«Гра плівок»

Позавчора ввечері у Польщі подали у відставку троє міністрів, їхні заступники та спікер парламенту Радослав Сікорський. Як повідомила на прес-конференції прем’єр-міністр Республіки Польща Ева Копач, ці відставки виявилися результатом «справи про прослуховування».

Нагадаємо, йдеться про «касетний скандал», який виник 16 червня минулого року після оприлюднення у ЗМІ телефонних розмов високопоставлених політиків. У ході цих розмов чиновники, вживаючи ненормативну лексику, обговорювали вирішення не цілком законними способами як державних, так і особистих питань.

До речі, тодішній голова Ради міністрів Польщі Дональд Туск навіть припустив оголошення дострокових парламентських виборів, якщо конфлікт не буде вичерпано. Цього не було зроблено, а сам Туск тим часом обійняв посаду президента Європейської Ради і передав кермо влади Еві Копач.

«Єдиним результатом річного розслідування цієї справи став гігантський витік інформації. Це підриває довіру до прокуратури. Тому я не прийму звіт генерального прокурора. Я вважаю, що єдиною установою, яка в змозі завершити справу, це прокуратура з новим генеральним прокурором», — зазначила прем’єр-міністр.  Вона також повідомила, що жертви телефонних прослуховувань, які після розмов з нею написали заяви про звільнення, «продемонстрували відповідальність за державу, а не прихильність до крісла».

Перефразовуючи назву відомого серіалу «Гра тронів», пані Копач наголосила: «зараз розпочинається виборча кампанія і я як прем’єр не дозволю, щоб вона стала «Грою плівок».

До речі, записи незаконно здійснювала група офіціантів у ресторані «Сова та друзі», який користується великою популярністю серед варшавської еліти. Спочатку записи розмов високопосадовців, зокрема міністра внутрішніх справ Бартломея Сенкевича і голови Нацбанку Марека Бельки отримав тижневик Wprost. Згідно із записами, ці чиновники обговорювали плани зміни монетарної політики, якщо почне падати рейтинг «Платформа обивательської».

Тим часом в іншому записі зафіксовано як під час обіду колишній міністр фінансів республіки Ян Ростовський та Сікорський «клянуть» британського прем’єра Девіда Кемерона, з яким Сікорський вперше зустрівся в Оксфорді, де вони навчались у коледжі.

Але найбільше невдоволення у громадськості викликав один з останніх записів, у якій заступниця прем’єр-міністра з питань інфраструктури Ельжбета Бєньковська під час обіду з главою антикорупційного бюро за рахунок платників податків сказала: тільки ідіот може працювати менше ніж за 6 тис. злотих (1460 євро) на місяць, що більше ніж у двічі перевищує середню зарплату у Польщі.

Ці записи було оприлюднено під час президентської кампанії і зцементували репутацію правлячої партії, яка відірвана від звичайних поляків.

Тому мабуть не має дивного у тому, що згідно з останніми опитування громадської думки TNS Polska, «Право і справедливість» підтримує 32% опитаних, а «Громадянську платформу» і рух колишньої рок-зірки Павела Кукіза відповідно 24 і 20 відсотків.

«День» звернувся до польських експертів прокоментувати «касетних скандал» і те, якими наслідками це може обернутися для Польщі під час парламентських виборів у жовтні.

«ЦІ ВІДСТАВКИ ДЕМОНСТРУЮТЬ СИЛУ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ»

 Марек СIВЕЦЬ, екс-віце-президент Європейського парламенту, екс-керівник Бюро національної безпеки Польщі, Варшава:

— Я назвав цей скандал «Ебола», бо він схожий на будь-яку епідемію. Якщо ви починаєте боротися з проблемою надто пізно, то навряд чи можна сподіватись на досягнення успіху. Ви чекаєте, а епідемія розвивається і тому у вас виникають серйозні проблеми, щоб її зупинити. Про проблему з «касетним скандалом» у Польщі було відомо рік тому. Але уряд заявляв, що нічого не трапилось і що це — business as usual. І новим у цьому стало те, що несподівано зміст цих записів був опублікований. Іншими словами, громадськість отримала до них доступ. І уряд злякався, причому не через те, що ці фігуранти говорила на записах, що було само по собі скандалом, але через те, що всі люди почали розуміти, про що там йдеться. І тому розпочалась масова епідемія. А уряд вважав, що це був малозначимий скандал, який, насправді, виявилось величезним скандалом. І ось чому в уряді стали допускатися помилок.

— Чи можна сказати, що тут важливу роль зіграла громадська думка і уряд, політики почали рахуватись з нею?

— Ці відставки демонструють силу громадської думки. У цьому скандалі існує два паралельні феномени. Перший я б назвав поствиборчим феноменом. Виборці, які виступають проти «Платформи обивательської», домоглися успіху — нарешті вони перемогли на президентських виборах. І цим вони можуть пишатися. І другим феноменом є те, що люди почали думати, що зміни можливі. І для демократії це дуже добре, хоче не дуже добре для Польщі.

— Ми знаємо, що редактор найвпливовішої в Польщі «Газети виборчої» Адам Міхнік застерігав, що з перемогою Анджея Дуди наступають темні сторінки для Польщі?

— Це правда. Але Міхнік був наївним, вважаючи, що люди дуже бояться партії «Право і справедливість». Так вони не люблять цю праву партію, але вони хочуть щось змінити. І саме тому вони підтримали Дуду.

Що стосується опитувань громадської думки, то вони міняються досить часто. Звісно «Платформа обивательська» має проблеми, але у неї ще є влада і вона має багато можливостей, щоб діяти і виправити ситуацію. Тому на мою думку, те, що сталось вчора, величезні зміни в уряді, є частиною дій «Платформи обивательської».

Не думаю, що до цього скандалу причетна російська рука. На жаль, ми самі його спричинили, без допомоги Росії.

Що стосується прогнозу на жовтневі парламентські вибори, зараз рано давати якісь оцінки. Ситуація зараз повністю нерегульована і нам треба принаймні декілька тижнів, щоб побачити, якими будуть висновки з цього скандалу.

«ТРЕБА ПРИВЕСТИ НОВІ ОБЛИЧЧЯ, ЯКІ ЗМОЖУТЬ КРАЩЕ КОМУНІКУВАТИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ»

 Яцек КУХАРЧИК, президент ІIнституту громадських справ, Варшава:

— Ева Копач вирішила, що їй треба звільнити всіх, хто мав відношення до цього скандалу. І це стосується тих людей, які зафіксовані на записах, розмови яких викликали невдоволення публіки, але також людей, які відповідали за розслідування цієї справи і які за рік не змогли прийти до висновків щодо того, що насправді там сталося. Бо досі не зрозуміло, хто був за цими записами. Вона була дуже невдоволена тим, що прокуратура дозволила витік документів під час розслідування, включаючи особисті дані, які юридично мають бути захищеними. У результаті зараз ми спостерігаємо перестановки в уряді.

Через непередбачувану ситуацію зараз важко робити прогнози щодо результатів цієї партії на жовтневих виборах.  На мою думку, те, що зробила Копач, є однією з умов повернення довіри до партії, але цього недостатньо. Вона змушена була зробити, інакше це було б тягарем під час виборчої кампанії. Але зараз вона має надати партії позитивні меседжі. Недостатньо звільнити непопулярних міністрів, Копач треба привести нові обличчя, які зможуть краще комунікувати з громадськістю. Це друга частина її роботи. І ми побачимо, як вона справиться з нею. Звільнення міністрів не вирішить проблеми. Це лише половина рішення.

 — А яких змін прагнуть поляки? Бо саме про зміни постійно наголошують ЗМІ, коментуючи результати президентських виборів та й новообраний президент обіцяє зміни, але вже після парламентських виборів?

— Так всі говорять про зміни. Але кожен має на увазі різні зміни. Тому дуже складно сформулювати політику, яка б реагувала на вимоги щодо змін. Для одних, це — зміна уряду, для других — зміна правлячої еліти, для третіх — економічні реформи. Для декого — зміни означають більше вільного ринку, для інших — менше вільного ринку. Тому дуже важко визначити ці вимоги щодо змін у контексті, як реагувати на них. Тому всі говорять — нам треба змін, але ніхто не знає у якому напрямку.

Що стосується зауваження Адама Міхніка про те, що Польщу чекають важкі часи у разі перемоги Дуди, це справедлива заява. Якщо вибори виграє ще й партія Качинського, то це буде не дуже добре для Польщі, як для внутрішньої, так і зовнішньої політики країни. Тому що це може бути період дуже реакційної політики. Можливо такої, яку угорський прем’єр Віктор Орбан запровадив у своїй країні: доволі автократичної, антиєвропейської. І це мав на увазі Міхнік, говорячи про темні дні для Польщі. Але, справді, не виключено, що «Право і справедливість» може перемогти на жовтневих виборах.