Чотири міфи про Україну,

Минулого тижня вже по-літньому теплий Оксфорд приймав учасників конференції «Модель України». Це третя конференція з цієї серії (дві попередні відбулися у Вашингтоні й Оттаві), вона називалася «Внутрішні та зовнішні справи України: Quo vadis?». Конференція організована Українсько-канадською парламентською програмою за сприяння Українського товариства Оксфордського університету.

Один з найстаріших у світі університетів, мабуть, і не пам’ятає, коли ще приймав таку кількість гостей з України, а також зацікавлених Україною з різних країн світу. Адже, окрім українців, у конференції взяли участь більше ніж сотня учасників зі США, Канади, Німеччини, Австрії, Італії, Нідерландів, Польщі, Португалії і Великої Британії. Це були як звичайні українські студенти, що навчаються або навчалися в різних університетах по світу, так і видатні політики, науковці, громадські діячі. Наприклад, виступали екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк, завідувач кафедри українознавства в Римському університеті «Ла Сап’енца» Оксана Пахльовська чи ведучий ток-шоу «Свобода слова» Андрій Куликов. А також Микола Рябчук, Ендрю Вілсон, Андреас Умланд та багато інших.

Оксана Пахльовська звернула увагу на те, що культурні аспекти шляху України в Європу часто недооцінюється порівняно з політичними. Вона спрогнозувала, що коли демократія зазнає невдачі в Україні, можливі два варіанти розвитку подій: дефолт або остаточне перетворення України на країну третього світу. При цьому пані Пахльовська запропонувала п’ять елементів на шляху недопущення такої ситуації: поширення знання про Європу в Україні і про Україну в Європі, моніторинг західними країнами ситуації в Україні (хоч би як там було, а влада змушена прислуховуватися до критики Заходу), рух вздовж англосаксонської осі, що допоможе демократії утвердитися в Україні, і, нарешті, молодь. Цей останній елемент викликав особливе пожвавлення серед присутніх молодих українців, адже, на думку Оксани Пахльовської, саме молодь, яка має можливість отримати західну освіту, може мати надзвичайний вплив у розвитку демократичного суспільства.

Дуже цікавим був виступ Мартіна Нанна, експерта з міжнародної комунікації із фонду «Спочатку люди», який вже 18 років працює в Україні, з провокаційною промовою «Уряд з еліти, створений елітою і для еліти». Він спробував розвіяти деякі міфи про Україну і перш за все той, що Україна — демократична держава. Мартін Нанн вважає, що це не так: 60% усіх депутатів — з Києва. Більшість купує свої місця у парламенті. Чи можна вважати Україну демократичною державою, коли у ній відсутній будь-який зв’язок між народом і обраними ним представниками? Другий міф: вертикальна система влади забезпечить стабільність. Мартін Нанн не погоджується. Партія регіонів — це консорціум п’яти впливових економічних груп, які мають ризик внутрішнього протистояння. Якщо це протистояння переросте у розкол, вертикаль влади розвалиться на очах. Міф третій: економіка України розвивається. Насправді ж, серед інших проблем, останнім часом з українського податкового реєстру зникло близько 44% суб’єктів малого та середнього бізнесу, що може мати катастрофічні для країни наслідки. Міф четвертий: Україна розділена на дві частини. Проте проведені фондом «Спочатку люди» дослідження доводять, що це твердження безпідставне. Люди в усіх регіонах України поділяють однакові пріоритети: діти і освіта, охорона здоров’я, економічна стабільність, а проблема розколу сфабрикована політиками. Що можна зробити? Пан Нанн вважає, щоб демократія запрацювала в українських реаліях, її ідеали мають спочатку розвинутись зсередини, щоб народ спершу зрозумів та прийняв ці ідеали як власні.