Чергова (традиційна) заява міністрів нормандського формату

Міністри закордонних справ "нормандської четвірки" (Німеччини, Франції, України та Росії) домовилася про нове припинення вогню на Донбасі і про те, що цей формат не потрібно розширювати. Зустріч тривала майже годину і за її підсумками до преси вийшли керівники зовнішньополітичних відомств Німеччини Зіґмар Ґабріель та Франції Жан-Марк Еро. За словами Ґабріеля, міністри домовилися зберегти «нормандський формат».

«По-перше, розповів він, всі сторони погодилися дотримуватися домовленостей тристоронньої мінської групи, яка узгодила режим припинення вогню і відведення важкої зброї, а також дати можливість місії ОБСЄ здійснювати контроль, де знаходиться ця зброя, а також контроль за режимом тиші.

По-друге, ми домовилися, що червоний хрест отримає доступ (до території ОРДЛО)».  За його словами, також було досягнуто домовленість про нову зустріч, присвячену узгодженню параметрів політичного врегулювання. "Ми побачимося вже впродовж наступних кількох тижнів для підготовки політичного процесу, що буде нашим найважчим завданням. Але без режиму тиші і відведення важної зброї ми не зможемо почати політичний процес", - заявив він.

Атмосферу переговорів Ґабріель описав як хорошу, але зауважив, що одними розмовами у "нормандському форматі" проблему не вирішити - її треба вирішувати на місці. Також міністр закордонних справ ФРН закликав припинити блокаду Донбасу, адже вона шкодить як тим, хто добуває вугілля, так і споживачам. Своєю чергою, Жан-Марк Еро наголосив, що альтернативи мінським домовленостям немає. За словами міністра закордонних справ Франції, сторони будуть зустрічатися стільки, скільки потрібно для досягнення прогресу, передає Reuters.

Треба відзначити, що міністр закордонних справ Зігмар Габріель  також підтвердив позицію Верховної представниці ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріки Могеріні про те, що немає потреби залучати США до «нормандського формату».

"Ми говорили про це з Тіллерсоном, ми чітко домовилися, що має бути тісний контакт з США, але ми думаємо, що той формат, який маємо ("четвірка" в складі України, РФ, Німеччини та Франції), треба зберігати. І Сполучені штати на це погодилися", - заявив після переговорів Нормандської четвірки на рівні міністрів.

"У нас немає жодної альтернативи Мінським домовленостям, навіть після того як я поговорив з Тіллерсоном. Звичайно, все відбувається недостатньо швидко, але у нас багато роботи, ми повинні, її зробити", - додав міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро.

Це вже не перша зустріч, на якій міністри «нормандського формату» домовлялися про виконання Мінських домовленостей, зокрема у першу чергу припинення вогню, відведення важких озброєнь і допуск місії ОБСЗ за їх контролем. Однак,  всі ці умови – перші три пункти Мінських домовленостей ніколи не дотримувались російською стороною і підтримуваних нею бойовиків. Тож виникає питання чи буде Росія їх виконувати тепер після чітких заяв віце-президента Майка Пенса та інших лідерів в Мюнхені і більше того у зміні тональності президента  США Дональда Трампа, який днями заявив, що Росія має повернути Крим і виконувати Мінські домовленості.

«Знаходження політичної формули розв’язання конфлікту будь-який конструктив може бути лише фрагментарним та тимчасовим»

Микола КАПІТОНЕНКО, Інститут суспільно-економічних досліджень

Чергова зустріч «норманської четвірки» прогнозовано не принесла нічого нового. Традиційні заяви про припинення вогню як передумову подальшого врегулювання, традиційні згадування ОБСЄ і традиційні плани зустрітися ще. Врегулювання конфлікту на сході України перебуває у концептуальному глухому куті, і кожна зустріч в рамках Норманського формату це засвідчує знову і знову. Структура конфлікту довела свою стійкість – змінюються політичні гравці, але риторика навколо конфлікту, так само як і відкриті сторонам опції, залишаються незмінними. Давно відомі рецепти, умови для яких стають все гіршими. Інтригу зберігала нова адміністрація у Білому Домі. Втім, заяви Президента, віце-президента та державного секретаря США засвідчують сталість та незмінність американської позиції. Вашингтону менше за інших потрібні надзусилля для врегулювання цього конфлікту. Донбас – головний біль України, Росії та Європи. Жодної необхідності формально приєднуватися до спроб знайти вихід із цією ситуації для США немає. З урахуванням цього, прогноз залишається таким, яким і був: до знаходження політичної формули розв’язання конфлікту будь-який конструктив може бути лише фрагментарним та тимчасовим.