Членство не на часі. Все інше — будь ласка
Візит української делегації на чолі з прем’єр-міністром Віктором Януковичем до Брюсселя для участі в засіданні Ради ЄС—Україна був першим контактом високого рівня за досить довгий час. При цьому лише минулого тижня Європейська Комісія і Рада ЄС направили до Європейського парламенту документ, який містив концепцію відносин у «Ширшій Європі» між розширеним ЄС і «новими сусідами». Візит не виправдав сподівань щонайменше з однієї позиції: ЄС не надав Україні, як це очікувалося в Києві, статусу країни з ринковою економікою. Зате під час візиту було підписано двосторонній протокол щодо доступу на ринки товарів і послуг, необхідний в процесі приєднання України до Світової організації торгівлі. В цілому українська делегація виглядала задоволеною.
Президент Європейської Комісії Романо Проді, який восени минулого року заявляв, що й Нова Зеландія може говорити про те, що має європейські традиції, сказав, як повідомив Інтерфакс- Україна, що презентований минулого тижня документ надасть більше інструментів у поглибленні відносин і потрібно подвоїти зусилля в економічному і політичному співробітництві. Проді сказав, що «Україна і Європа» є не лише друзями, але й стратегічними партнерами, що питання про членство України в ЄС не на часі, але буде робитися все, щоб інтенсифікувати відносини — в рамках існуючої угоди про партнерство і співробітництво. Тут надзвичайно важко знайти щось відмінне від того, що говорилося рік, два, три тому. Щодо українських перспектив — то, за словами Проді, «ми не створюємо розширений Європейський Союз, щоб перенести кордони. Ми готові не пересуватися маленькими кроками, а мати суттєвий рух». Поглиблення відносин має відбутися, на думку Президента Європейської комісії, передусім у галузях транспортування газу, інвестицій і комунікацій. Окрім того, за його словами, ЄС і Україна домовилися про проведення в Брюсселі форуму для визначення позицій з проекту нафтопроводу Одеса—Броди—Гданськ, для чого потрібно, щоб український і польський уряд домовилися між собою. Янукович відзначив також зацікавленість ЄС у створенні міжнародного газотранспортного консорціуму.
В тому, що стосується ненадання Союзом Україні статусу країни з ринковою економікою, то, як сказав Бі-Бі-Сі представник Єврокомісії Дієго де Охеда, Україна для цього зробила ще не все, і представники ЄС виявили п’ять пунктів, над якими ще потрібно працювати. «В тому, що стосується ринкового статусу, вони дали нам відповідь, яка містила пункти, над якими ще потрібно працювати. Серед них — податковий кодекс, корпоративне управління, ступінь втручання держави до корпоративного управління. Ми б хотіли ( і це — найоптимістичiшний прогноз) — завершити цю роботу до саміту Україна—ЄС восени. Найбільш реалістичним сценарієм виглядає надання Україні ринкового статусу наступного року», — сказав «Дню» один з учасників переговорів.
Загалом же хід переговорів держсекретар МЗС України Олександр Чалий прокоментував для «Дня» наступним чином: «Ми з’ясували одну важливу річ: обговорення документу про майбутні відносини йтиме як мінімум до кінця грецького головування. Всі нас тут переконували, що питання європейської перспективи для України і можливого її членства в ЄС не знімаються, але в довгостроковій перспективі. В тому, що стосується короткострокової перспективи, то нам говорять, що «ми до цього не готові, і ви до цього не готові».
З отриманих нами позитивів — що дуже серйозно — нова концепція механізмів співробітництва. В ЄС нарешті почали вживати слово «інтеграція» стосовно України (до економіки, до ринку ЄС). Ми бажали, щоб була розроблена нова концепція технічної допомоги — і це питання вирішується на базі створення програми транскордонного співробітництва і об’єднання програм TACIS і PHARE. Ми хотіли залучення до проектів в Україні Європейського інвестиційного банку — і це питання також вирішується. Ми хотіли отримати безвізовий режим поїздок для власників дипломатичних і службових паспортів — це питання також обговорюється, а також і питання полегшення візового режиму взагалі, причому з урахуванням потреб ЄС у міграції робочої сили. Отже, можна говорити, що за винятком структурованого політичного діалогу, приєднання до інституцій, ЄС обговорює з Україною можливість просунутися настільки далеко, наскільки це можливо.
Далi — підписано двосторонній протокол про доступ на ринки товарів і послуг, дуже важливий для вступу в СОТ. Транспортний коридор номер п’ять — є відчуття, що на цьому напрямку триватиме дуже активна робота. Окрім того, за словами держсекретаря Чалого, проект нафтопроводу Одеса— Броди розглядається як дуже важливий в контексті енергетичної безпеки ЄС. Олександр Чалий також повідомив про наміри комісара Європейської Комісії Кріса Паттена, відповідального за зовнішні відносини ЄС, відвідати Україну восени цього року.
Що ж стосується загального тла, на якому зараз відбувається розмова між Україною і ЄС, то українські дипломати вважають, що окрім усього, в ЄС уже зараз відчули перші негативні наслідки розширення, в умовах, коли ЄС виявився розколотим щодо іракського питання, і ця проблема їх дуже непокоїть.
Янукович намагався запевнити «європейців» у «спокійному» ставленні України до своїх перспектив в СНД. Між тим, перша реакція Заходу на повідомлення про наміри утворення єдиного економічного простору між Росією, Україною, Білоруссю і Казахстаном свідчила щонайменше про здивування. До того ж, нещодавно прем’єр-міністр Росії Касьянов популярно пояснював Януковичу, що такий простір може існувати виключно на російських правилах, і слово «СОТ» в цій розмові не вживалося, зате говорилося про єдину валюту (в Києві популярною є теза про співпрацю в рамках цього «простору» на засадах СОТ).
КОМЕНТАР
Ольга АЛЕКСАНДРОВА, дослідник, Фонд «Наука і політика», Берлін
— Чому, на ваш погляд, ЄС вигадує нові підходи замість використання стосовно «нових сусідів» тих самих інструментів, які успішно спрацювали у відносинах ЄС з країнами Центральної Європи?
— Чому — це зрозуміло. Щоб не створювати собі зайвих проблем. Наскільки я можу судити, в ЄС вирішили, що після першого туру розширення більше ЄС найближчими роками розширятися не буде. Однак водночас вони розуміють, що зовсім не реагувати на постійний стукіт у двері тієї ж України не можна. Тому й починають вигадувати «красивий» паліатив. Адже коли Шредер говорив у Києві про можливості асоціації України з ЄС, він, певно, не зовсім усвідомлював значення сказаного. Бо після цього він жодного разу про це вже не згадував.
На жаль, на рівні політики в ЄС нині прийнято саме таку лінію. І тепер буде дедалі важче намагатися просувати інші погляди з приводу можливих відносин.
— Тобто, існуюча сьогодні невизначеність, коли Україні не кажуть ані «так», ані «ні», збережеться?
— «Так» вони ніколи не скажуть. «Ні» вони також сказати не можуть. Тому й пропонують статус «нового сусіда». Треба сказати, що вони будуть змушені до цього питання повертатися. Однак нині внаслідок необхідності підготовки майбутніх нових членів, внаслідок інших пріоритетів питання «нового сусідства» відсунуть на другу, третю, четверту чергу. І з урахуванням останніх подій, з урахуванням ескапад Ширака на адресу Польщі та Угорщини, така ситуація тільки посилюватиметься.
— Чому, на ваш погляд, Європейська Комісія зараз відмовила Україні у визнанні її країною з ринковою економікою?
— Якщо судити об’єктивно, то Європейська Комісія могла прийняти і таке рішення, і інше. Прийняте рішення свідчить про те, що у Брюсселі підходять до України з дуже суворими критеріями. Це певною мірою і сигнал Президенту Кучмі та його найближчому оточенню — якщо вони справді хочуть якогось визнання, то проблеми неминучі, якщо вони всерйоз не займуться проведенням реформ.
Чому такий статус було надано Росії — тому, що Сполучені Штати його раніше надали Росії, вони повинні були щось дати Росії в обмін на зроблені нею поступки. І в цих умовах ЄС було дуже важко прийняти інше рішення. Що ж до України, то американці це питання тільки обговорюють.
Крім того, історія з «Кольчугами» дуже ускладнила міжнародне становище України, а в ЄС — дуже велика інерція при підготовці та прийнятті рішень. Та й американці, звичайно, не забудуть «Кольчуги».
— Таким чином, сьогодні не можна розраховувати на перспективи?
— Я не можу сказати, що Україна не має перспектив. Все залежатиме від того, що буде відбуватися в українській внутрішній політиці. Сьогодні, кажучи про ставлення ЄС до України, треба визнати, що процеси, які відбуваються в самій Україні, не налаштовують на оптимізм. Команда, яка при владі в Україні, ні у кого захоплення не викликає, і збереження нинішнього уряду може призвести до проблем.
