«Iракське питання» знову дійшло до ООН
Сполучені Штати і Велика Британія направили до Ради Безпеки ООН перероблений проект резолюції по Іраку, його обговорення вже розпочалося. Ухвалення цього документа буде надзвичайно важливим і для України — адже саме він має встановити основні параметри міжнародної політики щодо Іраку після війни. І таким чином він може стати однією з частин юридичної бази для рішення про направлення військового контингенту до стабілізаційних сил в Іраку. Голосування з цієї резолюції в Раді Безпеки ООН може, як передбачається, відбутися вже сьогодні або завтра. Однак, дипломати швидше очікують затяжних дебатів, незважаючи на те, що Вашингтон вважає, що в новому проекті враховано занепокоєння багатьох країн. Представник Великої Британії Джеремі Грінсток, як повідомляється, говорив, що консультації не припинено, тобто до проекту резолюції ще можуть вноситися зміни.
Основні положення документу, оприлюднені світовими інформаційними агентствами, такі. Як заявив постійний представник США при ООН Джон Негропонте, в новій редакції резолюції ООН відведено «життєво важливу роль у гуманітарній області, в допомозі відновленню представницького уряду в Іраку, а також в багатьох інших областях — захисті прав людини і так далі». Відповідальність окупаційних сил продовжуватиметься до тієї пори, поки не буде утворено уряд Іраку, який отримає міжнародне визнання. У попередньому проекті говорилося про мандат окупаційних сил терміном на 12 місяців. Генеральному секретареві ООН Кофі Аннану пропонується призначити спеціального представника (раніше йшлося про координатора від ООН), який нібито матиме незалежні повноваження. Французька «Монд» тим часом пише, що таке положення може не влаштувати Францію. Проект резолюції передбачає, що спецпредставник ООН по Іраку інформуватиме Раду Безпеки про свою діяльність. Париж вважає, що спецпредставник ООН має інформувати РБ ООН про всі аспекти навколо створення нового іракського уряду.
Тема роззброєння Іраку знову з’являється на порядку денному — як відомо, саме заради «роззброєння Саддама» й було офіційно розпочато війну. За місяць після війни зброї масового знищення не знайдено. Втiм, Сполучені Штати і Велика Британія, відповідно до проекту резолюції, заявляють про свою відповідальність за роззброєння Іраку і зобов’язуються про цю діяльність інформувати Раду Безпеки. «Тему інспекторів не відправлено до архіву», — заявив представник США при ООН Негропонте. Проект резолюції передбачає, що Рада Безпеки ООН може переглянути в майбутньому мандат інспекторів ООН і МАГАТЕ. До речі, представники МАГАТЕ вже заявили, що не мають можливості і ресурсів, щоб продовжувати інспекції. Одночасно поширюються повідомлення, що з об’єктів в Іраку розкрадаються матеріали, які потенційно можна використати для виготовлення «брудних» радіоактивних бомб. З цього приводу варто було б зазначити, що постійні члени Ради Безпеки Франція і Росія, а також Німеччина вимагають, щоб відсутність на іракській території зброї масового знищення було офіційно доведено перед тим, як ставити на порядок денний питання про зняття санкцій з Іраку, запроваджених ООН після іракського вторгнення до Кувейту. Берлін, виходячи з останніх повідомлень, погоджується на скасування цих санкцій.
На шість місяців продовжується програма ООН «Нафта в обмін на продовольство». Програма підлягає суттєвому перегляду — зокрема, Сполучені Штати і Велика Британія отримують, згідно проекту, право використовувати отримані від експорту нафти кошти на відбудову Іраку, поступово скорочуючи саму програму. Одним з найбільш зацікавлених гравців тут виступає Росія — її компанії мають, за повідомленнями західної преси, контрактів на $10,3 млрд. в рамках цієї програми.
Інший суттєвий пункт проекту резолюції полягає в тому, що країни-кредитори Іраку вирішуватимуть проблему іракського боргу (близько $400 млрд.) в рамках Паризького клубу та інших багатосторонніх механізмів. Передбачається, що країни-кредитори (найбільші серед них — Росія, Франція, Німеччина) не зможуть вимагати виплати іракських боргів до кінця 2007 року. Це, принаймні, не означає скасування іракських боргів — з такою ідеєю раніше виступали Сполучені Штати.
Новий проект поки що публічно коментували лише в Парижі — як заявляв президент Франції Жак Ширак, Франція готова підтримати резолюцію, якщо в неї будуть внесені зміни, спрямовані на зміцнення ролі ООН. Німеччина схиляється до того, що проект резолюції ще потрібно обговорювати, і також виступає за провідну роль ООН.
Міністр закордонних справ Росії Іванов, виступаючи вчора в Києві в Інституті міжнародних відносин, зазначив, що Росія «виразно бачить тенденцію до побудови однополярної системи переваги і односторонніх дій в обхід ООН і міжнародного права. Ця тенденція повною мірою проявила себе і продовжує позначатися в зв’язку з драматичним розвитком іракської кризи». Це не є відповіддю на питання, як саме голосуватиме російський представник в ООН, тим більше, що останніми днями Вашингтон і Москва демонструють пошуки шляхів відновлення нормального клімату відносин. Непрямо про це сказав і міністр Іванов: «ми не вважаємо, що різне бачення шляхів врегулювання такого роду криз неодмінно має вести до конфронтації в міжнародних відносинах». Навряд чи, таким чином, Москва застосує право вето, так само, як і Париж.
Навколоіракські дискусії поволі проявляють те, про що давно говорилося: саме на цьому прикладі проходять тестові випробування засади світоустрою після холодної війни. Особливо це актуально за умов, коли ООН втратила роль інструменту балансу, і суперечки ведуться вже в межах колись єдиного західного табору. Питання тепер у тому, щоб відгородити риторику вiд реалій.
