Кемерона замінить «сильна» і «компетентна» Мей

У Великобританії досить несподівано і швидко завершились змагання за посаду лідера Консервативної партії. Новим лідером цієї політичної сили і, відповідно, новим британським прем’єром стане Тереза Мей, яка вже 13 липня замінить Девіда Кемерона. Нагадаємо, що британський прем’єр заявив про намір покинути цю посаду одразу після оголошення результатів референдуму 23 червня, на якому більшість британців проголосувало за вихід з ЄС.

Спочатку планувалось, що перегони за посаду глави партії триватимуть дев’ять тижнів. Це було обумовлено як кількістю суперників, яких спочатку було семеро, так і жорсткою боротьбою між двома жінками — Терезою Мей та Андреа Лідсом.

Тереза Мей з 2010 року обіймала посаду міністра внутрішніх справ, а Андреа Лідсом — статс-секретаря міністерства енергетики Великобританії. Очікувалось, що боротьба між двома суперницями триватиме до вересня. Однак у понеділок Лідсом відмовилась від участі в боротьбі за партійне лідерство.

Лідсом активно виступала за вихід Британії з ЄС і, оголошуючи про своє рішення вийти з перегонів, зазначила, що така дев’ятитижнева кампанія за лідерство в критичний час для Великобританії була б дуже небажаною, і тому вона віддає свою підтримку Мей.

Слід зазначити, що головною причиною, яка змусила Лідсом зійти з перегонів, було її інтерв’ю газеті The Times. Зокрема, у розмові, яку, до речі, потім газета підкріпила аудіозаписом, Лідсом зазначила, що у неї як матері кращі шанси виконувати роботу прем’єра, ніж у Мей, яка не має дітей. У понеділок вона вибачилась за ці слова.

У понеділок, одразу після визначення питання з передачею партійного лідерства, Кемерон заявив, що у середу подає Королеві Єлизаветі ІІ подання про відставку. І автоматично його місце займає Тереза Мей.

Кемерон назвав свою спадкоємницю «сильною» і «компетентною», яка більш ніж хто-небудь може забезпечити лідерство, яке потребує Великобританія у наступні роки. Він пообіцяв надати їй повну підтримку.

Сама Мей заявила, що з «честю і покорою» перебирає на себе цю посаду, і пообіцяла забезпечити успішний вихід Великобританії з ЄС. Очікується, що в її кабінеті провідні посади обіймуть ті, хто підтримував Брекзіт. 

Мей пообіцяла соціальні та економічні реформи, що додало припущень щодо майбутнього складу її кабінету. На даний момент депутати-консерватори згуртувались навколо нового лідера. Представники опозиційних партій ставлять під сумнів її мандат, наголошуючи, що змагання за лідерство було коротким. Але, як повідомляють близькі до Мей джерела, вона дуже чітко налаштована на те, що не буде довгострокових парламентських виборів.

Натомість Мей заявляє своїм опонентам, що її заявка на керівництво базувалось на потребі у сильному і перевіреному лідерстві, спроможності об’єднати партію та країну, а також позитивному баченні майбутнього Британії. І в цьому контексті вона, будучи прихильником того, щоб країна залишилася в ЄС, запевнила колег, які виступали за Брекзіт, що «Брекзіт означає Брекзіт, і ми зробимо з виходу з ЄС історію успіху. Ми дамо нашим громадянам більше контролю за власною долею».

Старший віце-президент Центру аналізу європейської політики, Едвард ЛУКАС, так прокоментував призначення Терези Мей на посаду прем’єра: «Вона намагатиметься гладко здійснити Брекзіт. Але я боюсь, що у неї немає досвіду у зовнішній політиці, і вона вже прославилась своєю ворожістю до іммігрантів». І справді, на думку багатьох оглядачів, ім’я асоціюється передовсім із ужорсточенням міграційних правил.

Ще про Терезу Мей відомо, що вона не переймається тим, що думають про її одяг, і власноруч підписує листівки. 

Слід зазначити, що Тереза Мей стане сотим главою держави, з яким зустрінеться інша найвпливовіша жінка в Європі Ангела Меркель. «Обидва лідери мають багато спільного. Вони майже однакового віку, обоє є дочками протестантських священників і виросли за межами великих міст. У обох — вражаючі академічні заслуги, вони бездітні і насолоджуються прогулянками та приготуванням їжі разом зі своїми чоловіками, з якими вони одружені десятиліттями. За їхніми суворими офіційними обличчями ховається гострий розум, який майже не помічає публіка чи преса, до яких вони ставляться з глибокою недовірою. Кожна з них має репутацію політика, які ставлять прагматизм вище ідеології», — пише видання Politico.

До речі, після появи повідомлень, що Мей стане новим прем’єром Британії, Меркель заявила, що британській владі треба швидко визначитись з тим, як вона збирається вибудовувати відносини з ЄС.

«В ОСОБІ ТЕРЕЗИ МЕЙ ВЕЛИКОБРИТАНІЯ МАТИМЕ ДУЖЕ МІЦНОГО ПРЕМ’ЄРА»

Володимир ХАНДОГIЙ, президент Громадської організації «Українська асоціація зовнішньої політики», екс-посол у Великобританії:

— Я більш ніж переконаний у тому, що за прем’єрства Мей позиція Великобританії залишиться незмінною. Вона сильний політик і завжди вирізнялась у кабінеті Кемерона як доволі сильна фігура, нагадуючи своєю позицією Маргарет Тетчер. Вона мала досить високу популярність як в уряді, так і в суспільстві. В особі Терези Мей Великобританія матиме дуже міцного прем’єра.

Що стосується традиційно підтримки Великобританією євроатлантичних прагнень України. Я не можу на сто відсотків гарантувати, оскільки багато залежить від політичної кон’юнктури і від того, як Україна буде себе показувати, але позиція Британії на підтримку України, передусім, у НАТО буде зберігатися. А ось говорити про підтримку в Європейському Союзі, безумовно, вже не доводиться. Хоча свого часу ця позиція була більше наближеною до наших інтересів. Але все одно за лаштунками вона також буде підтримувати наші прагнення до європейської інтеграції. Я в цьому не сумніваюсь.

Ставлення Великобританії до Російської Федерації також не зазнає змін. Загалом ключовою позицією британської політики є послідовність. Я не бачу якихось розвитку подій, що могло б змінити на загал негативне ставлення Великобританії до політики Росії. І ця позиція обтяжена особистими факторами, зокрема процесами, які відбуваються на британському небосхилі, щодо історії з Літвіненко, Березовським і постійні скандали, які стосуються розвідувальної діяльності. Я думаю, що Британія буде продовжувати, принаймні на цьому етапі, зберігати таку стриману політику у відносинах з Росією.

Що стосується трансатлантичної єдності, в основі якої лежать відносини між США, Британією та Європою. Якщо говорити про НАТО, то тут я не бачу ніяких загроз, ризиків, що така єдність буде порушена.