Бiзнес рахує збитки
Світові фондові ринки та ринки «чорного золота» — у стані фрустрації. Інвестори в американську економіку, судячи з усього, вперше з початку бойових дій в Іраку всерйоз замислилися про можливість затяжної війни. У понеділок увечері індекси Dow Jones і Nasdaq на біржі в Нью-Йорку знизилися, відповідно, на 3,6% (до 8215 пунктів) і 3,7% (до 1369 пунктів). Вперше за останні дні спостерігалося зростання цін на нафту (зокрема, на 1,3% — до 26,4 долара за барель — на марку брент). У вівторок вранці курс долара США щодо євро продовжував падати (з 1,064 до 1,071). А золото подорожчало за минулу добу на 1%.
На думку більшості аналітиків, провал «іракського бліцкригу» в короткостроковій перспективі може спричинити подальше зростання цін на нафту та інвестиційні ускладнення для економіки Сполучених Штатів. Це, плюс величезні воєнні витрати (прямі витрати, за підрахунками Білого дому, становитимуть від $70 млрд. до $90 млрд.), неминуче позначиться на бюджеті США і, можливо, призведе до девальвації долара. Так, наприклад, Центр стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні повідомив, що тривала війна й серйозні теракти можуть «утягнути» цього року 4,5% ВВП країни (близько $472 млрд.). Згідно з найпохмурішим довгостроковим сценарієм, зростання цін на нафту може коштувати США $391 млрд. протягом десяти років, як вважає професор економіки Йєльського університету Уїльям Нордхаус.
Тим часом, New York Times пише, що, залежно від результату війни, американська економіка може розраховувати й на «помірний позитив». Зокрема, у разі успішного завершення війни США можуть отримати додаткові $52 млрд. і «позитивний ефект, не дуже певної сили» у формі зниження загрози національній безпеці. Якщо, звичайно, помиляються ті, хто пророкує Сполученим Штатам нову хвилю терактів.
З упевненістю можна констатувати лише те, що Президент США Джордж Буш просить Конгрес схвалити до середини квітня додаткові витрати в розмірі $74,7 млрд. на проведення війни в Іраку (як повідомляє The Wall Street Journal, ця сума виходить з припущення, що війна триватиме 30 днів). Ділова громадськість, пов’язана з американським ринком, стурбована такою перспективою. При цьому, як каже Джиммі Пен із Hing Fung Goldsmiths у Гонконгу, «всі зараз припускають, що війна триватиме три місяці або навіть більше».
КОМЕНТАР
Олексій БАКУН, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень:
— Вплив війни в Іраку на світову економіку, головним чином, виявить себе на ринку нафти. Враховуючи невизначеність у термінах та кінцевих результатах бойових дій, найімовірнiшими видаються кілька сценаріїв розвитку подій. Слід зауважити: поки що жодного серйозного контролю над нафтовими свердловинами в Іраку, що може істотно вплинути на кон’юнктуру ринку, американцям встановити не вдалося.
Швидше за все, війна триватиме ще кілька місяців. Мине ще рік-півтора до того, як свердловини будуть реконструйовані. І в цьому випадку, до кінця наступного року США отримають контроль над 10% світових запасів нафти і, відповідно, покращать контроль за структурою свого імпорту. По суті, США стануть віртуальним членом ОПЕК і вирішать одне із своїх найважливіших стратегічних завдань. Думаю, що вигідні контракти та контроль над нафтовими активами США будуть підкріплені й ООН. Таким чином, у довгостроковій перспективі слід чекати планомірного зниження цін на нафту і, на мій погляд, після закінчення війни в Іраку вони наблизяться до норми. Більш того, якщо нічого екстраординарного не станеться, то ціни на нафту на світовому ринку, дотримуючись такого сценарію, становитимуть $20—22 за барель і триматимуться на цьому рівні як завгодно довго.
Реакція світових ринків на події в Іраку сьогодні цілком зрозуміла. Відбувається переоцінка очікувань інвесторів в короткостроковій перспективі у зв’язку з «бліцкригом, що не відбувся». Що ж до нафти, то зміни становлять плюс-мінус п’ятнадцять відсотків, і це нормально. Найближчим часом слід чекати більш глобальної динаміки цін (зміни до 50—60%) залежно від визначальних подій у Іраку. Продовження воєнних дій у будь-якому разі спричинить невелике зростання цін, але тільки серйозні проблеми американської армії — істотне. У такому, дуже малоймовірному випадку матиме місце стрімке зростання цін на нафту до $40—50 за барель.
Україна в будь-якому разі досить захищена від короткострокових коливань на світовому ринку нафти. У Росії, наскільки відомо, немає жодних фундаментальних причин для збільшення її частки на європейському ринку нафти або зменшення видобутку нафти. Звичайно, європейський ринок зараз вигідний Росії, але український — не менше. Хоча б тому, що Росії має свої інтереси в нашій нафтопереробній промисловості, і від них ніхто не має наміру відмовлятися. Таким чином, ціна $18 за барель на російську нафту в Україні навряд чи зміниться. Незначного, локального збільшення слід чекати виключно у зв’язку з початком посівних робіт тощо.
