Американський чинник vs ірраціональність Путіна

Схоже, що США беруть на себе ініціативу з виходу з кризи в Україні. У вівторок президент США Барак Обама різко засудив дії російського президента Володимира Путіна, який під штучним приводом захисту російськомовного населення ввів війська в Крим. Американський президент зазначив при цьому, що міжнародна спільнота вважає це порушенням міжнародного права, і водночас закликав Путіна розпочати переговори щодо деескалації ситуації.

США, наголосив Обама, дали чітко зрозуміти, що вони обстоюють принципи, згідно з якими суверенна країна, незалежний народ має самостійно вирішувати свою долю і хоча «Путін може розкидатися словами... факти на місці вказують, що він порушує цей принцип».

Президент США також заявив, що Вашингтон готує пакет допомоги для України, який повинен частково піти на забезпечення виборів в Україні. Законні вибори покажуть, що Україна здатна керувати собою, — сказав Обама, і закликав Конгрес підтримати цей пакет допомоги.

Того ж дня з кількагодинним візитом у Києві побував держсекретар США Джон Керрі, який прямо звинуватив Росію в спробі створити привід для введення військ на територію України. «Якщо Росія не стримає свій запал і не почне діалог з урядом України, то у наших партнерів не залишиться вибору, окрім як приєднатися до нас в розширенні прийнятих нами заходів з ізоляції Росії в політичних, дипломатичних та економічних процесах. Ми не прагнемо до цього, але кроки Росії можуть не залишити нам іншого вибору», — заявив він. Як повідомляють західні ЗМІ, за неофіційною інформацією Сполучені Штати мають намір ввести санкції проти Росії вже до кінця тижня.

Джон Керрі оголосив про виділення Україні 1 млрд доларів у вигляді субсидій для допомоги в оплаті енергетичних потреб України.

Минулого вівторка президент США Барак Обама у телефонній розмові з канцлером Німеччини Ангелою Меркель запропонував міжнародну моніторингову місію в Криму і прямі переговори між Києвом і Москвою. Місія спостерігачів повинна забезпечити захист прав етнічних росіян в Криму. Москва наполягає, що їх утискують після приходу до влади «націоналістів» і «повалення в ході перевороту президента Віктора Януковича».

Тим часом в американських ЗМІ обмінюються своїми прогнозами стосовно того, якими можуть бути дії США на той випадок, якщо Росія відмовиться виводити війська з Криму і виконувати свої зобов’язання згідно з міжнародними і двосторонніми домовленостями з Україною.

Зокрема у статті The Washington Post під назвою «Захоплення Путіним Криму є частиною більшої стратегії», наголошується, що важливий сигнал підтримки України Сполученими Штатами, зокрема візит держсекретаря Джона Керрі до Києва має бути підкріплений значною економічною та військовою допомогою.

На думку авторів, США і Європа мають також розробити стратегію запевнення союзників у Центральній та Східній Європі, для яких військове вторгнення на українську територію нагадало про чорні страхіття радянської окупації Угорщини та Чехословаччини — і стримування Путіна від намагання розширити свою територію силою.

«Така стратегія має початися з чіткої відданості США НАТО та безпеці Європи. Вона має включати розміщення і постійні навчання сил НАТО в Польщі, Балтійських країнах і Румунії уже найближчим часом і водночас призупинення виводу американських сил і баз з континенту. Президент Обама повинен зустрітися з лідерами НАТО в Брюсселі цього місяця, щоб продемонструвати рішучість і готовність до підготовки більш значущого саміту НАТО, який заплановано на вересень.

По-друге, США і Європа повинні демонструвати, що вторгнення Росії не відірвало їх зобов’язання щодо будівництва Об’єднаної та вільної Європи. Цієї осені НАТО може запросити Чорногорію вступити до Альянсу, надати план дій щодо членства Грузії і повторно заявити про своє зобов’язання, яке зафіксоване в Комюніке за результатами Бухарестського саміту в 2008 році про майбутнє членство України в НАТО. ЄС має підписати Угоди про асоціацію та посилену інтеграцію з Грузією, Молдовою і Україною, також пропонуючи перспективу членства східним партнерам, які відповідають європейським стандартам.

І зрештою, Путін має відчути ціну його агресії, яка буде набагато вищою ціни за вторгнення в Грузію. Засудження лідерами «Групи семи» — це лише початок. Адміністрація Обами також повинна переформатувати «Групу восьми», виключивши Росію і заблокувавши її вступ до Організації Економічної співпраці та розвитку, заборонити військово-технічну співпрацю союзників з Росією, продаж військового обладнання і застосувати санкції згідно закону Магнітського, щоб заморозити активи та скасувати візи російським лідерам і бізнесменам, які є причетними до вторгнення. Президент повинен працювати з Конгресом, щоб демонструвати двопартійну підтримку цим заходам. І він також повинен застосувати загрозу доступу Росії до американської та європейської банкової системи як самих санкцій. Якщо Путін дійде висновку, що йому може зійти з рук окупація Криму, він на цьому не зупиниться», пише The Washington Post.

«День» звернувся до Олега ШАМШУРА, екс-посла України в США:

— Як можна оцінити дії США і зокрема сигнали, які дає візит державного секретаря США в Україну. Наскільки вони сприятимуть тому, щоб Росія відвела свої війська на місця базування і загалом у Криму відновився конституційний лад?

— Я вважаю, що це дуже потужний сигнал підтримки України, її суверенітету та територіальної цілісності. Наскільки він дійде до Росії, вірніше до російського керівництва, до Путіна, дуже важко сказати. Тому що поза тим, що сам факт відвертої агресії та окупації території України викликає не просто обурення, а й, в мене особисто, відразу. Але мені здається, ми маємо враховувати такі обставини, що на процес прийняття рішень російським керівництвом дедалі більше впливає чинник ірраціональності. Тому що в диктатурі, якою є Росія, сам процес ухвалення рішень, є викривленим і залежить від волі чи примхи однієї людини. Тобто, як вона себе поведе, тут передбачити дуже важко.

Я вважаю, дії самого держсекретаря Керрі та американського уряду з українського питання є адекватними. Тобто Америка діє в межах існуючого інструментарію. І дуже важливо, щоб увесь час тиск на Росію лише посилювався: і дипломатичний, і економічний. Тому що абсолютно зрозуміло: жодні умовляння, жодні загальні заклики не справлять жодного враження на російське керівництво.

— І наскільки далеко готові піти самі США чи разом зі своїми союзниками в Європі, аби вплинути на російського президента? 

— Мені важко судити. Я думаю, що в принципі на цій фазі застосовуватимуться в основному дипломатичні і економічні засоби тиску. Як пам’ятаєте, кілька днів тому Керрі казав про економічну ізоляцію Росії. А якщо конфлікт перейде, не дай Бог, в гарячу фазу, я думаю, що можливо ми побачимо щось інше. Але в принципі нам треба розраховувати на такі дії, як направлення контингенту кораблів НАТО до берегів Росії та України. Можлива допомога, якщо вона буде потрібна, в забезпеченні заборони польотів військових літаків над територією України. Але мені здається, що треба менше говорити про те, що нам потрібно допомогти, а більше робити для того, щоб Україна була спроможна протриматись певний час і відбити цю агресію. Тобто нам треба самим зрозуміти, що допомагатимуть лише сильним.

— Чи не здається вам, що американські журналісти недарма запитували Керрі про те, чи підтримує Німеччина США у нинішньому протистоянні з Росією?

— Важко сказати, але я сподіваюсь, що все-таки буде єдиний фронт дій Сполучених Штатів і Європи. Але дуже важливо, щоб це не було запізно — так, як це трапилось під час останніх подій у Києві, коли відбувалося протистояння з режимом Януковича. Тоді санкції було введено, але це вже було запізно. Хоча була можливість вплинути на поведінку Януковича. Весь арсенал санкцій було застосовано лише тоді, коли почалися масові жертви. Це дійсно сприяло припиненню кровопролиття, але, безумовно, не могло йому запобігти. З цього треба зробити урок нашим партнерам.

— І, на вашу думку, вони взяли цей урок? Чи можна розглядати направлення спостерігачів у Крим як результат цього?

— Все відбувається занадто повільно. Давно вже мали бути тут спостерігачі ОБСЄ. Зокрема і старший радник Генерального секретаря ООН Роберта Серрі давно мав би бути там, а не казати, що його туди не пускають. Тому що це питання днів чи навіть якихось годин. Це все треба робити швидше, ніж зараз воно робиться.

Якщо Серрі не пускають, то треба наполягати. В принципі можна уявити, що Росія цілком заблокує зусилля ОБСЄ. Тому що це консенсусна організація. Отже треба задіяти всі важелі, які має головування Швейцарії в ОБСЄ, і які є в системі ООН. Тут важливий фактор часу. Водночас, я вважаю, що ще не пізно. Але темп має бути пришвидшено. Поки що все відбувається дуже-дуже повільно.