Анна ГУРСЬКА: Коаліція Партії регіонів і «Нашої України — Народної самооборони» є доволі природною

Чому багато польських політиків підтримує створення в Україні широкої коаліції за участю Партії регіонів і «Наша Україна — Народна самооборона»? На чому базується така думка? Чи можливо в Україні створення дуже широкої коаліції, яка б включала Партію регіонів, «Нашу Україну — Народну самооборону» і Блок Юлії Тимошенко?

КОМЕНТАР

Анна ГУРСЬКА, Інститут східних досліджень, Варшава:

— Спостерігаючи останні роки за тим, що відбувається в Україні, ми бачили різні можливості формування органів влади різними політичними силами. І ми вже бачили уряд Юлії Тимошенко, який загальмував економічний розвиток країни і через не до кінця продумані рішення дестабілізував ситуацію. Ми бачили також, що кожен варіант формування уряду не передбачав порозуміння між найбільшими політичними силами України, які представляють захід і схід країни. А без цього будь-який уряд, який базується на якихось внутрішніх розборках між цими силами, не може бути стабільним для України. Уряд має працювати для всієї країни і виробляти виважену зовнішню політику. Тому для мене не дивно те, що всі польські політики, які переживають за те, що відбувається зараз в Україні, і зацікавлені в нашій співпраці, пропонують будувати такі коаліції, які, перш за все, могли б гарантувати більш стабільну ситуацію і більш стабільний уряд в Україні. А досвід, який ми маємо за останні два-три роки, свідчить про те, що не було варіанту, коли б структуру української влади репрезентувала коаліція як сил, які підтримують Президента, так і тих сил, які представляють східні регіони України.

Якщо говорити про економічні програми та інтереси, то в «Нашій Україні — Народній самообороні» і Партії регіонів простежуються спільні тенденції. Обидві сили представляють національний капітал, і тому можна прогнозувати, що вони будуть підтримувати спільний інтерес. Якщо відокремити емоційні та чисто політичні елементи, характерні для обох сторін, то, виходячи з прагматичної політики, яка займається економікою, можна сказати, що коаліція цих двох політичних сил доволі природна. З іншого боку, для нас усіх не до кінця зрозуміло, яку ідеологію представляє Юлія Тимошенко. Вона дуже часто змінює політичні погляди. Тому важко прогнозувати, якою може бути її політика.

Зважаючи на те, що Партія регіонів отримає найбільше голосів, БЮТ менше на 5—7%, а «Наша Україна — Народна самооборона» ще менше на 10%, то чи не можна говорити про те, що «Наша Україна — Народна самооборона» є занадто слабким партнером для Партії регіонів?

Оскільки Україна зіткнулася з серйозними проблемами після зміни Конституції, коли не був розписаний розподіл владних повноважень між головними гілками влади, то найбільш корисною для країни була б співпраця прем’єр-міністра і Президента. Починаючи з того, що потрібно прийняти всі закони про центральну владу, продовжувати реалізацію реформи самоврядування, а також ухвалити багато законів, завершуючи реформами судової влади. Як свідчить попередній досвід, хоча б узяти останній рік, усі ці проблеми неможливо вирішити без порозуміння між Президентом і прем’єр-міністром. Важко придумати іншу конфігурацію, де б таке порозуміння було можливим.

Чи можливо досягнення взаємопорозуміння між майже рівними політичними силами такими, як Партія регіонів і БЮТ? Тут можна застосувати слова відомого класика, який сказав: ніколи не кажи ніколи. Але на цей момент я не кажу, що це неможливо. Це був би такий дещо дивний альянс, хоча й не можна сказати, що неможливий. Але слід звернути увагу на те, що Віктор Янукович і Юлія Тимошенко є конкурентами за психологічним портретом. Ніхто з них не хоче бути другим. Можливо, й така коаліція можлива. Але що тоді робити з Президентом. Адже Юлія Тимошенко безпосередньо не представляє Президента. Якщо можлива коаліція Партії регіонів з Блоком Юлії Тимошенко, тоді можлива коаліція Партії регіонів, БЮТ і «Нашої України — Народної самооборони». А це, фактично, порозуміння всіх без опозиції з метою, щоб реалізувати найважливіше завдання, яке стоїть перед українською владою. Я думаю, що це також непогано. Хоча я на мене, на цей момент малоймовірний такий широкий альянс.

При створені коаліції між «помаранчевими» силами, якщо вони наберуть більшість голосів, прем’єр-міністром має стати Юлія Тимошенко. Можливо, «Наша Україна» настільки змінилася, що допускає місце голови уряду для Юлії Тимошенко. Але якщо знову для неї буде підготовлена така посада, то нам доведеться побоюватися ситуації, яка була в 2005 році. Ми пам’ятаємо, як це було. Тоді Юлія Тимошенко стала прем’єр-міністром, бо це виникало з попередньої домовленості поміж нею та Президентом. Зараз ми також маємо домовленості про те, що лідер політичної сили, яка набирає більше голосів на виборах, стає прем’єр-міністром. І тоді я не знаю, чи погодиться БЮТ передати «Нашій Україні» найбільш важливі пости. Адже зараз існує дуже великий рівень конфлікту всередині цієї команди. Не виключається, що в Україні може бути продовжена нинішня коаліція Партії регіонів і Комуністичної партії Україні. Але загалом сьогодні, зважаючи на розклад політичних сил і їхню підтримку, важко прогнозувати, якою буде коаліція в Україні.