Зміна якості... чи вивісок?

Із 1 січня цього року в Києві мала розпочатися медична реформа. Столиця вже вкотре стала пілотним містом. КМДА розробило 12 кроків змін, серед яких — боротьба з нелегальними платежами, високі зарплати медикам, електронний  реєстр пацієнтів та лікарів і перетворення вторинної ланки на лікарні інтенсивного лікування. Та реальних змін Київ ще не розпочав — треба, щоб Верховна Рада ухвалила всі законодавчі зміни, які підготувало МОЗ. А це 65 документів. Депутати розглянуть їх на початку березня.

«Водночас Київ здійснює максимум можливих кроків на власному рівні. У першу чергу, це стосується боротьби з тіньовим обігом коштів у медицині. Також місто впроваджує низку якісних змін — створення восьми лікарень інтенсивної терапії, збільшення доходів на спеціальні фонди лікарень до 70%», — прокоментував «Дню» заступник мера Михайло Радуцький.

Лікарні інтенсивної терапії ось-ось мають запрацювати — на базі київських клінічних лікарень №1, 6, 8, 12, Лікарні швидкої медичної допомоги м. Києва та дитячих лікарень №1, 2 ,7. Сюди привозитимуть хворих, яким потрібно невідкладне медичне втручання: операції, лікування переломів, травм тощо, щось на зразок швидкої допомоги. Інші лікарні згодом перетворять на заклади відновного лікування, планового лікування, хоспісного типу. Буде спеціалізація кожної лікарні у певному напрямі. Такий підхід медики схвалюють, адже це поліпшить якість лікування, але оптимізму не бачать, бо не знають перспектив фінансування.

— Якщо зміниться статус — на лікарню інтенсивного лікування, зміниться і фінансування та штат. Поки не знаємо нічого, — розповідає Таїсія Лобода, головний лікар Київської міської клінічної лікарні №12. — У нашій лікарні планується відкрити відділення політравми, таке ж відділення є в 17-й лікарні, що поруч із нами. Разом із тим у нас відкриватиметься відділення невідкладних станів, це передбачає наявність нейрохірургів, хірургів, офтальмологів, які мають працювати цілодобово. А це і додаткові кошти, і пошук спеціалістів. Тому ми запропонували Департаменту охорони здоров’я, щоб, наприклад, доставили хворого з політравмою, потримали його у відділені невідкладних станів кілька днів, перевели у профільне відділення, де є хірургія чи офтальмологія, щоб не відкривати в себе ці відділення. Бо це важко.

Головний лікар однієї з дитячих лікарень, яка теж у списку реформи, не під запис пояснює, що зараз чують лише розмови, а зі зміною вивіски лікарня має здобути інші можливості: «Щоб це робити, треба наситити лікарні сучасною апаратурою, щоб були штати підготовлені, щоб ми не думали, де медикаменти взяти, щоб хворі їх не купували, що є, на наш сором, сьогодні».

А в КМДА думають трохи інакше. «Оскільки ці кроки вимагають не стільки великих капіталовкладень, скільки господарського підходу, впевнений, що більшість із них буде реалізовано за півроку», — вважає Михайло Радуцький. Зарплати по 8 — 12 тисяч і відчутні зміни для пацієнтів чиновник обіцяє вже у червні-липні цього року. Підвищення заробітної плати передбачається за рахунок впровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом»: медичні заклади фінансуватимуться не за кількістю ліжок, а за кількістю пацієнтів, а 25% від суми, яку сплатило місто чи страхова компанія за надану медичну послугу, йтиме на оплату праці медичного персоналу.

Та коли «День» запитував лікарів про легалізацію пацієнтських благодійних внесків чи підвищення заробітної плати, у відповідь чули відверто прикрі зізнання. Головний лікар 12-ї лікарні пояснила, що у їхньому закладі благодійні внески хворі платять офіційно вже давно: на рахунок лікарні через «Ощадкасу». За ці кошти утримують заклад, бо, наприклад, із жовтня минулого року не отримували з бюджету жодної копійки. От частина цих коштів і йде на господарські витрати, ще частина — на медикаменти для екстрених випадків. Останнього разу цей резерв ліків поповнили на півмільйона гривень.

— Ми трохи лікуємо, трохи харчуємо за наш рахунок, звернулися до благодійників, щоб допомогли із продуктами харчуваннями та медикаментами. Чого у нас немає, люди докуповують. Що стосується гонорару чи подяки лікарю, то людина сама з цим визначається, — додає Таїсія Лобода.

Ще один лікар 6-ї міської лікарні на запитання про фінансування теж волів залишитись анонімним. Відтак прокоментував, що поки особливого ентузіазму він та колеги не мають. Лікарі не розуміють: якщо хворі будуть платити гроші офіційно, ці кошти підуть у бюджет Києва, а ось чи повернуться назад у вигляді апаратів УЗД чи ліків? Медик вважає, що частину коштів необхідно залишати у лікарнях, наприклад, на премії лікарям, щоб була додаткова мотивація. Мовляв, дві тисячі гривень — це ж не зарплата.

Чомусь немає точок дотику у баченні реформи між медиками та чиновниками. Одні хочуть працювати, як і раніше, але з іншим фінансуванням, влада ж вимагає іншого підходу до роботи. А результат мають відчути пацієнти.

12 кроків до нової системи охорони здоров’я Києва

♦ Припинення нелегальних платежів

♦ Збільшення легальних доходів медичних працівників

♦ Лікарське самоврядування

♦ Юридичний захист медиків та громадський контроль

♦ Вивчення потреб та очікувань киян

♦ Рівний доступ до медичної послуги

♦ Створення Координаційного комітету реформ та розвитку системи охорони здоров’я

♦ Створення лікарень інтенсивного лікування

♦ Єдиний медичний простір

♦ Роз’яснювальна інформаційна політика

♦ Електронний реєстр пацієнтів та медичних працівників Києва

♦ Досконале забезпечення пацієнтів необхідними медикаментами