Казахстанський варіант

«Спочатку економіка, а потім політика», — цей принцип тривалий час визначав державне мислення в Казахстані, нашому партнері по Єдиному економічному простору. Але нещодавно на з’їзді найбільшої пропрезидентської партії «Отан» Нурсултан Назарбаєв оголосив про початок масштабної політичної реформи. Головна мета — підвищити роль парламенту в системі влади. Уряд формуватиметься через механізм парламентської більшості, запропоновано також збільшити чисельність народних представників за рахунок тих, хто обирається за партійними списками (досі в мажилісі було лише 10 місць для пропорційників). Народним зборам готові довірити контроль за виконанням державного бюджету. Для участі широких кіл у лібералізації політичної системи при президенті Казахстану буде створено Національну комісію з питань демократії та громадянського суспільства. Насамперед Нурсултан Назарбаєв запропонував перейти до принципу виборності акімів (голів адміністрацій), крім керівників областей і найважливіших міст.

Заява президента прозвучала на старті парламентської передвиборної кампанії. Голосуватимуть за народних представників у Казахстані 19 вересня. Тези, надзвичайно схожі з президентським проектом політреформи, містила передвиборна програма помірковано опозиційної партії «Ак жол». Такий «збіг» змусив багатьох казахстанських аналітиків говорити про те, що Нурсултан Назарбаєв просто перехопив ініціативу в опозиції. Водночас президент Асоціації соціологів та політологів Бахитжамал БЕКТУРГАНОВА заявила кореспонденту «Дня», що необхідність лібералізації політичної системи Казахстану зумовлена об’єктивними чинниками. «Президент дуже довго обіцяв, що після досягнення певних результатів в економічному розвитку ми зможемо перейти до політичних реформ. Такий період настав і збігся з новим електоральним циклом. Суспільство зараз очікує оновлення, активізувалися демократичні партії — набирає рейтинг помірковано опозиційна партія «Ак жол», зареєстровано партію радикальної опозиції «Демократичний вибір Казахстану» (її номінальним лідером є Галимжан Жакіянов, який перебуває в ув’язненні. — Авт. ). Адміністративно-командна система вже не відповідає запитам економічних груп, політичних партій, різних верств населення, особливо підприємницького прошарку, який досить упевнено підіймає голову».

На думку директора Групи оцінки ризиків Досима Сатпаєва, партійної системи як такої у «надпрезидентському» Казахстані сьогодні не існує через відсутність рівних умов для всіх політичних гравців. Партії, за збереження своєї периферійності, можуть або перетворитися на банальні групи тиску, які намагатимуться впливати на владу, але не братимуть участі в боротьбі за неї; або групи тиску використовуватимуть партійні канали для своїх цілей. Генеральний директор Міжнародного інституту сучасної політики Єрлан Карін звертає увагу на те, що нині казахстанські пропрезидентські партії розглядаються як пасивні структури, все значення яких зведено до дружної підтримки урядових структур, а опозиційні організації через відсутність реальних важелів впливу на процес прийняття політичних рішень змушені залишатися «дискусійними клубами». Однак за словами Бахитжамал Бектурганової, політична реформа, оголошена відомим ідеологом «керованої демократії» Назарбаєвим, — не формальність. Політолог вважає, що казахстанські партії зуміють скористатися наданим їм авансом. «Місцева влада — акімати — породили серйозну кризу довіри, і вирішувати цю проблему рано чи пізно доведеться, — каже аналітик. — Питання децентралізації буде актуальним для Казахстану. Інша річ, скільки часу знадобиться для цього процесу. Зараз дуже багато залежить від того, яким буде новий склад парламенту».

Головна новина політичного сезону в Казахстані — поява партії «Асар» («Всім світом»), дітища дочки президента Даріги Назарбаєвої, своєрідної альтернативи старим номенклатурним пропрезидентським партіям. Швидше за все, саме «Асар» і скористається авансами політреформи. Об’єднання, яке обрало своїм кредо «політику конкретних справ» (викриття несумлінності місцевої влади, відродження сортів яблунь, допомога школам та ін.), трохи більш ніж за півроку встигло вийти на передову популярності. Тим часом, на думку Бахитжамал Бектурганової, ще в січні розпочавши активну кампанію з використанням своїх медійних ресурсів (Даріга Назарбаєва є керівником медіа-холдингу «Хабар» і головою Конгресу журналістів республіки), партія «Асар» взяла фальстарт. «Сьогодні ініціативу перехоплює «Отан», що два місяці тому вийшов на арену після серйозних структурних і кадрових змін. За нашими даними, якщо в травні «Отан» ще поступався «Ак жолу», то в червні він уже обійшов цю партію і наблизився до «Асару»,— розповiдає панi Бектурганова. — Людям було важливо почути, що президент Назарбаєв особисто прийняв відповідальність за «Отан». На думку деяких казахстанських оглядачів, сьогодні політична боротьба у країні розгорнеться між тими, хто підтримує нинішню владу, і тими, хто підтримує її ще більше. Між тим, Бахитжамал Бектурганова вважає, що «поява такої нової партії, як «Асар», не дасть запанувати консервативним тенденціям, бо це дуже динамічна сила, яка вимагає політичних реформ, посилення контрольних функцій парламенту. Попри те, що «Асар» — пропрезидентська партія, вона є противагою консервативному й навіть реакційному ядру всередині табору влади».

Крім вищезгаданих внутрішніх «рушіїв» політичної реформи в Казахстані, слід вказати й на значення зовнішнього впливу на процеси, що відбуваються в країні. «Казахстан дуже активно відкрився світовій спільноті, на відміну від інших азіатських країн і тієї ж України, а тим більше Білорусі, — каже Бахитжамал Бектурганова. — І казахстанське керівництво, й опозиція ведуть постійний полілог з міжнародною громадськістю. Звісно ж, не без впливу міжнародних організацій та інвесторів у Казахстані почалася лібералізація. А зараз ми вже від лібералізації переходимо до демократизації».

Внесення основних змін до Конституції в Казахстані чекають після парламентських виборів і виборів президента, які відбудуться 2006 року. Дещо врозріз із традиційними уявленнями про демократизацію йде знаменита заява радника Нурсултана Назарбаєва Єрмухамета Єртисбаєва про те, що «питання з президентом у Казахстані закрите до 2013 року». Як відомо, Назарбаєв заявив про намір балотуватися на виборах 2006 року. Разом із тим, Бахитжамал Бектурганова звертає увагу на те, що президент «буде змушений проходити електоральний тест». «Сама по собі процедура може викликати невдоволення опозиції, по-різному аналізуватися, проте Назарбаєв не відмовляється проходити випробування. Туркменський варіант у Казахстані неможливий, — запевняє політолог. — Подивимося, як далі розвиватимуться події: зараз дедалі частіше порушується питання про наступника... Але якщо президент і надалі буде сповнений рішучості пройти електоральний тест, якщо покращуватиметься соціально- економічна ситуація, просуватимуться політичні реформи, швидше за все, народ знову піде голосувати за Нурсултана Назарбаєва».