Iнiціатива Ющенка

Нещодавно відбулася телефонна розмова Віктора Ющенка з Олександром Лукашенком. Причому, як стверджує державне білоруське інформаційне агентство БЕЛТА, ця розмова відбулася з ініціативи українського Президента. Крім обговорення проблем в паливно-енергетичній сфері, «відносин Білорусі й України з Польщею, Литвою та іншими країнами регіону Центральної і Східної Європи», була досягнута домовленість про зустріч глав держав двох країн протягом найближчого місяця.

Треба зазначити, що про таку зустріч подейкують останніх два роки, але, що називається, віз і нині там. Принаймні, є серйозний камінь спотикання для організації такої зустрічі.

Білоруський парламент досі не ратифікував Договір про державний кордон між Білоруссю і Україною, в той час, як українська Рада це зробила вже давно. Головною умовою ратифікації цього договору було і залишається повернення українських боргів на суму не менше $120 мільйонів, які утворилися ще під час Радянського Союзу. На думку української сторони, ці борги не мають під собою юридичної сили. До того ж вони утворилися між господарюючими суб’єктами двох країн.

На прес-конференції 22 травня голова Державного прикордонного комітету Білорусі Ігор Рачковський заявив, що питання делімітації білорусько-української ділянки державного кордону Білорусі буде вирішене: «Як тільки договір про делімітацію буде ратифіковано парламентом, відразу перейдемо до справи (демаркації білорусько-української ділянки кордону — А.К. ).

Правда, не всі розділяють даний оптимізм. Як вважає колишній заступник міністра закордонних справ РБ Андрій Санніков, «для Олександра Лукашенка не ратифікація угоди про білорусько-український кордон є предметом торгу з Віктором Ющенком». Проте, на думку того ж Андрія Саннікова, зустріч на вищому рівні для білоруського президента набагато актуальніша і важливіша, ніж для його українського візаві.

На даний момент в самому розпалі перебуває білорусько-американський скандал, який вже призвів до того, що за наполяганням МЗС РБ кількість представників дипломатичної місії США в Білорусі скоротилася з 32 до 6 осіб (5 співробітників плюс тимчасовий повірений у справах США в Білорусі). Це сталося після того, як Мінфін Сполучених Штатів Америки прийняв санкції проти білоруського державного концерну «Белнефтехим» і його дочірніх підприємств, вимагаючи випустити з в’язниць Білорусі всіх політичних в’язнів, включаючи колишнього кандидата в президенти на виборах 2006 року Олександра Козуліна.

Відносини Білорусі та Євросоюзу, і так далеко не блискучі, сильно погіршилися після жорсткого розгону демонстрації опозиції 25 березня (1918 року цього дня було оголошено Білоруську народну республіку (БНР). Білоруська влада всерйоз побоюється можливого застосування економічних санкцій вже з боку Європейського Союзу.

Так що, зустріч Олександра Лукашенка з Віктором Ющенком могла б принести першому деякі зовнішньополітичні дивіденди. Ось чи тільки має право він на них розраховувати? І чи може стати український Президент деяким посередником в улагодженні конфліктної ситуації між Заходом і Білоруссю?

Незалежний експерт Роман Яковлевський переконаний, що навряд чи: «За моєю інформацією, про двосторонню білорусько-українську зустріч на вищому рівні повідомили тільки наші засоби масової інформації. Щодо можливого посередництва Віктора Ющенка в налагодженні відносин білоруського президента з Заходом, можу сказати, що такий сценарій розвитку подій просто виключений. Наш лідер не лише трьохсторонню співпрацю, навіть часто саму форму діалогу в зовнішньополітичних відносинах переносить погано».

До речі, за весь час президентства Віктора Ющенка не відбулося жодного його офіційного візиту до Білорусі. Дуже вже різними є зовнішні пріоритети двох країн. Андрій Санніков поділяє даний скептицизм: «Я розумію, для чого така зустріч потрібна Лукашенку, але для чого вона потрібна Ющенку? Я не бачу чіткої мотивації для останнього брати роль посередника в налагодженні відносин Білорусі та Заходу».

Заступник голови постійної комісії з міжнародних справ і зв’язків з СНД Сергій Костян дотримується цілковито зворотної думки щодо можливої зустрічі Олександра Лукашенка і Віктора Ющенка в найближчому майбутньому: «Той факт, що товарообіг між нашими країнами за минулий рік досяг 3 млрд. доларів, говорить про багато що. Думаю, що президентам Білорусі і України є що поговорити. До того ж Віктор Ющенко в цій зустрічі зацікавлений більше, ніж наш Олександр Лукашенко».

Україна тепер перебуває в дуже складному становищі. Мова йде про збереження цілісності цієї країни. У політичних кулуарах неофіційно поміж інших обговорюють навіть наступний сценарій: Захід України відійде до Євросоюзу, Схід підпаде під вплив Російської Федерації, Крим — під протекторат Туреччини, а Севастополь стає базою шостого військово-морського флоту США.

Щодо плідності можливої зустрічі Олександра Лукашенка і Віктора Ющенка Сергій Костян, проте, висловився обережно: «Сама ця зустріч вже буде успіхом».

Дійсно, економічна складова в білорусько-українських відносинах набуває дедалі більшого значення. За перший квартал цього року торговий товарообіг між нашими країнами перевищив $1,206 млрд. Для порівняння: товарообіг між Білоруссю і Україною за весь 2003 рік становив трохи більше півмільярда доларів — $563 млн.

Чи можна в цьому плані очікувати деяких серйозних проривів на можливій зустрічі Олександра Лукашенка і Віктора Ющенка? Відомий білоруський економіст Ярослав Романчук вважає, що навряд чи: «У наших країн нагромадилася велика кількість питань у сфері економічного співробітництва. Це і енергетика, і транспортування нафти і газу, і переробка «чорного золота», і безліч інших цікавих проектів чорноморсько-балтійського регіону. Але для того, щоб здійснити тут якісний прорив, білоруському лідеру треба зважитися на серйозний геополітичний зсув у політиці, що здійснюється. А ось на це він навряд чи піде. Якщо Кремль відчує початок цього зсуву, відразу можуть різко змінитися ціни на нафту і газ, що поставляються в Білорусь, а нафтовий і газовий потік в Європу може бути спрямовано територією інших країн».