«Без компромісів»

Минулої неділі вдруге за останні два місяці в Берліні провели зустріч міністри закордонних справ України, Франції, Німеччини та Росії. Як і 2 липня, у німецькій столиці у тому ж чотирьохсторонньому форматі обговорювали питання врегулювання ситуації на Донбасі.

Попри тривалі п’ятигодинні переговори учасникам так і не вдалося досягти жодних конкретних домовленостей. Про це повідомив журналістів міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, хто єдиний з перемовників вийшов до преси. «Це були складні переговори, але я вважаю і сподіваюся, що нам вдалося досягти певного прогресу з деяких питань. Нами було погоджено, що ми надамо в своїх столицях, главам держав та урядів, перший звіт. Імовірно, протягом вівторка ми домовимося про продовження сьогоднішньої дискусії», — цитують ЗМІ слова глави німецького МЗС.

За словами Штайнмаєра, міністри відкрито говорили один з одним і фокусували увагу на тому, як припинити вогонь в Україні та поліпшити контроль уздовж російсько-українського кордону, а також говорили про гуманітарну допомогу і те, як повернутися до політичного процесу, щоб поступово подолати кризу.

Тим часом глава українського МЗС Павло Клімкін заявив, що жодних конкретних компромісів досягти не вдалося. «П’ять годин надскладної розмови. Але, напевно, щоб зрушити з місця, треба багато разів по п’ять годин. Немає місця компромісу там, де держава повинна перетнути свою червону лінію. Україна її не перетнула», — написав він на сторінці у Twitter.

Також про відсутність прогресу заявив і російський міністр. При цьому Лавров назвав припинення вогню «дуже нагальним завданням, тому що гинуть люди, руйнується цивільна інфраструктура». Але чому ж тоді Росія досі нічого не зробила для деескалації конфлікту, не припинила постачання важкої зброї через український кордон та бойовиків, хоча обіцяла це зробити після переговорів у Женеві 17 квітня і в Берліні — 2 липня?

Учора на прес-конференції Лавров знову, по суті, висунув ультиматум українській стороні фактично з вимогою в односторонньому порядку припинити вогонь, що є черговим прикладом лицемірства російської сторони. «Ми підтвердили нашу російську позицію, яка полягає в тому, що припинення вогню, як про це неодноразово декларувалося, повинно бути безумовним. Українські колеги, на жаль, продовжують висувати умови, причому досить розмиті, включаючи, як вони кажуть, забезпечення непроникності кордонів», — цитують ЗМІ слова Лаврова.

І це після того, як світові ЗМІ зафіксували перехід російської важкої бойової техніки з військовими на територію України. Далі більше, Лавров пояснив концентрацію і переміщення збройних сил на російській території поблизу українського кордону бойовими діями у регіоні. А може, краще було б, якби ці війська забезпечили непроникність кордону для такого потоку важких озброєнь, і тоді ніхто не говорив би про бойові дії на Донбасі.

«День» звернувся до українських та закордонних експертів з проханням прокоментувати результати переговорів у Берліні і наміри їхніх учасників. Експерт із зовнішньої політики, старший науковий співробітник Європейського центру Карнегі (Брюссель) Ульріх Шпек вважає, що все виглядало як чергова спроба Штайнмаєра надати можливість Путіну відступити. Але, схоже, цього так і не сталося. 

«НАМІР МІНІСТРА ШТАЙНМАЄРА ПОЛЯГАВ І ПОЛЯГАЄ У ТОМУ, ЩОБ УНИКНУТИ ПЕРЕРОСТАННЯ КОНФЛІКТУ МІЖ РОСІЄЮ ТА УКРАЇНОЮ У ВІДКРИТУ ВІЙНУ»

Дітмар ШТЮДЕМАНН, екс-посол Німеччини в Україні, Берлін:

— Зустріч чотирьох міністрів закордонних справ справді завершилася без конкретних результатів. Намір міністра Штайнмаєра полягав і полягає у тому, щоб уникнути переростання конфлікту між Росією та Україною у відкриту війну.

Що ж до основних тем, які обговорювали в Берліні — гуманітарна допомога страждаючому народові в південно-східній Україні і охорона кордону — то, скоріше за все, переговори мають продовжити вже цими днями. Міністр Клімкін заявив після цієї зустрічі, що на даний момент немає жодних підстав для компромісу, тому потрібно ще багато п’ятигодинних  зустрічей. 

Я б інтерпретував цю заяву як свідчення того, що Україна повернеться до столу переговорів, аби припинити кровопролиття і знайти мирне рішення.

Міністр Лавров у неділю не коментував зустрічі. Однак вранці 18 серпня МЗС Росії дав зрозуміти, що після Берліна буде продовження переговорів.

Я не можу приховати своєї підозри, що за позитивними словами з боку Москви не обов’язково настануть позитивні дії; про це говорить досвід, який ми отримали багато разів у минулому.

Незважаючи на це, досвід вчить нас також, що життєво важливою залишається комунікація.

А забезпечення контролю над кордоном — це в першу чергу завдання самих України та Росії. Політика ЄС полягає в тому, щоб показати Росії, які руйнівні наслідки несе для неї самої російська агресія. На столі переговорів залишається пропозиція використання ОБСЄ. Фінансову і матеріально-технічну підтримки, а також гуманітарну допомогу вже узгоджено і буде надано.

«РОСІЯ НЕ ЗАЦІКАВЛЕНА У ЗАКРИТТІ ДІЛЯНОК КОРДОНУ, КОТРІ ЩЕ КОНТРОЛЮЮТЬ СЕПАРАТИСТИ»

Сюзан СТЮАРТ, Німецький інститут з питань міжнародної політики та безпеки (SWP), Берлін:

— Я думаю, немає нічого дивного у тому, що не так багато було досягнуто на вчорашній зустрічі (17 серпня. — Ред.). Зрозуміло, що: а) Росія не зацікавлена у закритті ділянок кордону, котрі ще контролюють сепаратисти, і б) Україна не буде зацікавленою в якомусь перемир’ї в той час, коли кордон, як і раніше, залишається відкритим для проходження російських бойовиків і воєнного озброєння, що просто дозволить сепаратистам виграти більше часу для консолідації своїх сил і стати сильнішими. Таким чином, лише відносно невеликі проблеми можуть обговорювати продуктивно, хоча це теж важливо. Можливо, це також є тим, що Штайнмаєр має на увазі під «прогресом». Крім того, сам факт, що зустріч відбулася, також може бути прогресом, і Штайнмаєр, без сумніву, зацікавлений у збереженні імпульсу для подальших зустрічей.

Щодо можливостей ЄС для надання допомоги в закритті кордону, то вони є вельми обмеженими. Звичайно, вони можуть запропонувати технічну допомогу, але це не буде працювати, якщо ні Росія, ні сепаратисти не зацікавлені в її отриманні. Напевно, найкраще, що можна зробити, це продовжувати збирати якомога більше (наскільки це можливо) достовірної інформації про потік зброї і бойовиків, щоб мати можливість чинити відповідний тиск на російську сторону, щоб всім було зрозуміло, що а) Росія підтримує сепаратистів і б) ЄС бачить це як доконаний факт і буде враховувати у своїх подальших рішеннях.

«РІШЕННЯ ШВИДКО ЗНАЙДЕТЬСЯ, КОЛИ ОСТАННІЙ РОСІЙСЬКИЙ ГОЛОВОРІЗ БУДЕ ЗНИЩЕНИЙ АБО ВТЕЧЕ З ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ»

Володимир ОГРИЗКО, екс-міністр закордонних справ України, Київ:

— Мені здається, що ці переговори є спробою російської сторони реалізувати дві прості речі. Перша полягає в тому, щоб подати себе як псевдомиротворця, а друга — ще раз переконати світову громадськість, що Росія не є стороною конфлікту. І цей псевдогуманітарний вантаж, який став темою минулого тижня, є ще одним підтвердженням цих двох тез.

Тому розраховувати, що переговори дадуть якийсь результат, є більш ніж наївно. На мою думку, вже давно рівень урегулювання вийшов на найвищий щабель. Жодні міністри — за всієї поваги до них — цих питань самостійно вирішити не можуть. Відтак заяви сторін про прогрес чи регрес — це данина дипломатичним умовностям, а реально можна лише домовитися про те, щоб Росія припинила постачання озброєнь і своїх головорізів на українську територію, припинила обстріли української території зі свого боку. І це, власне, буде єдиним можливим виходом із ситуації. Все інше — це спроби піар-прикриття російської агресії.

Щодо ролі нашої дипломатії, то вона робить усе від неї залежне. Сьогодні Росія практично опинилася у міжнародній ізоляції, і навіть фотографії учасників берлінської зустрічі свідчать про те, що формат усюди очевидний: 3+1 чи 5+1, тобто Росія проти всього цивілізованого світу. Але наша найкраща дипломатія — це наші збройні сили, які мають поставити крапку. А після того як вщухнуть гармати, почнуть говорити дипломати.

 — Чи є сенс залучення Обами, як пропонують деякі німецькі експерти, до врегулювання ситуації на Донбасі?

— Справді, нам треба не стільки припиняти кризу, як вважає дехто на Заході, а припиняти російську агресію. На мою думку, жоден інший формат, крім президентського, політичного рішення не дасть. Але воно швидко знайдеться, коли останній російський головоріз буде знищений або втече з території України, а до того шансів на успіх я не бачу.

— У ЄС заявляють, що контроль за кордоном — це спільна відповідальність України й Росії. Отже, у вирішенні цього питання ми не можемо покладатися на Європу?

 — Заклики до України та Росії контролювати кордон виглядають доволі дивно. Бо якщо російська сторона через поки що неконтрольовану  частину українського кордону засилає сюди важку військову техніку, то як можна апелювати до Росії, щоб вона контролювала кордон? Її треба змусити припинити ці дії, а це означає закрити кордон і поставити там таку техніку і такі засоби, які не дадуть можливості це зробити. Україна може з цим впоратися, але ціна — сотні і тисячі наших героїв, які загинули або отримали важкі поранення. Звичайно, з допомогою НАТО і ЄС це можна було б зробити значно швидше. Але чомусь досі питання надання Україні військової допомоги перебуває на етапі обговорення. Це дуже прикро.

— Як ви прокоментуєте заяву Лаврова, що Росія не проти того, щоб спостерігачі ОБСЄ в Україні отримали безпілотники для моніторингу кордону з українського боку?

—  Це черговий цинізм — безпілотники над територією жертви. Може, краще — безпілотники над територією агресора, щоб було видно, звідки стріляють по українській землі і звідки перевозять військову техніку? Тому коментувати заяви російських можновладців немає жодного сенсу.

ДО РЕЧІ

Вчора в коментарі Інтерфакс-Україна Павло Клімкін назвав три головні умови двостороннього припинення вогню. «Для того, щоб це було саме припинення вогню, а не гра навколо цього в буквальному сенсі життєво важливого питання, нам потрібні три речі: щоб кордон був повністю безпечним; щоб ОБСЄ всюди, в тому числі вздовж кордону, спостерігала за припиненням вогню; і щоб усіх заручників було звільнено і ніхто навіть не намагався брати нових заручників», — наголосив він.