Чим здивував німців новий уряд Меркель?

Після парламентських виборів у Німеччині минуло майже три місяці, проте лише нині стало остаточно відомо — хто і як розподілить повноваження в уряді, який уже втретє очолить Ангела Меркель.  Результат затяжних переговорів між «чорними» та «червоними» показовий — новий уряд приніс багато несподіванок.

Те, що його сформують представники консервативного блоку партій — Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний cоюз (ХДС/ХСС) разом із Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН), було відомо й раніше. Адже ще наприкінці листопада німецькі консерватори та соціал-демократи завершили переговори щодо коаліційної угоди — так званої великої коаліції. Проте із оголошенням кадрового складу нового уряду було вирішено зачекати, адже соціал-демократи мали вирішити — чи прийнятною є коаліційна угода із консерваторами. Новий склад уряду було оприлюднено 15 грудня у Берліні соціал-демократами та консерваторами. І він здивував німців своїми раптовими змінами та «перетасовкою у колоді карт».

ДВІ ЖІНКИ В УРЯДІ, ЗОКРЕМА — ТУРКЕНЯ

Як пише українська служба Deutsche Welle, «сенсацією можна вважати призначення Урсули фон дер Ляєн, яка раніше відповідала за соціальну сферу, на посаду міністра оборони замість Томаса де Мезьєра, який повернувся до МВС». Вона — мати сімох дітей і є першою жінкою на цій посаді в історії ФРН. «Таке місце може стати для фон дер Ляєн і катапультою в наступниці Меркель, і путівкою в політичне небуття, — зазначає DW, — чимало німецьких міністрів оборони у минулому безславно попрощалися з цією посадою, йдучи у відставку». Окрім того, членом уряду у великій коаліції стане Айдан Озогуз, яка займе посаду  державного міністра з питань міграції, біженців та інтеграції.

ВІЦЕ-КАНЦЛЕР — «ВАЖКОВАГОВИК»

Ще одним вагомим рішенням для нового уряду стало призначення Зігмаря Габріеля віце-канцлером. Також Габріель очолить міністерство з розширеними повноваженнями — економіки та енергетики. Через «вагу» посади його вже стигли назвати «важковаговиком». «Найбільш вагомим саме цей міністерський портфель можна вважати через те, що головне внутрішньополітичне завдання Німеччини на найближчі чотири роки — це організація якомога безболісного переведення усього народного господарства країни із традиційної на альтернативну, «зелену» енергетику», — вважає DW.

Міністром охорони здоров’я в уряді, попри те, що дотепер йшлося про представників СДПН, оголосили колишнього генерального секретаря ХДС Германа Грее. Баварський ХСС отримав три міністерські портфелі у новому уряді. Міністра внутрішніх справ Ганса-Петера Фрідриха перекинули на сільське господарство, а також розширили повноваження міністерства транспорту. Усім цим буде керувати колишній генеральний секретар ХСС Александер Добриндт. Є думка, що із консервативних діячів саме він — нове обличчя в уряді ФРН, як і Герд Мюллер, якого призначено на посаду міністра з питань економічної співпраці та розвитку.

ЗМІНА ПОЗИЦІЙ НА ШАХІВНИЦІ

Німецькі консерватори ж зволікали із оголошенням свого списку міністрів до останнього. «Проблема, вважають оглядачі, виникла через те, що Ангелі Меркель так і не вдалося переконати Рональда Пофаллу залишитися на посаді керівника її відомства, що координує роботу всіх німецьких міністерств. Через затятість очільника канцлерської адміністрації консерваторам довелося тасувати усю кадрову колоду. Урешті-решт на місце Пофалли перейшов із відданого соціал-демократам міністерства екології Петер Альтмаєр», — пише DW. Міністром фінансів залишився  Вольфганг Шойбле, який користується загальною повагою та авторитетом. Окрім канцлера він — один із не багатьох членів нового уряду, який зберіг свої повноваження. Також на місці керівниці міністерства освіти і наукових досліджень залишилася консерваторка Йоганна Ванка.

«СТАРИЙ НОВИЙ» МІНІСТР МЗС

Міністром закордонних справ, як і очікувалося, став лідер фракції СДПН у Бундестазі Франк-Вальтер Штайнмаєра, який вже головував у німецькому  зовнішньополітичному відомстві за часів іншої великої коаліції у 2005-2009 роках. Саме ця постать буде найбільш важливою для України. І від нього багато в чому залежать відносини Німеччина — Україна. Про те, як новий склад позначиться на ролі Меркель у Європі та на відносинах з Росією і України «День» розпитав у кандидата історичних та політичних наук, доцента кафедри політології Києво-Могилянської академії Андреаса УМЛАНДА, який, зрештою, вважає, що попри деякі особливості у новому складі, цей уряд не є надто особливим. «Це не перша велика коаліція за головування Ангели Меркель, та й Штайнмайер вже був міністром закордонних справ у  першій великій коаліції між християнськими демократами та соціал-демократами. Те, що туркеня стала міністром, також не стало великим сюрпризом, адже на регіональному рівні міністри з турецьким походженням вже були. А от те, що жінка очолила міністерство оборони — це дійсно вперше в історії Німеччини», — зазначив політолог.

Також він зазначив, що великих змін не мало б відбутися: «Міністерство закордонних справ очолив соціал-демократ, тому, можливо, і буде розставлено деякі нові акценти. Скажімо, соціал-демократи мають кращі відносини з російським керівництвом, ніж ліберал-демократи, які раніше очолювали це міністерство. Але чи це потягне за собою якісь особливі наслідки — важко казати. Політика залишиться такою, як є. Загалом у Німеччині партії менше профільовані у зовнішньополітичній сфері, ніж в Україні».

Натомість, за словами експерта, несподіванки можна чекати у відносинах Німеччина — Росія: «Цікаво буде спостерігати за політикою Німеччини щодо Росії, бо у порівнянні з першою великою коаліцією 2005-2009 років, коли Штайнмайер проводив проросійську політику, сьогодні імідж Росії та Володимира Путіна різко погіршився у Німеччині. Традиційні зв’язки між Росією та німецькими соціал-демократами мають вагу. Імовірно, будуть нові нюанси».

«Загалом це просто розподіл портфелів, — підсумував Андреас Умланд, —  Значущість соціал-демократів більша, ніж можна було очікувати після їхнього успіху на виборах. Тому що вони отримали два важливі міністерства, які очолили Габріель та Штайнмайер. Але не думаю, що це матиме якісь важливі наслідки, бо позиції партій не так сильно відрізняються. Можливо, буде більший соціальний нахил».