«Французи дали урок нацфронту»

Під час другого туру місцевих виборів у Франції сталася сенсація. Національний фронт Марін Ле Пен, який під час першого туру лідирував у шести з 13 регіонів, зазнав поразки. За цю крайню праву політичну силу, яка має симпатії до російського президента Володимира Путіна, проголосувало майже 28% виборців, що забезпечило їй лише третє місце. Перше і друге посіли партія «Республіканці» на чолі з екс-президентом країни Ніколя Саркозі і Соціалістична партія, набравши відповідно 40,63% і 29,14% голосів виборців. І що найголовніше, Національний фронт не здобув більшості в жодному з 13 регіонів. Більше того, саме в регіоні Нор Па де Кале/Пікардія, де висувалась Марін Ле Пен, перемогу отримав кандидат від Республіканської партії Ксав’є Бертран. «Французи дали урок. Історія запам’ятає, що саме тут ми зупинили просування Національного фронту», — цитує його слова Бі-Бі-Сі.

Сама Марін Ле Пен визнала поразку, зауваживши при цьому, що Національний фронт зміг потроїти кількість своїх представників у регіональних парламентах і стане головною опозиційною силою. «Нас ніщо не зупинить», — заявила вона.

«День» звернувся до українського і французького експертів з проханням прокоментувати результати виборів у Франції. 

«У ФРАНЦІЇ НА ЗМІНУ ДВОПАРТІЙНІЙ СИСТЕМІ ПРИХОДИТЬ ТРИПАРТІЙНА»

Олег ШАМШУР, посол України у Франції, Париж:

— Результати виборів до рад тринадцяти регіонів Франції, безперечно, матимуть серйозний вплив на внутрішньополітичну ситуацію в цій країні. Це було останнє випробування сил основних політичних партій перед президентськими виборами, які мають відбутися навесні 2017 року. В 7 регіонах перемогли праві республіканці Ніколя Саркозі, в 5 — соціалісти, а на Корсиці більшість — за партією місцевих автономістів. Здобуток республіканців виявився значно меншим, порівняно з прогнозами експертів, а соціалістам вдалося уникнути нищівної поразки. Це стало одним з основних сюрпризів виборів, який може послабити позиції Саркозі, включно з посиленням конкуренції всередині його партії.

Втім, головна інтрига виборів була пов’язана з Національним фронтом. Крайні праві не змогли очолити жодної з регіональних рад за підсумками другого туру голосування (воно відбувалося за мажоритарним принципом), але у  першому турі вони отримали перемогу в шести регіонах і набрали близько 30% голосів в національному масштабі, обійшовши традиційних правих та соціалістів. Фронтисти суттєво розширили свою електоральну базу навіть порівняно з успішними для них виборами на рівні департаментів (березень минулого року). Кількість представників Національного фронту у регіональних парламентах також збільшилась —  втричі.

Таким чином можна констатувати, що у Франції на зміну, по суті, двопартійній системі приходить трипартійна — за участю правих радикалів. На думку багатьох місцевих аналітиків, вихід Марін Ле Пен до другого туру виборів президента Франції у 2017 році видається цілком ймовірним. Разом з тим, виходячи з даних соціологічних опитувань, вона програє всім своїм найбільш вірогідним суперникам.

Навряд чи можна говорити про прямий вплив результатів регіональних виборів на зовнішню політику Франції, хоча посилення позицій Національного фронту, на жаль, свідчить про те, що його обскурантистські, антиєвропейські та шовіністичні постулати знаходять відгук серед певної частини французького суспільства. Не забудьмо також, що саме французькі праві радикали активно підтримують агресивну політику путінської Росії щодо України.     

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ФРОНТ ЗДОБУВАЄ ПОТУЖНУ ПРИСУТНІСТЬ ПРАКТИЧНО В УСІХ РЕГІОНАХ»

Галя АКЕРМАН, директор російського бюро журналу Politique Internationale, Париж:

— По-перше, соціалісти відмовилися брати участь у виборах у другому турі у двох регіонах, де найбільш імовірною була перемога Національного фронту. І вони закликали своїх виборців голосувати за кандидатів «республіканців». І цим самим соціалісти, відмовившись від обрання регіональних радників, змінили ситуацію в тих двох регіонах, які з великою ймовірністю могли перейти до рук нацфронту.

По-друге, рівень голосування минулої неділі був вищим, ніж у першому турі. Це пояснюється мобілізацією частини людей, які не прийшли на голосування в першому турі. Водночас весь електорат, який бажав перемоги Національного фронту, прийшов на вибори тиждень тому. Іншими словами, їхній резерв був вичерпаний у першому турі. Тим часом, у правих і лівих залишався додатковий резерв, у вигляді людей, які не прийшли на перший тур, а взяли участь у голосуванні в другому турі.

Це правда, що Марін Ле Пен «не зупиниться» на досягнутому. Попри велику підтримку населення нацфронт майже не представлений у Національних зборах, Це пов’язано з особливостями електоральної системи Франції. А тепер «Національний фронт» здобуває потужну присутність практично у всіх регіонах.  Зрозуміло, цілком імовірний варіант, за якого Марін Ле Пен може посісти президентське крісло. Хоча, я гадаю, що 2017 року цього не станеться, тому що її підтримує лише 30%, а решта населення — 70% — не є прибічниками Національного фронту. Тому, можливо, вона пройде до другого туру і потім залишиться при своїх 30%, більш ніж 50% не набере. 

Якщо економічна ситуація не поліпшиться, а найімовірніше, так і буде, і особливо якщо будуть нові теракти, цілком можливо, що зростання впливу Марін Ле Пен триватиме.

Щодо впливу ЗМІ на результати виборів. Загалом, медіа не були прихильно налаштовані щодо Національного фронту. Утім, люди зараз переважно дивляться телебачення. І порівняно зі ЗМІ, соцмережам, реакція телебачення була нейтральною. Представниками нацфронту давали можливість виступати, і якогось ворожого ставлення до них я особисто не спостерігала. Можливо, медіа відіграли якусь роль, але не думаю, що вона була вирішальною. Головне те, що, незважаючи на зростання популярності партії, Марін Ле Пен не вийшла ще на ті рубежі, які дадуть їй змогу взяти владу.

А якщо порівняти позицію «республіканців» у зовнішній політиці і  щодо Росії, то партія Саркозі є дуже близькою до Національного фронту. Якщо президентські вибори виграють «республіканці», що це трохи краще для збереження Європи, тому що вони не займають таких антиєвропейських позицій, як нацфронт. Але ставлення цих обох політичних сил до Росії майже однаково несприятливе для України.

Тим, кого цікавить зовнішня політика і хто розуміє, яка небезпека сьогодні походить від Росії, я вважаю, що на президентських виборах слід голосувати за соціалістів.