Білоруський президент шукає лаврів миротворця
«Конфлікт зайшов у глухий кут для обох сторін. Але при цьому Югославія веде справедливу вітчизняну війну... Головне — хоч би на кілька міліметрів просунутися на шляху до припинення війни», — зазначив Лукашенко.
Напередодні відльоту він провів консультації з Борисом Єльциним і Євгеном Примаковим, щоб донести до Мілошевича узгоджену позицію. Вона однозначна — Москва й Мінськ не приймуть заявки воюючого Белграда на повноправний вступ до вже існуючого союзу двох. Про це чітко заявили уряди на засіданні виконкому в Мінську, що відбувся напередодні візиту. Незважаючи на войовничу риторику російської Думи й просербські настрої від Буга до Курил, ні Єльцин, ні Лукашенко не збираються кинутися у військовий вир з югославським каменем на шиї. При цьому політичний оплот Белграда в Європі безумовно не може й відштовхнути свого союзника, відкладаючи перспективу злиття на сприятливіші часи.
«Навіть коли одружуються по любові, дається відстрочка на перевірку почуттів», — відбувся жартом у кулуарах білоруський міністр закордонних справ Урал Латипов.
Візит Лукашенка може бути успішним лише наполовину. Він і сам вважає, що Захід не прийме оливкову гілку від миротворця з репутацією екзотичного чужака в європейському співтоваристві. НАТО підтвердило це на всі сто відсотків. Напередодні поїздки до Белграда Лукашенку офіційно повідомили з Брюсселя, що його візит є «небажаним».
«Якби небажаний політик запропонував навіть найідеальніший вихід, навряд чи Захід сприйняв би це відразу ж на ура. Я ще більше переконуюся, яка все ж таки ця політика брудна», — сказав Лукашенко.
За його словами, однією з головних цілей його візиту стане інформування Мілошевича щодо ситуації навколо конфлікту в світі загалом і в СНД зокрема для прийняття адекватних рішень. У цьому значенні роль голови вищої ради союзу Білорусі й Росії не найприємніша — адже йому доведеться сказати слов'янському другові, що брати поки що причиняють свої двері перед його носом. Мінськ
