Громадянський запит

Ніхто в Європі не ставить під сумнів європейську перспективу України, тим часом як самі українці вже не говорять про європейський вибір. Натомість наші громадяни порушують питання про те, коли Україна вступить до ЄС, що потрібно для цього зробити. Українці ставлять перед європейцями конкретні практичні запитання про свободу пересування, молодіжний обмін і можливості працевлаштування в ЄС. Такий висновок можна було зробити, послухавши публічні дискусії, які були організовані Ялтинською європейською стратегією в День Європи, що проходив у Києві 11 травня. Цікаво, що заданий українцями тон підтримали посли країн ЄС. Зокрема посол Угорщини в Україні Андраш Баршонь сказав під час дискусій, що прийшов час говорити про конкретні питання, а не про великі політичні гасла. «Давайте говорити про рівень життя в Україні, який поступово піднімається до рівня життя, що його мають сусіди України — члени ЄС»,— наголосив посол.

УКРАЇНА В ЄВРОПІ, АБО ІНТЕГРАЦІЯ ДЕ-ФАКТО

Тезу, що Україна вже сьогодні де- факто є в Європі або є частиною європейської спільноти, підтримали представники як нових, так і старих країн ЄС. Посол Франції в Україні Жан-Поль Везіан нагадав, що свого часу генерал де-Голль казав, що кордони Європи простягаються до Уралу. Французький посол вважає, що з погляду цінностей, політичної культури Україна є вже в Європі. «Говорячи про інші аспекти: економіку, пересування людей, звичайно, можемо визнати, що є ще поле для роботи. Україна ще може докласти зусиль, щоб краще відповідати європейським критеріям», — сказав він. Цю думку поділяє його колега — посол Нідерландів в Україні Рональд Келлер. За його словами, за останні роки інвестиції йдуть не лише від ЄС в Україну, а й у зворотному напрямку — з України до країн Європи. «Усе більше створюється спільних підприємств, у яких українці працюють пліч-о-пліч з іноземними фахівцями і поділяють відповідальність за долю бізнесу, за свою діяльність», — сказав він.

Українські наміри та прагнення приєднатися до ЄС підтримують уряди і парламенти Швеції та Фінляндії. Про це розповіли слухачам дискусій посол Швеції в Україні Йон-Крістер Оландер і посол Фінляндії в Україні Крістер Міккелссон. Фінський посол, зокрема, зазначив: якщо Україна виявить готовність прийняти європейські стандарти і жити за європейськими нормами, то двері ЄС можна буде відкрити для України. Але, водночас, він звернув увагу на таке питання, як готовність ЄС прийняти нового члена до свого складу. Втім, на його переконання, коли українське суспільство буде внутрішньо готове і працюватиме так само, як працюють європейські структури, тоді за всіх інших сприятливих умов, зокрема і внутрішніх європейських, Україна, безперечно, стане кандидатом на вступ до ЄС. Нідерландський посол звернув увагу на те, що ЄС і НАТО — такі організації, в яких верховенство права абсолютно укорінено в буття. «Інститути в наших країнах є підзвітними і мають відповідати перед широким загалом. Якщо ви доведете готовність до вступу до НАТО та ЄС, то безперечно ці організації відчинять вам свої двері», — наголосив пан Келлер.

Тим часом посол Німеччини в Україні Райнгард Шеферс нагадав, що Україна довгий час залишалася осторонь важливих європейських доріг і важливих європейських процесів. Щодо можливого вступу України до ЄС він визнав існування низки питань, пов’язаних iз розвитком самого ЄС і викликаних черговою хвилею розширення ЄС. «Тому ЄС може поки що з певною пересторогою, з побоюванням ставитися до можливого вступу ще однієї дуже великої країни і пов’язаних iз цим труднощів. Відтак потрібно, по-перше, зміцнювати і поліпшувати образ України в очах європейців, а по-друге, відкладання вступу України до ЄС — це проблема, яка головним чином пов’язана з внутрішніми процесами в ЄС», — наголосив німецький посол.

Водночас голова представництва Європейської комісії в Україні Ієн Боуг сказав, що приєднання до ЄС — річ складна. «Так було завжди, а з часом стає дедалі складніше. База європейського законодавства щороку шириться і зростає, воно стає складнішим. Але йдеться не лише про те, щоб ухвалити це законодавство. Коли ви приєднуєтеся до ЄС, то треба мати намір, потугу й рішучість на це, щоб повністю реалізувати європейське законодавство», — наголосив він. За його словами, на противагу періоду після помаранчевої революції, зараз в Україні запанував більш реалістичний погляд щодо процесу інтеграції. «Наші партнери визнають, що приєднання України до ЄС — поки що далека перспектива. Вони хочуть від нас певного сигналу, що одного дня це стане можливим», — сказав пан Боуг.

З іншого боку, віце-прем’єр-міністр у справах європейської та міжнародної інтеграції України Григорій Немиря вважає, що Україна має обов’язково стати членом ЄС. «Без України немає об’єднаної Європи. Саме в цьому є сенс такого свята, як День Європи: щоб ми всі зрозуміли, що Європейський континент, Європа — це спільний дім», — наголосив він. За його словами, подібно до багатьох країн Центральної та Східної Європи, зокрема і Словаччини, Україна своїми діями, в тому числі через помаранчеву революцію, через перевибори, які пройшли мирно, сама себе спрямовує до Європи. Немиря звернув увагу на те, що при обміні думками не було протиставлення між європейською інтеграцією України і добрими відносинами України з Росією. «Це дуже добрий знак, бо Росія також європейська країна, й у даному сенсі чим успішніше Україна буде інтегруватися до ЄС, тим набагато кращими можуть бути відносини України з Росією», — зазначив український урядовець.

Торкаючись теми модернізації України, Немиря вважає, що прямі іноземні інвестиції можуть бути конкурентоспроможними, коли вони приходять iз конкурентоспроможних економік. Він нагадав, що понад 40% прямих іноземних інвестицій у світі приходить iз країн ЄС. Відтак, на його думку, Україна, інтегруючись до цього полюса тяжіння, сама модернізує себе і навколишній регіон.

Заступник директора Центру ім. Разумкова Валерій Чалий також висловив переконання, що Україна буде в складі ЄС. За його словами, успіх інтеграції та приєднання до ЄС — це успіх кожного із нас, «який залежить від того, чи маємо ми можливості їздити до країн ЄС, чи готові ми економічно і соціально бути конкурентними з такими ж людьми в ЄС». Тому, на його думку, від Європи потрібно сьогодні дві речі. По-перше, свобода пересування українців у Європі, скасування віз при відповідних кроках України. По-друге — відкритість європейських ринків для українських товарів. І відчуття спільної відповідальності за безпеку в Європі, де Україна відіграє все більшу й більшу роль. Разом з тим, український експерт зауважив, що успішність залежатиме від того, чи матиме Україна «владу, яка буде адекватна нашому запиту та потенціалу».

ВІЗОВА НЕДОСКОНАЛІСТЬ І ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ В ЄС

Найбільше запитань учасники дискусій отримали щодо функціонування нового візового режиму, який, на думку багатьох українців, лише погіршив процес отримання віз. Пан Боуг вважає, що запроваджена з початку цього року угода про спрощений візовий режим працює досить добре. «Не скажу, що досконало, але досить добре», — зізнався він. За його словами, представники української влади ініціюють запровадження для українців безвізового перетину кордонів з ЄС, що відзначається у візовій угоді як перспективна ціль. Разом з тим, представник ЄС визнав, що «це поки що досить далека перспектива і не можна сподіватися, що її буде здійснено у близкому майбутньому». Він наголосив на тому, що контакти України з ЄС — це не лише контакти політиків, державних службовців чи бізнесменів, а контакти між людьми. За його словами, сторони намагаються залучати до цього процесу окремих осіб, окремих представників громадянського суспільства. «Ми дедалі більше думаємо про те, як надалі поширювати і поглиблювати контакти, щоб якомога більша кількість людей мала змогу зустрітися з європейськими представниками і побачити все на власні очі. Я сподіваюсь, що найближчим часом ми побачимо відчутні наслідки такої співпраці», — сказав пан Боуг.

Тим часом нідерландський посол припускає можливість створення неправильного враження, що новий режим ускладнив отримання віз. На його думку, це пояснюється тим, що, з одного боку, візи стало необхідним отримувати для в’їзду в країни, які раніше мали безвізовий режим з Україною. З другого боку, за словами пана Келлера, збільшилася кількість українців, які прагнуть відвідати ЄС, а також постійно зростає кількість українців, які працюють в ЄС.

З іншого боку, угорський посол вважає, що безвізовий режим між Україною та ЄС є реальністю. «Але для цього потрібна єдина умова: в Україні має бути надійною паспортна система і надійний контроль державних кордонів не лише на заході, але й на сході. Українців ми не боїмося, вони нам друзі. Але оскільки українська держава не може цілковито контролювати свої кордони, ми не можемо покладатися на надійність наших кордонів з Україною», — зазначив пан Баршонь.

Тим часом пан Везіан запропонував французький рецепт працевлаштування українських студентів. За його словами, кількість українських студентів, які навчаються у Франції, становить приблизно 1500 осіб. «Ми готові приймати українську молодь і всіляко сприяємо посиленню цього руху до європейських країн. Я покладаю свої сподівання на інші форми, зокрема на видачу подвійних дипломів (українсько-французьких) для того, щоб надати більше динаміки цим обмінам і процесам. Усе набагато спрощується, коли українські випускники мають можливість найматися на роботу до спільних французько- українських підприємств, які відкриваються в Україні. Такі підприємства дуже часто направляють їх на навчання чи стажування або роботу до відповідних європейських країн, де вони набувають нового досвіду. Тобто я покладаю сподівання на конкретні прагматичні форми, угоди між конкретними університетами, а також між навчальними закладами і сферою бізнесу, підприємствами, які залучають у свої лави вчорашніх випускників», — сказав посол Франції. Тим часом віце-прем’єр-міністр розповів слухачам, що свого часу перед ним також була дилема: їхати до престижного американського університету і там здобувати докторський ступінь чи зробити це в українському вузі. Він вибрав останнє і закликав молодих українців робити кар’єру в Україні.

Залишається сподіватися, що у відносинах з ЄС українська влада починає думати про національні інтереси та інтереси простих українців. За словами німецького посла, ні український уряд, ні відповідальні кола ЄС не марнують часу. «Ми працюємо, й у нас немає іншого напряму, як поглиблення співпраці та перспективи вступу України до ЄС. Зараз ми ведемо переговори в сенсі того, як Україна може наблизитися до ЄС. Результат цих переговорів відбивається на житті кожного з вас, хоча Україна не є членом ЄС. Якщо послідовно реалізовуватиметься все те, про що ми домовляємося, то ви й без статусу члена ЄС станете більшими європейцями, ніж ви є зараз», — сказав пан Шеферс.