«Через півтора року Україна зможе порушити питання про вступ до ЄС»
Віце-президент Американської торговельної палати України, член української делегації на переговорах щодо Угоди про асоціацію Тарас Качка звернув увагу на запізнення підписання цієї угоди. «Від того, що ми свого часу не підписали цю угоду, ми вже втратили навіть не п’ять місяців або півроку, а три роки. Нагадаю, що переговори про Угоду було завершено ще 2011 року. І якби ми підписали її тоді, то вже три роки користувалися б перевагами вільної торгівлі з Європою й істотно розширили б доступ наших підприємств до ринків Євросоюзу. А якби не тягнули час із самого початку переговорного процесу, коли були періоди, в які ми не могли наважитися прийняти ті або інші рішення у зв’язку з відсутністю політичної волі, то могли б укласти Угоду ще раніше і, ймовірно, зменшили б напругу в стосунках із російською Федерацією. Ми, поза сумнівом, підписуємо Угоду пізно, і будь-які кроки назад просто неможливі».
За його словами, Росія серйозно протидіяла підписанню Угоди про асоціацію. «Фантазія у керівників цієї країни досить багата. І нічого виключати не можна. Однак ми сподіваємося, що історія з асоціацією має, врешті-решт, завершитися, і ми можемо перейти до її виконання, тому що, за великим рахунком, від самого підписання мета не зміниться: ця угода має бути ратифікована й імплементована, лише тоді українські підприємства отримають позитивний результат», — відзначив Качка.
Щодо реакції РФ на угоду України з ЄС, то експерт відзначає, що це питання є ширшим і полягає ще й у тому, чи можливо взагалі підтримувати добросусідські відносини з країною, що здійснює проти нас військову агресію. Позиція Росії щодо зближення України з Євросоюзом, як вважає Качка, є «негативною та агресивною». Такий різкий висновок він робить на підставі того, що стосовно країн, які підписували аналогічні угоди, такої реакції не було. Критика Росії щодо України є, на його думку, «відверто необгрунтованою», тому що механізми будь-якої угоди про вільну торгівлю передбачають неможливість зловживань цими угодами, включаючи і правила визначення походження товарів, і відповідні сертифікаційні документи. Все це спрямоване на те, щоб не відбувалося тих «перетікань» товарів, яких так боїться Росія, підкреслює експерт.
Як учасник переговорів, Качка відзначає, що в Україні не варто чекати якогось істотного зростання імпорту з боку ЄС і, відповідно, витіснення вітчизняних товарів з українського ринку. «Ми, швидше, вийдемо на їхній ринок, а їхніх товарів у нас стане більше, але несуттєво як в цілому, так і за конкретними товарами. Єдина група товарів, щодо яких були побоювання, — це автомобілі. Проте щодо них є окрема домовленість. Імпортне мито на авто Україна скорочує не відразу, а впродовж 10 років, по одному процентному пункту на рік. І при цьому має можливість відновити дію сьогоднішнього мита в тому разі, якщо імпорт перевищить обумовлені в Угоді показники — 45 тисяч авто на рік і відповідну частку ринку». Українська сторона також має 10 років для того, щоб поступово знижувати мито на експорт насіння соняшнику. Україна та ЄС, за словами експерта, також взаємно захищені рішеннями щодо ринку цукру.
Дещо складніша ситуація на ринку молочних товарів, оскільки в нашій країні до 80% молока виробляється в домашніх господарствах, де непросто дотримуватися високих гігієнічних вимог, що існують у ЄС. «В Україні, дійсно, в оснащенні домашніх господарств доїльними апаратами й холодильним устаткуванням, — розповідає Качка «Дню», — є проблеми. Витрати селян на ці цілі можуть бути для них чутливими. Однак в середньостроковій і довгостроковій перспективі це питання буде вирішено, причому без соціальних хвилювань. Тому що ніхто не збирається завтра ж забороняти купувати молоко домашніх господарств — це, до того ж, вдарить й по українськи переробниках. Необхідний перехідний період, проте це, так або інакше, необхідно зробити».
На завершення Качка відповів на питання «Дня» щодо перспектив вступу України до Євросоюзу, чи виростуть вони після укладення Угоди про асоціацію? «Питання про вступ до ЄС сьогодні не обговорюється не тому, що нам заборонено вступати до нього, а тому, що воно не стоїть на порядку денному. Зазвичай укладення Угоди про асоціацію з усіма нашими сусідами мало наслідком і подальший їх вступ до ЄС. Але про все потрібно говорити вчасно. Сьогодні Угода про асоціацію, а через півтора роки можна починати й процес вступу. У випадках з Польщею та Угорщиною такі угоди підписувалися з розривом у півтора-два роки».
