Богдан Бенюк як дзеркало української економіки

«Мерседес», який побудував завод у США, «Фольксваген», котрий купив престижний «Роллс-Ройс», заводи «Сіменса» в Португалії, не говорячи вже про незліченні заводи десятків німецьких фірм у Південно-Східній Азії, показали нечувану активність німецьких підприємців на світовому ринку.

За оприлюдненою на початку нинішнього тижня інформацією Німецької торгово-промислової палати, минулий рік за вивозом капіталу наблизився до рекордного 1995-го — тоді було вкладено в економіки країн світу 52 мільярди марок. Добрі німецькі гроші припливли в 41 країну і принесли туди нові технології, робочі місця, підняли сумарну купівельну спроможність населення, а відтак сприяли наповненню державної казни. Причому — це не кредитні «транші», що штовхають країну до боргової прірви і на які, як на манну небесну, так чекає український фінансовий бюрократ (бо гроші ті значною мірою зникають в його бездонній кишені), а «вливання» з метою налагодити виробництво, а не урвати кредитний процент.

У 19 країнах рівень інвестицій залишився на попередньому рівні, у 12 країнах німецькі інвестиції зменшилися. Серед них — Україна. А до чого ж тут улюбленець режисера Жолдака і публіки артист Богдан Бенюк?

Справа в тому, що на початку нинішнього тижня німецьке телебачення показало в популярній тут серії «Телефон поліції 110» Бенюка в ролі українського найманого вбивці, якого запрошують до Німеччини «розібратися» з невірною дружиною. І Бенюк, талановито перевтілившись із статечного чоловіка і люблячого батька добропорядної сільської родини в убивцю, однак увесь час нагадуючи про те, звідки він родом (творча група знайшла неперевершений знак — пан Богдан у найвідповідальніші моменти плює соняшникове лушпиння через губу, для повної національної ідентифікації бракувало лише шаровар), перелякано перерізає в ліфті горлянку шикарній жертві.

Так от, вітаючи зірку українського театру й телебачення з новим творчим успіхом (я думаю, що це був успіх, бо додивитися фільм у мене не стачило сил), хотів би зазначити, що приємне для українських акторів запрошення на ролі українських горлорізів, гвалтівників, рекетирів і просто крадіїв, помножене на реалії найкорумпованішої країни світу («День» про цю економічну вершину неодноразово писав), певно, відбивають охоту в бізнесменів закопувати гроші в землю в країні, назву якої можна знайти в «Пригодах Буратіно».

Якщо хтось після цієї інформації почуває себе ображеним у найглибших національних почуттях, хочу сказати, що німецькі інвестиції впали і в Росії...

Лейпциг