Інтеграція «на дамбі»

У Росії невдоволені тим, як складається ситуація навколо створюваного Єдиного економічного простору. Головною причиною невдоволення називають проблеми, що виникли у відносинах з Україною та Білоруссю. Щоправда, чиновник, який виступив із «викривною» заявою, жодним словом не обмовився про причини цих самих причин, що призвели в результаті до пробуксовки в реалізації явно спірного проекту.

Ускладнення, що виникли у двосторонніх відносинах Росії з Україною та Білоруссю, негативно позначаються на загальному тлі робіт зі створення ЄЕП та на опрацюванні триваліших за термінами рішень у цьому напрямі, — заявив учора віце- прем’єр Росії Віктор Христенко. «Народжується певна недовіра одне до одного, я не відчуваю оптимізму щодо того, що це (проблема у двосторонніх відносинах. — Авт. ) залишається непоміченим для спільної роботи зі створення ЄЕП», — сказав він. При цьому В. Христенко зазначив, що підписані документи щодо створення ЄЕП містять абсолютно весь набір цілей, завдань та способів їх вирішення, що виключає подвійне трактування. «З погляду інтеграційного змісту в документах усе ясніше, ніж навіть у Римському договорі європейців», — зазначив заступник глави уряду РФ. В. Христенко заявив, що до 1 грудня необхідно підготувати конкретний план дій із реалізації підписаних документів на період кількох років, і він має бути розгорнутим у всіх чотирьох напрямах: ринки товарів, послуг, капіталу і робочої сили. «У нас є відповідний проект, який вже обговорено чотири рази, і сьогодні над ним почалася робота експертів», — повідомив віце-прем’єр.

Якщо згадувати про проблеми, то їх накопичилося чималенько. В Україні неодноразово зазначали, що негативним чином на ратифікацію документів щодо ЄЕП вплине тузлинська криза (і безперечно, вже вплинула). Хоч учора Президент Леонід Кучма закликав не змішувати питання кордону з проектом Єдиного економічного простору, але саме ситуація з Тузлою стала приводом для прагматичнішої, а головне, обережнішої політики у відносинах із Росією. Тим більше, що російські дипломати навіть не приховують реальних намірів щодо ЄЕП. Зона вільної торгівлі для Росії — лише перший етап інтеграції. Наступним стане митний союз, а в підсумку — запровадження єдиної валюти. Враховуючи висловлені західними політиками побоювання з приводу нового союзу, Україні навряд чи потрібно поспішати зі втіленням незрозумілої інтеграції, яка йде врозріз з усіма раніше декларованими цілями у зовнішній політиці. До речі, у Білорусі також із невеликою довірою ставляться до ЄЕП. Цими днями джерело у білоруському МЗС заявило, що в Мінську вважають недоцільним продовження роботи зі створення ЄЕП у разі відмови України від участі в цьому процесі. Поки що, очевидно, в Білорусі уникають публічного визнання, що не українська позиція погубить проект, а саме російське трактування створюваного об’єднання. А ще більшою мірою — російська політика стосовно двох країн. Очевидно, недарма останнім часом заговорили про те, що Олександр Лукашенко намагатиметься налагодити тісніші відносини з Києвом, щоб обмежити вплив Москви на білоруську політику.

На завтра у Москві заплановано зустріч на рівні віце-прем’єрів Росії, Білорусі, України та Казахстану, де обговорюватимуть проект документа. На ній йтиметься про план дій із реалізації проекту ЄЕП. Наскільки своєчасним є обговорення такого документа, якщо парламенти усе ще не ратифікували документи, підписані на саміті СНД в Ялті? Адже українські депутати (навіть та їх частина, яка спочатку висловлювалася на користь ЄЕП) відверто заявляли, що схвалення «єепівських» угод у Верховній Раді навряд чи можливе після тузлинського інциденту. Та й населення дедалі частіше виступає проти ЄЕП у «російському форматі». Як стало відомо учора, половина українських громадян (52%) не підтримують ратифікацію угоди про формування «єдиного простору» в тій редакції, яка була затверджена в Ялті 19 вересня поточного року. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного «Українським демократичним колом» 1—9 листопада 2003 року на замовлення Інституту політики. Відповідаючи на запитання, як має діяти Верховна Рада, розглядаючи угоду про формування ЄЕП, 19% учасників опитування висловили впевненість, що угоду взагалі не слід ратифікувати. На думку 33% респондентів, угоду можна затвердити, вилучивши ті положення, які суперечать Конституції. Тільки 14% опитаних вважають можливою ратифікацію угоди, підписаної президентом. 33% не змогли відповісти на запитання. Згідно з цим опитуванням, 68% українців вважають, що будівництво Росією дамби у Керченській протоці біля острова Коса Тузла без узгодження з Україною є виявом неповаги до суверенітету та територіальної цілісності України.