Ігри ва-банк

Схоже, що польська правляча партія Союз лівиці демократичної бере реванш. Після голосних плачів з приводу відсутності єдиного кандидата і заяви основного претендента на президентську посаду від CЛД Влодзімежа Цімошевича про відхід з політичної сцени, ліві тріумфують. Цімошевич передумав — він таки балотуватиметься на осінніх президентських виборах. Але, за його словами, не представлятиме жодної політичної партії. Результат такого повороту більш ніж вагомий — він став «зіркою» останніх соцопитувань, перемігши п’ятьох основних кандидатів у всіх категоріях. Найбільше його цінують за політичну компетенцію, здатність до компромісу та вміння гідно представляти Польщу на світовій арені, що не дивно — адже був свого часу і прем’єром, і міністром закордонних справ. Окрім того, на сьогодні він для поляків найсимпатичніший і найчесніший, і вже може розраховувати на 28% голосів. І що дивно — фаворит президентської гонки, мер Варшави і лідер партії «Право і Справедливість» Лех Качинський аж надто відстав від маршалка, зайнявши то третю, то четверту позицію у різних категоріях з останнім показником загальної прихильності лише у 19%.

Ліві задоволено потирають руки, президент Олександр Квасневський заявляє, що Цімошевич має цілком реальні шанси на перемогу, оскільки «є досвідченим і яскравим політиком». Натомість Лех Качинський одразу ж по заяві Цімошевича засвідчив, що у разі виходу до другого туру його правого «колеги» лідера партії «Платформа обивательська» Дональда Туска проти Влодзімежа Цімошевича, він обов’язково підтримає Туска. Той, у свою чергу, пообіцяв те ж саме Качинському. Ситуація розвивається досить прогнозовано — іще до заяви Цімошевича про відхід «на пенсію» соцопитування свідчили про те, що у другий тур вийде саме він і представник «правиці». Але тоді це ніяк не вплинуло на його намір піти з політики. Чому ж Цімошевич таки змінив своє рішення?

Офіційна версія — за словами самого Цімошевича — через надзвичайний тиск на нього громадськості: його прихильниками було зібрано кілька тисяч підписів під його кандидатурою, відтак він не міг легковажити голосами виборців. Однак поза делегацією з підписами, сага про висування Цімошевича тяглася близько місяця. До нього писали відкриті листи члени «Ординацької» (громадської організації, що об’єднує випускників Варшавського університету, яку очолює депутат Європарламенту, колишній голова Бюро національної безпеки Марек Сівець), його умовляв сам президент Квасневський, парламентська група СЛД, журналісти раз по раз перепитували, чи маршалок, бува, не передумав. І він, зрештою, таки передумав. Але затяжний шум довкола всієї історії з балотуванням призвів до того, що наразі її розцінюють як вдалу політичну гру, яка дозволила миттєво підвищити рейтинг хоч і досить поважному, але все ж таки кандидату від непопулярної партії. «Більшість коментаторів вважають, що це саме політична гра, добре підготовлена кампанія, — розповів «Дню» оглядач журналу «Wprost» Єжи Марек НОВАКОВСЬКИЙ . — Впродовж цієї кампанії кандидат СЛД трактувався як людина, яка є замалим не рятівником усього лівого політичного крила. Від самого початку вважалося, що Цімошевич буде балотуватися. Відтак більшість сьогодні твердить, що відмова, а потім згода маршалка була свідомим елементом кампанії, а не правдивими ваганнями Цімошевича. Йшлося про свідому презентацію кандидата перед виборцями як людини, яка не хоче йти на вибори, але мусить».

Відтак рейтинг Цімошевича — результат вдало прокрученої політичної технології. У цьому сенсі його заява про те, що він не є кандидатом від жодної партії, є досить вдалим ходом, який, однак, після останніх крутих поворотів не викликає довіри. Цімошевич занадто тісно пов’язаний з СЛД, дехто з польських журналістів називає його «мавром лівиці», який незамінний у важкі періоди і непотрібний у часи благоденства. «Цілком очевидно, що Влодзімеж Цімошевич є кандидатом від СЛД, — стверджує пан Новаковський. — Кожен, хто має бажання поглянути на список членів його виборчого комітету, побачить виразну більшість у ньому представників СЛД. Лише два чи три прізвища випадають із контексту, але решта — це люди, які мають «ліве» минуле, вони колишні представники Комуністичної партії. Зрозуміло, пан Цімошевич хоче дистанціюватися від СЛД, але треба пам’ятати, що він саме як представник цієї партії є маршалком Сейму, як представник цієї ж партії був прем’єром, віце-прем’єром, був і є кандидатом у президенти — це людина, належність якої до СЛД більш ніж очевидна». На думку пана Новаковського, після першої хвилі зацікавлення поляки все ж таки побачать, що Цімошевич — кандидат тієї ж когорти, яка зараз має безпосереднє відношення до польської політики. Хоча багато хто з поляків може й повірити у заяви маршалка: «На відміну від людини політично обізнаної, людина, яка не стежить за новинами, не читає газет, беззастережно йому повірить», — стверджує пан Новаковський.

Головною «родзинкою» виборчого комітету Цімошевича є його керівник — ним стала дружина президента Польщі Йоланта Кваснєвська, яка надзвичайно популярна серед поляків. Тож Цімошевич може вдало розіграти козирну карту — окрім благодійної діяльності пані Квасневська відома глибокою набожністю, відтак у кампанії Цімошевича важлива для поляків релігійність вдало нейтралізує атеїзм лівиці. Однак є й інші причини залучення дружини президента до виборчих справ. На думку пана Новаковського, «те, що Йоланта Квасневська стала головою виборчого комітету Влодзімежа Цімошевича означає, що він хоче представити себе безпосереднім наступником президента Квасневського і розраховує на те, що популярність президента та його дружини надасть йому частину тієї підтримки, яку має президент Квасневський. У цьому сенсі її присутність у виборчому комітеті Цімошевича справді може мати непогані результати».

Однак чи зможе Влодзімеж Цімошевич утриматися на вершині рейтингів та здобути перемогу у президентських виборах? Йому досить важко буде вести «понадпартійну» кампанію. Як тільки люди завбачать у ньому людину СЛД, може відбутися зміна лідера. Ті ж таки соцопитування свідчать, що свої «п’ять хвилин слави» мали і Лех Качинський (коли навесні він оголосив про намір балотуватися, його рейтинг підскочив на 10%), і професор-кардіохірург Збігнєв Реліга — лідер кількох опитувань у червні. «Цімошевич справді може довго утримуватися на чолі рейтингів, але питання в тому, чи він витримає випробування другим туром», — підкреслює пан Новаковський. Цімошевич, швидше за все, таки вийде до другого туру проти кандидата «правиці». Однак, на думку пана Новаковського, «можливості завоювати правий електорат у Цімошевича невеликі. Він має значно менше шансів на перемогу, ніж основний кандидат «правиці» Лех Качинський».