Iслам проникає в Iнтернет
Обезголовлювання он-лайн, фетви (закони Корану) он-лайн: підпільний світ ісламських радикальних угруповань можна знайти на безлічі інтернет-сайтів. Ці фанатики, які володіють сучасними технологіями, можуть впливати на велику аудиторію. Але причина наявності такої аудиторії — глибоке розчарування і злоба багатьох молодих мусульман світу. Інтернет лише об’єднав світову спільноту знехтуваних і озлоблених.
Захід вважає цю злість ознакою зіткнення цивілізацій: «ми» проти «них», яке залишає місце переможця одному. Але основна причина гніву ісламської молоді — огида стосовно продажних лідерів своїх націй та їхнього догоджання перед США. Інакше кажучи, коріння цього гніву в матеріальному світі, а не в фанатичних, божевільних й антидемократичних настроях людей, яких треба або переучити, або знищити.
Джерело проблем — верхівка ісламського суспільства, а не невдоволені низи. Ісламські правителі не змогли задовольнити потреби своїх народів. Водночас, авторитарні режими багатьох мусульманських країн усе ще намагаються нав’язати й укоренити одіозні форми вчення ісламу.
Багато років таким режимам — чи то шиїтам Ірану або ваххабітам Саудівської Аравії — вдавалося придушувати плюралізм та індивідуальність. Але з утратою ними політичної легітимності були дискредитовані й їхні моделі ісламу. Розчаровані та невдоволені мусульмани почали шукати прийнятний для них іслам.
Плюсом для багатьох веб-сайтів, які привертають таких невдоволених, стала відсутність центральної влади в ісламської умми (спільноти мусульман світу). Приниження, ослаблення й заборона авторитарними лідерами всіх ісламських течій, які відрізняються від основної, не усунуло плюралізму, а лише відправило його в підпілля. Сучасні технології дозволяють цьому підпіллю і спілкуватися, і зустрічатися.
Перед загрозою репресій голос ісламу в Інтернеті звучить справді авторитетно. Але іслам завжди був різноманітним і терпимим до інакомислення. Каліф Алі Ібн Абі Таліб сказав: «Наша сила — в наших відмінностях». Понад тисячу років, за законних правителів Мекки, хашимітських спадкоємців пророка Мухаммеда, всі гілки обмінювалися досвідом і знаннями у Великій Мечеті.
До приходу до влади сауді- ваххабітів у 1932 Мекка була віротерпимою й відкритою. Прихильники чотирьох шкіл сунітів, а також шиїти, зайді, ісмаїліти тощо, представники інших народів і рас — індійці, жителі Центральної Азії, перси, марокканці, африканці й турки — усвідомлювали свої відмінності у вірі, але визнавали загальне джерело — Коран.
Однак ваххабіти спробували нав’язати Мецці свою версію ісламу та поширити її на інші країни. І навіть досягли успіху в цьому. Але сьогодні проект монополізації ваххабітами ісламу зазнає цілковитої поразки. Фатви, на кшталт виданих вищою духовною особою ваххабітів, Бін База, як та, що здійняла галас ще до першої війни в Затоці, в якій було оголошено, що земля пласка, втрачають, що недивно, свій вплив і довіру. Неуцтво, помножене на зростання корупції та лицемірство режиму, позбавили ці релігійні послання сенсу.
За цим було захоплення ісламу озлобленими радикалами, зрощеними на догмах ваххабітів, які втратили свої ілюзії про успадкований ними світ. Фатви, що були після Бін База, майже завжди були жахливо нетерпимими і злобними, закликали назад, до регресу. Вони боролися не тільки із Заходом, а й із золотою добою Ісламу, відомою досягненнями ісламських астрономів, математиків, лікарів, філософів і поетів. Хоч Інтернет і повертає ісламу гласність, сучасні фатви он-лайн залишаються беззаперечними наказами, а не закликом творити нове.
Сотні веб-сайтів суперничають сьогодні за звання нової Мекки, місця, куди всі побожні мусульмани звертаються за порадою. Найрадикальніші проповідують ідеї «Аль-Каїди» та її ідеологічної братії. На них відкрито святкують грядущі мученицькі акти підлітків-самовбивць; інші веб-сайти менш жорстокі та розширюють коло гріхів вивченням англійської мови, точних наук і дозволом жінкам на доступ до Інтернету без нагляду чоловіків.
Фатви он-лайн сіють ворожнечу не тільки до Заходу, а й до інших мусульман. Духовні особи ваххабітів, наприклад, закликають до джихаду проти «єретиків»- шиїтів, обіцяючи рай на небі. Багато з цих фатв містять загальну загрозу падіння влади сауді як пережитку середньовіччя. Однак ці фанатики — явище сучасності, породження краху політичних систем ісламського світу і болюче нагадування про ціну довгих років пригноблення.
Пригноблених не стало менше, і вони повертаються з підпілля у гротескних формах, щоб переслідувати світ, в якому вони виросли. Скільки б влада їхніх країн не зрікалася їх, їм не вдасться позбутися того, що вони породили. Глобалізація й технології дали невдоволеним новий притулок для сповідання свого ісламу. І в цьому світі інтернету жодна влада не може задобрити їх або примусити замовкнути.
Маї ЙАМАНІ — науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин, Лондон
