Чого чекати від російської тактики?

Ясно, що Бориса Єльцина, — а саме він і очолив російську делегацію — не обмине критика Заходу. І всі намагання Москви закріпити за чеченською кризою статус «внутрішності» скоріше від усього виявляться марними. Розуміє це й російський президент. Тому очевидно, що зменшення інтенсивності боїв на Північному Кавказі не обійшлося без вказівки «згори». Розрахунок був досить простим: показати, що командування Росії не такий вже й гнобитель прав людини, як це вважають на Заході. Розрахунок на диво був ефективним. Уже вчора в усіх новинах прозвучало, що «за минулу добу зрівнялись потоки біженців у Інгушетію із Чечні та навпаки». Згідно з інформацією Інтерфаксу, в Інгушетію прибуло 1359 осіб, а повернулось до Чечні — 1014 осіб.

Між іншим, вчора до Москви прилетіла Верховний комісар ООН у справах біженців Садако Агата. Зустрічі із міністром закордонних справ Ігорем Івановим та міністром із надзвичайних ситуацій Сергієм Шойгу пройшли в своєму робочому руслі: Іванов знов нагадав, які всі упереджені на Заході, Шойгу спробував переконати представницю організації в тому, що насправді на Кавказі «нема ніякої гуманітарної катастрофи». Вочевидь, що російське керівництво і надалі робитиме все для того, щоб Агата побачила «їхню» Росію. Мабуть, після закінчення саміту в Туреччині загравання із такого роду візитерами втратить свою актуальність. А тому все залежатиме, наскільки вірними лишаться своїм правозахисним традиціям західні лідери. Подейкують, між іншим, що американський президент Білл Клінтон об'єднає свої зусилля із деякими європейськими президентами для критики бомбардувань Чечні. Ходять також чутки, що на саміт прибуде навіть чеченський президент Аслан Масхадов. Чутки-чутками, проте не виключено, що при надмірному тискові західних керівників держав, Єльцин просто не піде на жоден компроміс. Тим паче, що російська дипломатія не раз відзначалась своєю показною непослідовністю. Чого вартий тільки один поворот літака Примакова після початку натовської кампанії в Косово...