Арафат дозрів до реформ

Нелегка ситуація, в якій опинився Ясір Арафат — жорстка позиція Ізраїлю, фактична підтримка уряду Шарона Сполученими Штатами — змусила палестинського лідера пообіцяти провести упродовж наступних чотирьох- шести найближчих місяців парламентські та президентські вибори в автономії. Не в останню чергу Арафат прийняв таке рішення через заклики з боку депутатів Палестинської автономії, які наполягали на проведенні виборів до парламенту в країні упродовж року, а зміни уряду — протягом найближчих 45 днів. Подейкують, що Арафат, серед іншого, відчуває сильну конкуренцію з боку інших політичних сил у Палестині. І тому, можливо, вирішив за краще провести політичні реформи під своїм контролем.

Реформи Арафата привітали як у Брюсселі, так і в Вашингтоні. І перші, і другі постійно критикували палестинських чиновників у надмірній корумпованості. У Штатах та ЄС давно існували підозри, що кошти, які вони направляють як гуманітарну допомогу до автономії, частенько осідають в кишенях палестинських можновладців. Ізраїльські власті звинувачують палестинське керівництво в тому, що отримані Палестинською автономією кошти витрачаються на закупівлю зброї для терористичних угруповань. Євросоюз за останні два роки надав палестинській адміністрації $337 млн., США на минулому тижні схвалили рішення передати $50 млн. «Наші очікування зрозумілі: більше прозорості, більше відповідальності, більше дієвості», — наголосив генеральний секретар Ради Євросоюзу Хав’єр Солана, оцінюючи обіцянку Арафата провести зміни в автономії. В Ізраїлі до намірів палестинського лідера поставилися досить скептично. «Терор та Палестина перебувають у тісному сплетінні», — заявив помічник ізраїльского прем’єр-міністра Давид Бейкер, висловлюючи сумніви щодо можливості реформування Палестини. Натомість палестинці привітали рішення Арафата. Палестинські парламнентарії давно звертали увагу, що ухвалені ними закони не виконуються самим же Арафатом, судова система лишається фактичною прерогативою виконавчої влади. На думку депутатів, в автономії занадто роздутий уряд, який цілком, за їхніми словами, міг би обмежитися 15 — 18 міністрами, замість нині існуючих 28.

Останні вибори керівника автономії в Палестині відбулися в 1996 році. Зі значною перевагою тоді переміг Арафат — за нього проголосувало 87% населення. Варто, утім, зазначити, що президентом Арафата називають здебільшого самі палестинці. Із набуттям Палестиною державності, очевидно, виникатимуть проблеми ще не раз. Не так давно партія Лікуд, яку очолює ізраїльський керівник уряду Аріель Шарон, проголосувала проти надання Палестинській автономії державності. Учора вранці, до речі, близько 20 ізраїльських танків увійшли в місто Дженін на Західному березі ріки Йордан. Про жертви в місті поки що не повідомлялося. Коментувати введення військ відмовилися й ізраїльські власті. Тим часом про припинення вогню оголосило ісламістське угруповання ХАМАС, що брало на себе відповідальність за проведення кількох терактів. Чи піде на зустріч Палестині в цьому випадку Ізраїль? До речі, Держ департамент США позавчора заявив, що у його розпорядженні немає «жодних прямих доказів», нібито Ясір Арафат або інші представники Організації визволення Палестини причетні до терактів в Ізраїлі, які відбулися із середини липня до грудня 2001 року.