«Знаю, за що воює мій чоловік!»
Донеччанка Наталя — дружина добровольця, який бореться проти терористів на cході України, — про мрії повернутися в рідне місто, чоловіка і листи військовимЖінка та троє її дітей нещодавно виїхали до Дніпропетровська. «Домашня жінка, але життя змусило заявити про власну позицію», — характеризує себе Наталя. Переселенка з Донецька розповіла, що вся її родина потроху страждала за свої переконання — на роботі, через сусідів. «Але ми своїх думок не приховували. Вся наша родина — патріоти України. Знаю, за що воює мій чоловік, у що вірить моя родина», — запевняє жінка.
Чоловік Наталі — колишній військовий, до початку АТО займався бізнесом. У травні, після бою під Карлівкою, коли загинули декілька українських військових, він вирішив записатися до одного з добровольчих батальйонів. Наталя згадує: «Чоловік давно виношував це рішення, просто я стримувала. І раптом сказав, що йде, і щоб я не суперечила, не просила, не умовляла». Донеччанка усвідомлює, що досвід її чоловіка необхідний у боях, батько трьох дітей може стати польовим «батьком» для молодих солдат: навчити їх чогось, захистити.
Іноді Наталя спілкується з чоловіком телефоном і молиться за свого героя. Жінка не заглиблюється у подробиці воєнного буття, користується принципом: «Менше знаєш — нікому нічого не розкажеш». Акції з відправкою листів українським військовим Наталя називає «класною ідеєю», особливо її тішить, коли пишуть діти — малеча робить цікаві послання з сюрпризами.
Родину добровольця вивозили з Донецька таємно. У Дніпропетровську Наталя часто зустрічає знайомих із рідного міста. Жінка поділилася спостереженнями щодо донецьких переселенців: «Специфічна публіка. Коли виходили з потяга у Дніпропетровську, навіть неприємно було: капризують, деякі голос підвищують. Донецьк — горде та пихате місто, тому так вийшло зараз».
Утім, у майбутньому Наталя хоче повернутися в Донецьк та відновити бізнес, адже обожнює рідне місто. У перші дні у Дніпропетровську жінка прокидалася з острахом, після сну десять хвилин приходила до тями, усвідомлювала зміни у житті. Але дещо стримує у мріях про повернення до Донецька. «Там, де живемо, місцеві здали табір Національної гвардії ДНР. Ви б жили поруч із людьми, які видали ворогу власну армію?» — запитує Наталя.
При цьому жінка розповідає, що дедалі більше мешканців Донбасу усвідомлюють, хто їм друг і хто ворог, розчаровуються в ДНР. Наталя підкреслює: «Необхідно висловлювати свою позицію — не можна бути байдужими! Також варто проявити мудрість, випереджати ворога. Якщо не будеш захищати власний дім — хто зробить це? Хто, якщо не ми?»
