Чи послідують за гарними заявами конкретні справи?
Експерти «Дня» — про результати візиту президента Польщі в Україну
15 грудня президент Польщі Анджей Дуда після обрання у травні цього року здійснив перший свій візит в Україну. У багатьох експертів виникало питання, чому так затягувався цей візит лідера сусідньої держави, який до цього побував з візитами у багатьох європейських країнах. І до речі, певні питання виникли після заяви міністра з питань закордонної політики у канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський, який пояснив, що головна мета візиту — «заново встановити вектори польсько-української співпраці». Міністр також наголосив на необхідності перейти від декларативного характеру, який досі мало стратегічне партнерство Польщі та України, до конкретного характеру цього партнерства.
Насправді про «встановлення векторів» не згадувалось на вчорашній спільній прес-конференції президента України Петра Порошенка і Анджея Дуди. Сторони говорили про посилення співпраці в усіх сферах, історичний діалог. Як очікувалось, Дуда наголосив на необхідності виконання Мінських домовленостей, повернення Україні контролю за кордоном з Росією, підтримці українського суверенітету і територіальної цілісності. Втім одна його заява була досить несподіваною. Дуда сказав журналістам, що він би дуже хотів, щоб Україна була присутня на саміті НАТО у Польщі. І окрім того, польський президент заявив, що його країна чітко виступає за продовження санкцій проти РФ.
«День» звернувся до українських і польських експертів з проханням прокоментувати результати візиту президента Польщі.
«ОДИН ІЗ ПЕРШИХ ВЕЛИКИХ ВІЗИТІВ ДУДИ САМЕ ДО КИЄВА»
Марек СIВЕЦЬ, екс-депутат Європейського парламенту, Варшава:
— Після президентських виборів у Польщі були парламентські і тому у нас всі були зайняті внутрішніми проблемами. Тому я думаю, що один з перших великих візитів Дуди відбувається якраз до Києва.
Новий президент чи уряд має право говорити про нові вектори і тенденції у відносинах між двома країнами на противагу попереднім урядам. Але чесно кажучи, відносини між Польщею та Україною були дуже добрими. По-перше, Польща була дуже активною у підтримці України. По-друге, головне — це зміст партнерства і різних декларацій. А коли ми говоримо про стратегічні відносини, безпеку, то займаємо однакову позицію. А коли починаємо говорити про бізнес, про підтримку польських бізнесменів, більші обсяги двосторонньої торгівлі, то це працює не дуже добре.
Якщо новий уряд і новий президент Польщі знайдуть більше змісту для добрих відносин з Україною, то я це буду дуже підтримувати.
Дуже важливо, що новий президент Польщі зустрівся зі своїм українським колегою у Києві та прем’єр-міністром України. Заяви на такому рівні звучать гарно, але я хочу побачити реальні справи.
«БУЛО Б КОНТРПРОДУКТИВНИМ ВИТЯГУВАТИ НА ПОЛІТИЧНУ АРЕНУ ПИТАННЯ ІСТОРИЧНОГО МИНУЛОГО»
Володимир ОГРИЗКО, екс-міністр закордонних справ України, Київ:
— Мені здається, що затягування із проведенням першого офіційного візиту Дуди в Україну відбулось свідомо. Зокрема через очікування парламентських виборів, які відбулися у жовтні. А тепер сформовано однопартійне керівництво і можна справді говорити одним голосом. Тому думаю, насправді Дуда не надто запізнився, бо ми бачимо обговорено надзвичайно важливі і потрібні для обох сторін питання. А контакти між президентами продовжувались і раніше, але не у формі офіційного візиту.
Що стосується заяви Дуди, що він хотів би аби Україна сиділа за столом на саміті НАТО, який відбудеться наступного року у Варшаві. Це правильний підхід. Тому що сьогодні треба переосмислювати і нам, і країнам НАТО всю архітектуру безпеки, яка склалася після агресії Росії. І тепер треба думати над іншими підходами до облаштування зони безпеки, за яку відповідає НАТО і тих кількох країн, які в майбутньому мають стати її членами. Отже, діалог має включати інтереси цих країн, коли будуть говорити і про Україну, і про Грузію, і можливо про Молдову.
А відносно Росії НАТО і Україна повинні почати політику відлучення, а іншими словами стримування, інакше жодної надії на безпечний світ у майбутньому ми не матимемо.
Що ж до заяви польського представника про наповнення декларативного стратегічного партнерства конкретним змістом. Кожний уряд намагається сказати, що з нього починається історія. Думаю, що це не так. За минулі роки зроблено дуже багато, не декларативного, а дуже практичного. Питання зараз у тому, що ті форми, які відпрацьовані і є наповнити справді дуже конкретним змістом. І ми вже маємо достатньо інструментів, щоб двосторонні відносини були максимально ефективними. Але було б контрпродуктивним витягувати на політичну арену питання історичного минулого. У деяких політичних колах ця тема починає мусуватись, якщо це відбудеться, то це піде на шкоду, бо історію треба залишати історикам, а політикам треба дивитися у майбутнє і розуміти, що тільки на минулому і притому на його окремих епізодах побудувати майбутнє не можливо.
Завдяки діям попередніх урядів в Україні, і в Польщі було створено дуже щільну мережу взаємодії органів, які відповідають за конкретні напрямки співробітництва. І це дуже важливо, бо наші інтереси, справді, переплетені і в політичній, і в економічній, і в безпековій, і в гуманітарній та інших можливих сферах.
Тому я би просто бажав нам і полякам, а через них усьому ЄС і НАТО, щоб політика взаємного збагачення через продовження і зміцнення існуючих контактів була визначена як пріоритетна. Бо чим більше цих ниточок буде пов’язувати Україну з кожним конкретним членом ЄС і НАТО та в цілому між Україною і цими структурами, тим швидше ми інтегруємось до цих двох надзвичайно важливих для нас економічних і військово-політичних структур.
«ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПОВ’ЯЗАНІ З РЕФОРМАМИ В УКРАЇНІ, А ДЕЯКІ — З ПОЛІТИКОЮ ЄС»
Анджей ШЕПТИЦЬКИЙ, аналітик Iнституту міжнародних відносин Варшавського університету, Варшава:
— Дуже добре, що цей візит відбувся. Трішки жаль, що його не було раніше. Але у нас був інший політичний календар і Дуда раніше був сфокусований на парламентських виборах у Польщі.
Під час переговорів було сформовано деякі конкретні пропозиції, зокрема про відновлення президентського комітету Польщі і України, про енергетичну співпрацю. Загалом деякі проекти і пропозиції про співпрацю існують багато років, але не завжди вдавалось їх реалізувати. Тому головне питання полягає в тому, чи вдасться імплементувати амбітні полько-українські проекти. І тут деякі питання пов’язані з реформами в Україні, а деякі — з політикою ЄС.
