Більше амбіцій

Днями в Україні побував з офіційним візитом міністр закордонних справ Румунії Теодор Баконскі, який провів зустрічі із главою українського зовнішньополітичного відомства Костянтином Грищенком та іншими українськими високопосадовцями. Попри щільний графік зустрічей, глава румунського зовнішньополітичного відомства знайшов час, щоб дати ексклюзивне інтерв’ю «Дню», в якому розповів про мету свого візиту і пояснив, як богослов’я допомагає йому бути успішним дипломатом.

— Перш за все, ми повинні скористатися перевагами політичної волі обох сторін щодо нормалізації і подальшого розвитку наших двосторонніх відносин. Румунія є членом ЄС і НАТО і безпосереднім сусідом Україною. Тому нам потрібно започаткувати багато довгострокових, короткострокових і середньострокових проектів. Ми маємо здійснювати політичний діалог, політичні консультації з європейських справ та транскордонних економічних проектів. Потрібно відкрити наші суспільства одне до одного, підтримувати контакти між людьми, заохочувати бізнес-інвестиції, енергетичні взаємозв’язки. А також ми розраховуємо на використання європейських фондів у тристоронніх проектах між Румунією, Україною та Республікою Молдова.

— А хіба існують якісь перешкоди для цього?

— Будь-яка проблема має вирішуватися шляхом політичного діалогу. У нас є необхідні інструменти для вирішення будь-яких труднощів у двосторонніх відносинах. Тепер нам потрібно проявляти більше амбіцій і творчості, аби залучити наші обидві країни в новій історичній главі. Ми не можемо змінити географію і минуле, але можемо разом формувати спільне майбутнє в цьому регіоні.

Сьогодні (інтерв’ю відбувалося 10 листопада. — Авт.) ми підписали Угоду про співробітництво між Міністерством юстиції України і Міністерством юстиції Румунії та Протокол про співробітництво зовнішньополітичних відомств двох країн у сфері європейської інтеграції. Нині ми працюємо над більш широким колом офіційних документів, призначених для завершення нашої правової бази. Наприклад, існує Угода про малий прикордонний рух, що дуже важливо з точки зору контактів між людьми. Аналогічна угода дуже добре працює з Республікою Молдова. Здійснюється також обговорення Угоди з охорони навколишнього середовища та про взаємну допомогу в разі природних катастроф.

— Пане Баконскі, ви також згадали про можливість здійснення спільних проектів. Чи не могли б ви навести деякі подробиці щодо цього?

— Наприклад, ми запроваджуємо механізм консультацій між урядами двох країн і міністерствами закордонних справ. До речі, я дуже вдячний міністру Костянтинові Грищенку за його особистий внесок у поліпшення наших відносин. Він здійснив офіційний візит до Бухареста в травні цього року, після чого відбувся мій візит до Києва. Я можу сказати, що ми вже маємо гарну динаміку у наших відносинах, яка базується на загальних уявленнях про еволюцію в нашому регіоні. Румунія є переконаним прихильником європейського порядку денного України, включаючи угоду про асоціацію і поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Ми будемо, як і раніше, підтримувати досягнення цих цілей, тому що Україна в усіх відношеннях є європейською державою.

— А як щодо спільного освоєння нафти і газу в континентальних шельфах Чорного моря?

— Ми, як країна-засновник ОЧЕС (Організації Чорноморського економічного співробітництва), дуже багато виступаємо за співпрацю між усіма країнами навколо Чорного моря. Ми вважаємо, що могли б спільно вивчити також можливості для співпраці в енергетичному секторі. Енергетична безпека є «командним видом спорту».

— Ви говорили, що ваша країна підтримає європейську перспективу України. Чи означає це, що ви підтримуєте прагнення України внести подібне висловлювання в преамбулу нової угоди про асоціацію?

— Звичайно, ми виступаємо за цитування у преамбулі цієї Угоди про асоціацію Статті 49 Лісабонського договору. Я маю на увазі те, що кожна європейська країна, яка виконує всі критерії, заслуговує членства в ЄС. Хоча ми віримо, що це справжнє покликання України, але не слід недооцінювати складності такого завдання.

— Ваша думка про справу Тимошенко або, як згадують в інших європейських країнах, про селективне переслідування опозиції в Україні? Що саме, на погляд Брюсселя і багатьох європейських столиць, може стати перешкодою для підписання Угоди про асоціацію?

— Так, ми не заперечуємо, що цей конкретний судовий процес викликав дуже бурхливу реакцію у різних столицях ЄС. Ми маємо на увазі не лише необхідність незалежної судової системи, а також важливість для України реформування судової системи і гарантування справедливого судового розгляду стосовно кожного громадянина, поступове впровадження у повсякденне життя стандартів відповідно до верховенства права. Як мені сказали, українська влада прийняла до відома ці реакції. Відтак існує можливість змінити деяке законодавство для уникнення будь-якого ризику, щоб цей судовий процес не став перешкодою на шляху України до Європейського Союзу.

— А ви вірите в те, що до саміту, запланованого на 19 грудня, між Україною та ЄС будуть вирішені всі питання, в тому числі долучення цієї фрази до преамбули Угоди про асоціацію?

— У нас є графік і ми його намагаємося дотримуватися. Бажано, щоб робота над Угодою про асоціацію була завершена в грудні.

— А хто буде представляти вашу країну на саміті?

— Іще не вирішили, але ми будемо неодмінно.

— Я бачив інтерв’ю вашого прем’єр-міністра AP, у якому пан Брок заявив, що Румунія планує увійти до Шенгенської зони наступного року, а пізніше — в зону євро. Чи не похитнула ці плани, зокрема входження в зону євро, криза в єврозоні та ситуація довкола порятунку Греції?

— Попри негативний вплив економічної кризи на наш ВВП, уряду Румунії вдалося зберегти макроекономічну стабільність, яка супроводжується низьким рівнем інфляції та сприятливою податковою політикою щодо інвестицій. Рівень нашого боргу є низьким. Можна з певним оптимізмом говорити, що для цього є всі умови і цього року зростання ВВП у Румунії становитиме 1,5%. У наступному році перспективи будуть трохи кращими. Наша мета — приєднатися до єврозони в 2015 році — залишається. Ми переконані, що сила євро полягає у спільній політичній волі 27 держав-членів зробити валюту надійнішою і уникнути майбутніх ризиків.

— І стосовно Шенгенської зони. Цього року було безпрецедентні заяви Нідерландів і Фінляндії, які виступають проти вступу вашої країни в Шенгенську зону. Ваш прем’єр-міністр заявив у згаданому вище інтерв’ю, що всі умови вашої країни будуть виконані. Питання в тому, як це можливо, адже деякі малі країни можуть блокувати рішення ЄС, хоч його підтримує більшість країн, причому провідні старі європейські держави?

— Справді, приєднання до Шенгенської зони передбачається нашим Договором про вступ, а Договір про вступ Румунії був ратифікований парламентами всіх країн-членів ЄС. Не без величезних зусиль, нам удалося виконати всі технічні критерії, що засвідчує кілька офіційних місій перевірки. Переважна більшість в Європейському парламенті підтримала нашу кандидатуру, і більшість країн-членів, починаючи з Франції та Німеччини, виступають на користь сценарію двоступеневого приєднання. Наш діалог із голландським урядом триває і ми сподіваємося визначити рішення протягом наступного засідання Ради Європейської Союзу в грудні. В Європейському Союзі мусять визнати — необхідно грати за правилами.

— Багато хто з українських та зарубіжних експертів вважає, що в останні роки в європейській політиці газ і прагматизм домінує над європейськими цінностями. І прикладом цього є відкриття газопроводу Nord Stream, зближення між Німеччиною і Росією. Що думають з цього приводу у вашій країні?

— Нам потрібні цінності, якщо ми хочемо, щоб Європа була функціональною установою і політичною організацією. Але, тим не менш, нам також потрібен прагматизм. З точки зору планування енергетичної безпеки, Румунія підтримує Південний коридор. Це означає, в першу чергу, Nabucco, але і PEOP — Пан’європейський нафтопровід. Ми також уклали угоду з Азербайджаном, Грузією та Угорщиною із транспортування газу з Азербайджану через Грузію до порту Констанца через термінал зрідженого газу та інтерконектор AGRI (між Азербайджаном, Грузією та Румунією). Інші партнери також зацікавлені в нашому регіоні, наприклад Сербія. Я знаю, що навіть Україна може або повинна бути зацікавлена в цьому. Тому через наш діалог ми можемо спільно брати участь у цих проектах і реалізувати їх на практиці.

— Можливо, Європі потрібні нові лідери, які демонструватимуть бачення, вирішення проблем, дотримуючись фундаментальних принципів, на яких був заснований ЄС?

— Лісабонський договір готувався 10 років. А тепер це жива реальність. У нас є нові інститути, в тому числі Європейська служба зовнішніх дій, і ми маємо все необхідне законодавство, яке дозволяє Європі рухатися. І — що дуже важливо — не повернутися до націоналістичної політики, зрозуміти нашу спільну долю, наша спільну відповідальність та водночас уникнути деяких помилок, допущених у недавньому минулому. Нам потрібно краще контролювати дефіцит державного бюджету у кожній державі Євросоюзу. Але, можливо, це занадто рано — передбачити перспективу зміни існуючих договорів.

— А ваша країна підтримує ідею більшості щодо федералістської Європи?

— Досі це питання теоретичної дискусії, хоча в баченні батьків-засновників ідея запровадження спільного ринку і єдиної валюти була пов’язана з політичним баченням спільної долі держав-членів. І я гадаю, що це може бути можливістю для розвитку проекту.

— Пане Баконскі, яким у вашій країні бачать розв’язання Придністровського конфлікту? Деякі російські засоби масової інформації пишуть, що Румунія зацікавлена у поверненні до складу країни Молдови без Придністров’я.

— Бажано, щоб Республіка Молдова ставала якомога ближче до ЄС. Ми допомагаємо їм у цьому, а також виступаємо у Брюсселі, а також усіх інших столицях держав-членів ЄС за європейську перспективу Республіки Молдова. Коли мова йде про Придністровський конфлікт, то ми хотіли б бачити конкретні результати від офіційного відновлення переговорів групи 5+2. Це правильний формат, і ми також вимагаємо гарантій територіальної цілісності та суверенітету Республіки Молдова. Цей заморожений конфлікт, пережиток холодної війни, є головним болем для всього регіону та анахронізмом. Тому нам треба йти далі й ми заохочуємо не лише до дискусії у форматі 5+2, але й прямого діалогу між Кишиневом і Тирасполем.

— Це правильно. Але я чув, що деякі офіційні особи у вашій країні звинувачують Україну в тому, що вона намагається «молдованізувати» румунів, які проживають в Україні. Що ви скажете щодо цього?

— Ми бачимо у румунській громаді в Україні міст між двома нашими країнами. Вони мають, звичайно, у своєму повсякденному житті демонструвати повну лояльність до України як незалежної держави. Але, тим не менш, ми хотіли б бачити Україну ближчою до європейських стандартів, до правових норм і рекомендації Ради Європи, захищаючи права румунської меншини стосовно збереження своєї самобутності, мови та традицій, як це робиться по відношенню до української меншини в Румунії. Таким чином ситуація румунської меншини в Україні та української меншини в Румунії є дуже важливим елементом нашого діалогу. На сьогодні ми з нетерпінням чекаємо відновлення робочого засідання міжурядової комісії, що займається питаннями національних меншин. Ми надали українській меншині в Румунії право бути автоматично представленій в парламенті. Їхня діяльність фінансується за рахунок державного бюджету, в них є українські школи. Ми можемо покращити деякі аспекти і у вас, і в нас. Для цього є багато доброї волі та відкритості. Знову ж таки, ми повинні бачити у цих двох громадах той міст, що з’єднує наші країни.

— Нещодавно румунський уряд ухвалив рішення щодо будівництва елементів протиракетної оборони на території вашої країни. Які були резони ухвалення такого рішення, адже, як ми знаємо, раніше Польща і Чеська Республіка відмовились від подібних рішень через тиск Росії?

— Підписання у Вашингтоні угоди про протиракетну оборону між Румунією та США було рішенням двох суверенних держав і двох сильних союзників Північноатлантичного альянсу. Це чисто оборонна угода і ми відкриті для прозорого діалогу щодо цього. Це наш внесок у те, що повинно стати місією НАТО, яка передбачає будівництво протиракетного щита для захисту всієї Євроатлантичною спільнотою та Російською Федерацією.

— Пане Баконскі, ви закінчили теологічний університет. А чому ви стали дипломатом?

— Багато століть тому Талейран опинився у такій самій ситуації. Але то був мій вибір моєї першої освіти за комуністичного режиму. Потім я здобув ступінь доктора філософії у Сорбонні, в Парижі. Я є автором багатьох публікацій, але також і професійним дипломатом з великим досвідом. Я був послом своєї країни у Ватикані, Лісабоні, Парижі, державним секретарем у міністерстві закордонних справ. Це нормальний хід моєї дипломатичної кар’єри.

— І богослов’я допомагає вам бути успішним дипломатом?

— Я вважаю, що так. Моя минула освіта допомогла мені зрозуміти справжні правила європейської культури та її спадщини. А це, безперечно, важливо в моїй нинішній роботі.