Алексі Петріашвілі: Я на своїх зустрічах у Києві підтвердив 24-годинну готовність співпраці в обміні досвідом з євроінтеграції

Державний міністр Грузії з питань інтеграції в європейські та євроатлантичні структури Алексі Петріашвілі днями вдруге приїхав до України. І знову, як минулого року, він дав ексклюзивне інтерв'ю газеті «День». Автор зустрічався з ним на братиславському форумі безпеки Globsec 2014 і тоді пан Петріашвілі висловив у розмові великі очікування Грузії від візиту грузинського прем'єра до Берліна і перемовин із німецьким канцлером, зокрема щодо надання Грузії ПДЧ на саміті НАТО в Уельсі. Розмову в посольстві Грузії у Києві міністр почав із пояснення мети свого візиту в Україну.

«Крим - це невід'ємна частина України, яка є братською державою Грузії»

- Я давно хотів приїхати до Києва. Природно, для демонстрації підтримки з боку уряду Грузії. Ми дуже раді й вітали президентські вибори, президент і прем'єр-міністр були одними з перших, хто привітав обраного президента Порошенка з перемогою на виборах. Сьогодні приїжджає президент (інтерв'ю записувалося 6 червня. - Авт.), який братиме участь в інавгурації. Для нас дуже важливо те, що відбувається в Україні. Дуже багато залежить від розвитку подій в Україні. Ми дуже переживали і донині переживаємо, бо, може, на щастя, або, на жаль, мало хто знає, через що доводиться проходити нашим українським братам. Ми це все проходили на власному досвіді і бажаємо, щоб тут запанував мир, стабільність. Я впевнений у тому, що справедливість переможе, може, не завтра, може, не післязавтра, але Крим - невід'ємна частина України. Ми підтримуємо територіальну цілісність і суверенітет України. Ми підтримуємо європейський вибір України. Ми всерйоз не сприймаємо ті так звані інсценування референдумів, які були проведені на певних територіях України. Крим - це невід'ємна частина України, яка є братською державою Грузії.

- Вважаєте, що Європа прокинулася після того, як Росія анексувала Крим?

- Слава Богу. Я повинен зазначити, що наші західні друзі і лідери відкрито визнають, що після війни у серпні 2008 року, на жаль, не було достатньо гострої реакції. Зараз Європа і євроатлантичне співтовариство відреагувало і готове реагувати далі, якщо це продовжуватиметься і Росія не відмовиться від своєї політики щодо України. Україна сама готова до діалогу з Росією, але на рівноправних умовах, так само, як і ми.

- Хіба це пробудження, коли Олланд заявляє про те, що буде поставляти Росії вертольотоносці «Містраль», незважаючи на протести балтійських країн, Польщі та прохання президента США зробити «паузу» у постачанні цих кораблів?

- Я згоден з Обамою. Я дуже добре розумію зобов'язання, які є у лідера Франції. Але разом з тим потрібно в середньо і довгостроковій перспективі дивитися на те, як це сприймається керівництвом РФ. Йдеться не тільки про «Містраль» і економіку, а про позицію Росії, яка полягає в наступному: «я роблю те, що хочу, і все одно все залишається так, як я хочу». Не можна в ХХІ столітті допускати нові берлінські стіни.

«У нас немає зацикленості на ПДЧ. У нас є остаточна мета - стати членами НАТО, і ніщо цьому перешкодити не зможе»

- Зовсім недавно ваш прем'єр спілкувався з Меркель, яка заявила, що на саміті в Уельсі не розглядатиметься питання приєднання Грузії до НАТО. Як у вас це сприймають, хіба Грузія мало зробила?

- Справді, вона не сказала, що на порядку денному цього саміту не розглядатиметься ПДЧ для Грузії.

- І хіба ви не відчуваєте розчарування щодо цього?

- Ні. Ми розглядаємо різні шляхи і рішення, які адекватно відтворюватимуть прогрес, зроблений Грузією. Я думаю, що на рахунок цього у нас є абсолютне стовідсоткове розуміння, і генсек, і всі члени визнають, що демократичний розвиток Грузії, контрибуція у міжнародну безпеку мають бути адекватно відтворені у рішеннях НАТО щодо визнання нашого прогресу.

У нас немає зацикленості на ПДЧ. У нас є остаточна мета - стати членами НАТО, і ніщо цьому перешкодити не зможе. Це наш реальний стратегічний інтерес. І президент, і прем'єр-міністр, і спікер парламенту, опозиційна і правляча партії в один голос, за останніми даними 85 відсотків, підтримують  членство в ЄС і понад 80 відсотків підтримують членство Грузії в НАТО.

«Практика й історія показують, що треба бути захищеним для того, аби цивілізовано й демократично розвивати нашу країну, піднімати економіку, залучати інвестиції, зокрема російські, та розвивати торгово-економічні відносини з усіма сусідами»

- І які очікування у Грузії від цього саміту? Наприклад, на засіданні комісії Грузія - НАТО в Брюсселі ваш міністр Асаланія сказав, що після Уельсу Грузія стане більш захищеною.

- Він правильно сказав. І президент Обама у своїй варшавській промові сказав, що він звернувся до Конгресу з проханням надати допомогу в мільярд доларів країнам Східної та Центральної Європи. Ми це тільки вітаємо. У нас немає так званої гострої необхідності комусь показувати свою силу. На жаль, практика та історія показують, що треба бути захищеним для того, аби цивілізовано й демократично розвивати нашу країну, піднімати економіку, залучати інвестиції, зокрема російські, та розвивати торгово-економічні відносини з усіма сусідами. Не знаю, вірять вони чи ні, у нас немає інтересів тримати напругу у двосторонніх відносинах між Грузією і Росією. Ми хочемо врегулювати відносини, але на рівноправних умовах. Ми суверенна держава. Ми свій вибір зробили: це Європейський Союз, НАТО, відновлення територіальної цілісності. Незважаючи на розвиток подій в Абхазії, я впевнений, Абхазія і Південна Осетія рано чи пізно все одно прийдуть до здорового глузду. Разом можна розвиватися і стати частиною цивілізованого, демократичного співтовариства.

- До речі, ваш президент заявив нещодавно, що потрібно багато підготовки, терпіння і часу, щоб почати переговори з Росією. Скільки ж потрібно терпіння?

- Терпіння не вичерпається. Ми з досвідом. На жаль, цього терпіння не вистачило у попереднього керівництва.

- Але тоді ні Путін, ні Медведєв не визнавали Саакашвілі.

- Я теж не визнаю керівництво Росії. Вони окупують більше 20 відсотків території моєї країни. Вони відкрили посольство в Цхінвалі й Сухумі.

Будуть закриті ці посольства, будемо спілкуватися.

- Тобто після виконання цих умов або ще щось?

- Це не умови. Я хочу побачити крок взаємності. Ми співпрацювали щодо забезпечення безпеки Олімпійських ігор у Сочі. Мені доводилося в буквальному сенсі цього слова воювати з опозицією, пояснювати, чому нам це потрібно. Це було потрібно для просування наших інтересів. Однак наступного ранку після завершення Ігор росіяни почали встановлювати колючий дріт на території Грузії.

Проте альтернативи діалогу немає. Ми повинні говорити. Я був учасником перемовин щодо виведення російських збройних сил із території Грузії. Я сподіваюся, що ми зможемо нашим прагматичним підходом переконати наших сусідів у тому, що ми не становимо небезпеки для них.

 «Ми 27 червня втрьох - Україна, Молдова і Грузія - підпишемо угоду про асоціацію з ЄС. Це зробить безповоротною інтеграцію наших країн до Європейського Союзу»

- Днями Грузія отримала дипломатичну перемогу в ООН, де більшість країн підтримали грузинську резолюцію щодо повернення біженців до Абхазії або Південної Осетії. Думаєте, її вдасться реалізувати на практиці?

- Це непросте питання і передовсім - це заслуга дипломатичного відомства Грузії. Вони дуже добре попрацювали. Деякі скептики говорили, що це запущено. І я радію за своїх колег, які дуже активно й дуже інтенсивно попрацювали. Я вдячний керівництву України, яке цього разу підтримало це рішення.

- А попереднє не підтримувало?

- Я не уникаю цього  питання. Але дипломати завжди знаходять спільну мову. У нас відмінні були відносини і в Нью-Йорку, і в Брюсселі, й у Відні, у всіх міжнародних форумах. Ми ще більше готові до подальшої більш поглибленої співпраці з Україною. Найголовніше, що ми 27 червня втрьох - Україна, Молдова і Грузія - підпишемо угоду про асоціацію з ЄС. Це зробить безповоротною інтеграцію наших країн до Європейського Союзу. Про це вже відкрито заявляють найвищі чини Євросоюзу.

- Ви, мабуть, пам'ятаєте, який тиск Москва чинила торік на Київ, щоб Україна відмовилася від підписання цієї угоди. Хіба Росія не чинить тиску на вашу країну, щоб перешкодити цьому кроку Грузії?

- Ми під цим тиском постійно живемо. Як можна інакше назвати, коли прокинешся і раптом в інформаційному агентстві читаєш, що сім громадян країни, які виходили на збір врожаю, вранці були викрадені і перевезені в Цхінвал й там відбувається суд, від них вимагають викуп. Ми підключаємо туди міжнародне співтовариство, наші двосторонні канали і до кінця дня завдяки добрій волі вдається повернути людей. Я вже згадував сочинську олімпіаду. Нічого ми через це проходимо, нам потрібен час. І їм теж потрібен час.

«Мій дім - ваш дім. Грузія - це дім для братів із України. Українці завжди можуть розраховувати на грузинських друзів і братів»

- Під час найкривавіших днів на Майдані, коли було багато жертв, і зараз під час проведення антитерористичної операції на сході України часто можна почути, що поранених беруть на лікування в країни Європи, зараз вивозять дітей на оздоровлення в інші регіони України. А з боку Грузії робиться щось у цьому плані?

- Я вже раніше казав під час подій на Майдані і можу повторити вам: мій дім - ваш дім. Грузія - це дім для братів із України. Я не буду далі вдаватися в подробиці. Українці завжди можуть розраховувати на грузинських друзів і братів. У нас реально історично склалися особливі стосунки з українським народом.

Керівництво Грузії готове найбільш інтенсивним чином допомогти в обміні досвідом із нашими українськими друзями. Я першим як міністр приїхав після виборів. Мені пощастило висловити солідарність грузинського народу. По-друге, завдяки послу і посольству в недалекому майбутньому міністр юстиції, міністр внутрішніх справ, сільського господарства України відвідають Грузію. Я на своїх зустрічах у Києві підтвердив 24-годинну готовність щодо співпраці в обміні досвідом з євроінтеграції. Бо я знаю, що уряд України дуже активно над цим працює. У нас є певний досвід, і ми рухаємося в цьому напрямку, щоб ділитися ним.

«Грузія не тільки споживач безпеки, а й контрибутор міжнародної безпеки»

- Готуючись до інтерв'ю, я прочитав, що Грузія відправляє додатково один батальйон своїх солдатів в Афганістан, а інший - в Чад. Адже інші країни не демонструють подібної активності. Чому тоді Грузія є такою активною, чого хоче досягти цим?

- Дійсно, в Афганістані зараз буде 1586 грузинських військовослужбовців. Ми є найбільшими контрибуторами серед країн – не членів НАТО. Я фактично персонально знаю їх поіменно, бо це найкращі представники нашої країни. Не в образу тут присутнього посла, хочу сказати, що кращі наші хлопці, наші воїни представляють нас на міжнародній арені. Я пишаюся ними. І я впевнений, що обов'язково стане в нагоді на довгострокову перспективу і стабільність Грузії. Вони виковують стабільність Грузії на 10-15-20 років уперед. І коли тобі каже чотиризірковий американський генерал чи дипломат найвищого рангу або політик найвищого рівня: ми цінуємо й любимо ваших хлопців - це не просто слова. І ми прекрасно це розуміємо.

Європейський Союз дуже вдячний, що ми відправляємо солдатів у Центральноафриканську республіку. Разом із Францією ми готові виконати свою місію і довести, що Грузія не тільки споживач безпеки, а й контрибутор міжнародної безпеки. Бо у нас, у Грузії, є єдиний міжнародний механізм - Моніторингова місія ЄС. У нас є свої зобов'язання, і ми готові йти на це. Я вдячний своїм синам і братам.