразово». Крім останків похованих, учені виявили в склепі декілька римських монет, черепки кераміки і фрагмент золотого виробу. Всі знахідки відправлено на дослідження і музеєфікацію.

І хоча зараз учені продовжують досліджувати територію будівництва, вони заявляють, що таке будівництво — це злочин проти історії. Фірма-підрядчик зобов’язана профінансувати консервацію на місці чи перенесення склепів на територію музею. Проте археологи говорять, що не віддадуть унікальні знахідки під забудову. «Не можна далі забудовувати некрополь Херсонеса. Досить того, що на Дівочій горі на кістках стоять приватні пансіонати, а вченим раніше там навіть копати не дозволяли. На територію некрополя вже 10 років як подано заявку на виключення зі складу земель загального користування, щоб зберегти пам’ятки», — розповідає журналістам Андрій Філіппенко. Проте, незважаючи на протести вчених, на території херсонеського некрополя в Карантинній бухті севастопольська холдингова компанія «Будівельник» зводить 14-поверховий готельний комплекс.

Як вдалося встановити журналістам, ця частина території 41 ої бригади ракетнихкатерів Чорноморського флоту наприкінці 90 х років перейшла в користування приватним особам, а потім декілька разів переходила з рук у руки, доки ТОВ «Будівельник» не було залучене до реалізації проекту зі зведення готелю. Директор заповідника «Херсонес Таврійський» Леонід Марченко розповідає, що в той час землі Севастополя адміністрацією міста роздавалися практично безконтрольно, і хора (тобто територія довкола поселення стародавніх римлян) багато разів потрапляла під забудову...

Будівництво 14-поверхового готелю в Карантинній бухті Севастополя не залишає шансів Національному заповідникові «Херсонес Таврійський» бути включеним до списку пам’яток культури ЮНЕСКО. Багатоповерхова забудова порушить ландшафтне оточення стародавньої пам’ятки.

«Місто має чітко визначити ландшафтні межі багатоповерхової забудови. Якщо поблизу Херсонеса набудують висоток, то ми не потрапимо до списку ЮНЕСКО», — твердить директор. Адже цього року відзначатиметься 2600-річчя Херсонеса Це одна з перших серед дев’яти пам’яток-кандидатів від України на включення до списку світової культурної спадщини. Якщо за тими чи іншими критеріями вона відповідатиме вимогам ЮНЕСКО, вдруге це питання можна буде розглянути не раніше ніж за 10—15 років.

У той же час, депутати Севастопольської міської ради мають свою думку. Як заявив журналістам голова містобудівної комісії Дмитро Бєлик, у міськради немає підстав для перегляду землевідведень у Карантинній бухті, а сама адміністрація заповідника «Херсонес Таврійський» гальмує оформлення документів на археологічно цінні ділянки.

Він розповів журналістам, що ділянки під індивідуальне будівництво на території Херсонеського некрополя вже давно закріплено держактами, і виділяючи нові землі міськрада керується інтересами громади, а не археології...

Органи влади міста, тим часом, запланували значно більш урочисте святкування не 2600 річчя Херсонеса, а225 річчя Севастополя. Дляпідготовки до цього ювілею міськрада й адміністрація міста «визначили нове «обличчя» міста з боку моря». На планувальній раді депутати й фахівці міськдержадміністрації затвердили детальне планування території, прилеглої до Карантинної бухти. Як писала міська газета «Слава Севастополя», фактично це новий сучасний фасад міста в стилі хай- тек. Буде реалізовано ідею набережної з вільним проходом від мису Хрустального через Александровську, Мартинову бухти та Южний мол навколо Карантинної бухти з перспективою до Херсонеса, як це й передбачалося два роки тому, коли затверджувався генеральний план розвитку Севастополя до 2025 року.

Унікальність проекту полягає в тому, що його реалізація змінить вигляд Севастополя з моря, створить практично новий ландшафт. Це вже буде не місто радянського типу, а поліс із ландшафтом, характерним для світової архітектури.

ФIНАНСУВАННЯ

На початку нинішнього року влада Севастополя взяла участь у Міжнародному форумі нерухомості MIPIM-2008, який проходив у Каннах. Спеціально для форуму було підготовано брошуру з інвестиційними пропозиціями на підставі Генерального плану міста, яку підготувала головна проектна організація міста ЗАТ «КримНДОпроект». Головний архітектор проектів Валерій Мухін зазначив, що йдеться про розробку пропозицій на рівні концепцій, що не вимагає великих витрат.

Довгострокова програма й Концепція розвитку національного заповідника «Херсонес Таврійський» на 2006— 2015 роки пролежала в колишньому уряді майже рік, однак так і не була прийнята, а це позбавляє заповідник держфінансування, що може призвести до втрати унікальних пам’яток. Програму довелося переробити, і якщо раніше було потрібно 215 мільйонів гривень, то тепер — 314.

«12 років заповідник зовсім не мав ніякого фінансування, а прийняту 2001 року програму розвитку на п’ять років профінансовано лише наполовину», — повідомив журналістам Леонід Марченко. У той же час, збереження потребують сільськогосподарські хори IV—XIV століть, яких уже немає ніде в світі. Сьогодні, за даними керівництва Національного заповідника «Херсонес Таврійський» у фондах музею зберігається близько 200 тисяч знахідок, однак через відсутність пристосованих приміщень севастопольці та гості можуть побачити лише 10% експонатів.

СПАДЩИНА

Унікальність Херсонеського заповідника не залишає сумніву в його цінності. Так, у листопаді 2006 року археологи відкрили на території некрополя дві найдревніші пам’ятки раннього християнства в СНД — склепи, які датуються III— IV століттями нашої ери. Це були найдревніші гробниці на території СНД. Це найвіддаленіші від античних центрів поширення християнства пам’ятки археології — Єрусалима, Антіохії, Риму, Олександрії, Константинополя. Раніше найдревніші християнські склепи Криму було відкрито ще в 1903— 1912 роках і датувалися вони початком V століття. А найдревніші археологічні пам’ятки раннього християнства — катакомби в Римі — датуються I—III століттям. Ранньохристиянські гробниці, датовані III—IV століттями нашої ери, відкриті на території Італії, Греції, Туреччини, Болгарії, Сирії, Лівану, Ізраїлю, Єгипту та Йорданії. Усього в світі 15 таких пам’яток.

«Відкриті нами склепи підтверджують, що християнство з’явилося на території нинішньої України набагато раніше — ще в четвертому столітті», — пояснив Андрій Філіппенко. Перший із відкритих декілька місяців тому склепів — місце поховання шановного члена ранньохристиянської громади Херсонеса. Стеля і стіни похоронної ніші прикрашають фрески. У ніші намальовано квіти з чотирма пелюстками — в Болгарії їх називають «константинівки». Ними прикрашали склепи лише в період життя імператора Костянтина Великого, який дозволив Міланським едиктом 313 року вільно сповідати християнство. У центрі ніші епітафія — посмертний посвячувальний напис. Археологи переклали його як «Арістоне, будь незабутнім і душа твоя з праведними». На стелі великий знак — коло в якому перехрещено літери Х і Р — так званий «хрест Костянтина». «Датувати склеп IV століттям дозволили монети цього періоду, знайдені в склепі і біля входу до нього, а також фрагменти посуду, глиняні лампи-світильники які клали разом із померлим», — пояснив Андрій Філіппенко.

Другий склеп, який археологи також без сумніву відносять до християнських, датується ще більш раннім часом. На стелі і на стінах цієї гробниці нанесено графіті — видряпані малюнки й написи. На стелі й у кожному кутку гробниці зображено кораблі. На стіни нанесено напис епітафії «Радій!».