Казахську пресу попереджають
Європейський Союз та США намагаються чинити тиск на Казахстан у зв’язку з нападами на співробітників та офіси незалежних ЗМІ у цій країні, що почастішали останніми місяцями. Останньою жертвою кампанії залякування та вандалізму став алматинський тижневик «Діловий огляд — Республіка». Наприкінці минулого місяця на вікно редакційного офісу підвісили обезголовлений труп собаки із запискою: «Наступного разу не буде». У ніч на 22 травня до вікна редакції кинули пляшки із запалювальною сумішшю. Офіс було цілком знищено, і тепер редакція «Ділового огляду — Республіка» переїхала у приміщення штаб-квартири телекомпанії «Тан». Ця компанія також переживає важкі часи. Вже тричі невідомі псували її кабель, і вона надовго позбавлялася можливості виходити в ефір. У місті Атирау згоріла друкарня «Ак Жайик». До редакції опозиційної газети «СолДат» увірвалися невідомі, побили журналістку та технічного редактора видання, забрали техніку на суму $19 тис., внаслідок чого видання газети довелося припинити, повідомляє сайт Міжнародного фонду захисту свободи слова «Аділ соз».
Цього тижня міністерство закордонних справ Казахстану у відповідь на міжнародний тиск розповсюдило заяву, в якій говориться, що МЗС поділяє стурбованість Європейського Союзу з приводу інцидентів, що мали місце відносно незалежних ЗМІ. «Казахстан дотримується у своїй політиці захисту прав і свобод людини, послідовно виконує взяті на себе зобов’язання у рамках ОБСЄ та інших міжнародних організацій, а також угоди про партнерство та співробітництво з Європейським Союзом», — йдеться у заяві. Як повідомляє РІА «Новости», у заяві зазначено, що правоохоронні органи республіки отримали відповідні вказівки від президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який вимагає знайти винних у здійсненні актів вандалізму.
Потерпілі ж журналісти звинувачують в організації кампанії терору спецслужби країни. Всі ЗМІ, що стали жертвами атаки, так чи інакше висвітлювали скандал навколо мільярда доларів, ніби переведеного 1996 року президентом Назарбаєвим на секретний рахунок у швейцарському банку. Ці гроші були отримані внаслідок операції з нафтовидобувною компанією «Шеврон», яка розробляє родовище Тенгіз.
За словами прем’єр-міністра Казахстану Імангалі Тасмагабетова, президент наказав перевести гроші за кордон тому, що боявся, що така велика кількість готівки у країні призведе до падіння курсу валюти. Міністерство інформації Казахстану заявило, що нічого незвичайного у цьому переказі державних грошей, розрахованих на державні потреби, не було. Щоправда, про нього знали тільки президент, прем’єр та голова нацбанку. Парламент же не повідомили, оскільки «це викликало б багато запитань», — передає слова заступника міністра інформації Казахстану Арнака Досжама «Вашингтон пост».
Казахська опозиція та незалежна преса заявляють, що насправді йдеться про звичайні махінації, оскільки про переказ грошей до швейцарського банку стало відомо тільки після того, як Швейцарія та США почали розслідування діяльності американських лобістів на Каспії та зацікавилися тим, чи отримувало керівництво Казахстану хабарі від американських компаній.
