Австрія та змова проти Європи

У країнах Європи майбутні вибори до Європарламенту вже давно розглядаються як найрішучіша (поки що) сутичка популізму з традиційними європейськими демократичними партіями. Розвал уряду Австрії показує, наскільки високі ставки. Тепер кожен європейський демократ — лівий, правий або центрист — повинен задатися питанням: а чи були вчасно виявлені справжні масштаби політичної, моральної і матеріальної корупції у вкрай правих партіях Європи               — так само, як це було зроблено в Австрії.

Із 2017 року Австрією править коаліційний уряд, сформований Австрійською народною партією (її називають також «Список Себастьяна Курца» на честь лідера партії і нинішнього канцлера країни) і Партією свободи (скорочено FPO), яку заснували в 1950-ті роки колишні офіцери СС. Відео, опубліковане двома провідними новинними виданнями Німеччини — журналом Der Spiegel і газетою Suddeutsche Zeitung, — розвалило цю коаліцію. Нові вибори призначені на вересень.

Відеозапис просто вражаючий: сильно сп’янілий віце-канцлер Австрії Хайнц-Кристіан Штрахе, лідер партії FPO, підло обіцяє держконтракти якійсь жінці, яка стверджує, що є племінницею російського олігарха. Штрахе пропонує цій жінці купити найпопулярнішу газету Австрії Kronen Zeitung і перетворити її на прибічника FPO, а в обмін готовий гарантувати контракти на будівництво доріг в Австрії за завищеними цінами. Утім, корупційні цілі Штрахе не закінчуються запропонованою ним атакою на Kronen Zeitung. Реальна мета FPO, за його словами, полягає в тому, щоб зробити в Австрії те саме, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан здійснив у своїй країні: перетворити ЗМІ на послужливих прихильників своєї партії.

Безтурботна готовність Курца віддати партії FPO контроль над міністерствами оборони і внутрішніх справ під час формування коаліційного уряду показує, наскільки безрозсудно діють деякі європейські лідери на тлі зростання кількості фактів, що свідчать про готовність украй правих популістів Європи прислуговувати президентові Росії Володимиру Путіну. Про проросійську діяльність FPO і про зв’язки Штрахе з екстремістським «Рухом ідентичності» було добре відомо в той момент, коли Курц укладав угоду з FPO. Вражаюче, але Курц просто заплющив очі на цей факт і передав FPO контроль над деякими найбільш важливими міністерствами країни.

Треба було докласти чимало зусиль, аби зберігати подібну сліпоту, оскільки однією з перших справ FPO після отримання контролю над міністерством внутрішніх справ стала організація рейду на службу національної безпеки Австрії. Це відомство давно й ефективно стежило за неонацистськими і проросійськими організаціями. Після цього випадку розвідслужби інших країн ЄС, як повідомляється, почали ухилятися від обміну інформацією з австрійцями через побоювання, що вся їхня інформація одразу ж буде передана Кремлю.

Політичне життя в Австрії занурилось тепер у хаос, а партнери країни в Європі більше не можуть довіряти її уряду. Аналогічне зникнення довіри спостерігається і щодо Італії, що спричинено участю вкрай правої партії «Ліга» на чолі з віце-прем’єром Маттео Сальвіні в коаліційному уряді країни. Після входження до коаліції з «Рухом п’яти зірок» (та отримання контролю над міністерством внутрішніх справ) Сальвіні перетворився на головного захисника Путіна в Європі: він очолив боротьбу з санкціями, запровадженими проти Росії через її інтервенцію на територію України, і захищає незаконну окупацію й анексію Криму. Як і у випадку з Австрією, західні розвідслужби почали з обережністю ставитися до своїх колег у Римі.

Ці партії далеко не поодинокі. Європейцям уже давно відомо, що вкрай права партія Марін Ле Пен (2018 року її перейменували на «Національне об’єднання», спробувавши частково позбутися її минулого) позичала гроші в російського банку, пов’язаного з владою країни. Тим часом британські слідчі придивляються до ймовірної ролі російських грошей у підтримці кампанії за Брекзіт, а це означає, що російський вплив у Британії міг помітно зрости після Брекзіту. Велика іронія в тому, що на уряд консерваторів, який виявився серед тих, хто найрішучіше протидіяв російським спробам ослабити ЄС і уряди окремих країн Європи, чекають додаткові проблеми після Брекзіту.

Уся річ у тому, що Брекзіт є кремлівським проектом тією ж мірою, якою і чиїмось іще. Путін хоче розділити європейців, і у Великої Британії Брекзіт успішно розколов британців. Їх ніщо так не розколювало від часів дебатів про «Хлібні закони» майже 200 років тому. Путін хоче фрагментації ЄС, і Брекзіт став найбільшою (поки що) тріщиною за всю історію цього об’єднання. Путін хоче сіяти сумніви в легітимності традиційних джерел новин, і ЗМІ, які виступають за Брекзит, постійно передають брехню як правду і люто критикують шановані газети — такі як Financial Times, називаючи їх ворогами народу від еліти.

Криза в Австрії стала тривожним дзвінком для лідерів Європи і для її громадян. Корупція популістів і їхнє прислуговування Росії тепер очевидні для всіх. На виборах до Європарламенту, які відбудуться цього тижня, європейські виборці отримають шанс продемонструвати, що вони розгадали цю змову проти їхніх країн і проти ЄС і що вони дали відсіч п’ятій колоні популістів там, де це реально важливо — на виборчих дільницях.

Проект Синдикат для «Дня»

Чарльз ТЕННОК, член комітету з закордонних справ у Європейському парламенті.