Державні «конструкції» у цифрах

Закони виживання держав у ХХІ столітті залишаються незмінними: політична стабільність, соціальна складова, економіка — ось показники можливостей і перспектив будь-якої держави у світі. Відповідно до цих критеріїв американські експерти «Фонду миру» та журнал «Зовнішня політика» визначили, які країні у світі життєстійкі та мають майбутнє, а які опинилися на межі своєї загибелі. На веб-сайті цієї організації розміщено рейтинг держав, що не відбулися (Failed states index 2009), іншими словами, це рейтинг державної міцності та здатності до виживання. 177 світових держав було розбито на чотири категорії за їхніми соціальними, економічними, політичними показниками. Найперші у списку, а отже, й найбільш нестабільними, є держави групи «Загроза», яким відповідає на схемі індексу червоний колір. Це Сомалі, Зімбабве та Судан, які становлять найбільш «критичну» трійку, Ірак на шостому місці, Афганістан на сьомому, замикає «червону» групу Іран, який займає 38-е місце. Друга категорія — «Попередження», якій відповідає помаранчевий колір, охоплює найбільше держав — 92. Саме у групі країн, що перебувають на межі між стабільністю і розвалом, Україна займає 110-е місце. Росія показала гірші результати й посідає 71-е місце між Танзанією та Мозамбіком. У «помаранчевій» зоні перебуває Молдова (54), Білорусь (66), Румунія (129). Тим часом, інші сусіди нашої країни — Словаччина, Польща та Угорщина посідають відповідно 144-е, 142-е та 141-е місця і перебувають у «жовтій» категорії помірно-стабільних країн. Сюди увійшли також більшість країн ЄС, а також майже всі країни Перської затоки, крім Ірану та Кувейту. Найкраща ситуація, за індексом «Фонду миру», у Скандинавських та європейських країн з найбільшим рівнем доходів на душу населення, також Австралія, Нова Зеландія та Канада — цій групі відповідає зелений колір карти світу.

Екс-посол України в США Юрій ЩЕРБАК, таким чином пояснює гірші показники Росії порівняно з Україною: «У принципі треба рахуватися із системою індексів, хоча іноді вона здається занадто заматематизованою, абстрактною. Тим не менше, американські експерти визначали індекси за дванадцятьма позиціями, і кожна позиція має окремі критерії. Тому маємо доволі об’єктивну картину. Те, що вони не помістили Україну до критичної категорії, країн, які не спроможні на розвиток, є дуже важливим, адже вони реально оцінюють ситуацію. Те, що у нас політичний безлад, це очевидно, те, що у нас дуже серйозна економічна криза — це також ясно, але в Україні склалася м’яка динамічна система протистояння політичних груп, які не дають окремим групам стати монополістами. У цьому дуже велика відмінність Україні від Росії. Якщо говорити архітектурною мовою, у нас існує м’яка конструкція. Уявіть хмарочос, який хитається при поривах вітру — він має м’яку конструкцію. У Росії конструкція жорстка. У разі порушень вона більш вразлива, більше схильна до руйнування, хоча і здається монолітною і централізованою. Але у середині влади немає реальної конкуренції, що одразу робить країну вразливою. Мені здається, саме тому американські експерти так розмістили у своєму індексі Україну та Росію. Слава Богові, на території України жодних бойових дій не ведеться, немає тероризму. Те, що сталося 22 червня, коли було здійснено замах на президента Інгушетії, свідчить про велику нестабільність.

Тому незважаючи на всі наші слабкості, американські аналітики виходять з того, що народ у нас призвичаєний виживати, уже в принципі існує поза урядом, поза правлячою системою. Стійкість нашої держави доволі велика. Тому недоцільними, на мій погляд, є питання типу що буде, коли Україна впаде? Вона може впасти тільки під впливом серйозних зовнішніх факторів».