Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Дипломатична пастка від Кремля

Експерт: «Європа хоче знайти можливості та інструменти порозуміння з РФ через форми виконання Мінських угод. Проте вони не містять логіки...»
10 липня, 12:00
ФОТО REUTERS

Наївність, слабкість чи розмін України? Такі питання виникають після того, як високі європейські чиновники виходять із заявами про те, що Україна має надати «особливий статус» окупованим територіям Донбасу. І це тоді як російсько-терористичні війська продовжують систематичне порушення режиму припинення вогню.

Так, ще наприкінці червня єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Йоганнес Ган заявив, що Україна має виконувати «пізні» пункти Мінських угод, зокрема про надання спецстатусу Донбасу, не очікуючи, доки РФ та терористи виконають свою частину домовленостей. Тепер же подібну думку висловив генсек Ради Європи Торбйорн Ягланд в інтерв’ю «Німецькій хвилі». «Ми не є стороною Мінських угод. Ми можемо лише радити Україні, що необхідно змінити в Конституції для того, щоб імплементувати домовленості, досягнуті під час другої зустрічі в Мінську. Зокрема, пункту про надання «особливого статусу» Донбасу. Щоб повною мірою реалізувати мінські домовленості, необхідно згадати про це в Конституції, тоді Верховна Рада зможе ухвалити спеціальний закон, який би надавав особливий статус Донбасу», — зазначив Ягланд.

Що мають на увазі європейські високопосадовці під «особливим статусом» двох українських регіонів? Як уникнути приховану федералізацію України через конституційні зміни? З цими питаннями «День» звернувся до голови ради громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив», члена Конституційної комісії Ігоря КОГУТА:

— Очевидно, що Європа хоче знайти можливості та інструменти порозуміння з РФ через форми виконання Мінських угод. Проте вони не містять логіки виконання, адже не можна провести вибори та надати повноваження представникам Донбасу в конституційному процесі, допоки Україна там не має контролю над кордоном та суверенітету влади.

В питанні «особливого статусу» ми також можемо мати дуже різне бачення з європейською стороною. Президент підтримав те, що запропонувала Конституційна комісія — внести до ВРУ проект змін до Конституції — вписати до його перехідних положень окремий пункт, який стосується виконання Закону «Про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Слід зазначити, що перехідні положення є «тілом» Конституції, але на певний період часу. Допоки ситуація не буде врегульована в мирний спосіб та поки Україна не поверне суверенітет над цими територіями, буде діяти Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Цей нормативно-правовий акт ще може бути розвинутий та вдосконалений, але це єдиний пункт, який стосується «особливостей» для нині окупованих територій Донбасу. «Особливості здійснення місцевого самоврядування» передбачають культурні, соціальні, економічні елементи відновлення, підтримки цих територій, транскордонне співробітництво, статус російської мови, «народну міліцію» та проведення місцевих виборів. А «особливий статус» —  це вплив на національну, зовнішню політику держави. Логіка конституційної реформи та наше бачення не передбачає такого суттєвого впливу якоїсь області на територію всієї країни.

Україна залишається унітарною державою із сильними повноваженнями регіонів. За будь-яких обставин компетенцією центральної влади є зовнішня, безпекова та оборонна політика, а якщо «особливий статус» передбачатиме якийсь вплив регіону на неї, то виникне небезпека, що Україна загрузне в «сірій зоні».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати