Холмщина святкує 140-річчя з дня народження Михайла Грушевського
Сьогодні, в день свята Різдва Пречистої Богородиці, у церкві св. Іоана Богослова в Холмі урочистою панихидою після святкової літургії розпочнуться святкування 140-річчя з дня народження Михайла Грушевського. Цей найвидатніший історик та суспільно-політичний діяч безсумнівно належав, разом із Тарасом Шевченком та Іваном Франком, до «великої трійці» велетнів національного відродження другої половини XIX — початку XX сторіччя. А своїм головуванням Української Центральної Ради, хоч і короткотривалим, перебуванням на чолі Української Народної Республіки завершив цей перший, дещо романтичний і мрійницький етап будування модерної української нації.
Майбутній вчений і політичний діяч побачив світ 29 вересня 1866 року саме у Холмі, місті, заснованому князем Данилом Романовичем Галицьким, яке в 60-х роках XIX сторіччя було чотиритисячним повітовим містечком Люблінської губернії, підпорядкованим Російській імперії. Його батько, який свій рід вів із околиць Чигирина, у 1865 — 1869 роках був тут вчителем новоствореної російської гімназії для місцевого греко-уніатського українського населення, а також директором щойно заснованих педагогічних курсів.
Над містом і тоді височіла Холмська гора з величавим собором Різдва Пречистої Богородиці, але оскільки був він кафедральним храмом греко-уніатських єпископів, чин хрещення, який відбувся 28 жовтня цього ж 1866 року, звершив протоієрей Яков Крошановський, настоятель православної церкви св. Іоана Богослова, побудованої кільканадцять років раніше для потреб розташованої тут російської військової частини. Хресною матір’ю Михайла була Юлія Лебединцева, із відомого київського роду Григоровичів-Барських, дружина начальника Холмської дирекції народних училищ Теофана Лебединцева, не так давно знайомого із Тарасом Шевченком (його брат о. Петро Лебединцев відспівував прах поета у київській церкві Різдва Христового, під час його перевезення в Україну). Згодом Т. Лебедицев, повернувшись після завершення державної служби до Києва, став у 1882 — 1887 роках першим головним редактором і видавцем «Киевской старины», а Юлія Олександрівна (1839 — 1868), разом iз двома малолітніми синами на вічність спочила в холмській землі, про що сповіщають кам’яні таблиці, вмуровані в стіну Іоанобогословської церкви.
Холмський період життя Михайла Грушевського був короткий і можна було б сказати, що не мав помітного впливу на формування його особистості. Все ж таки Холм, місто з великим, хоча згодом призабутим українським минулим, дуже символічне як місце народження історика, який, за словами одного із його учнів Василя Герасимчука, «роз’яснив наше національне «я», вивів наш народ iз сумерку сумнівів і непевности щодо походження, і своєю «Iсторією України» дав нашій нації удовіднене право на належне їй ім’я, на самостійне горожанство в світі».
Зараз стан українських справ у Холмі та регіоні набагато гірший, ніж у часи, коли перші свої дитячі кроки ставив тут малий Михайло. Але цій українській невеликій «щопті» (меншій навіть від тієї, про яку у своєму вірші на смерть Алли Горської писав Василь Стус), котра втрималася у Холмі та Холмщині, стає певніше і затишніше, коли згадає, що має такого великого земляка. Тим більше, що Михайло Грушевський ні як історик, ні як публіцист, ні як голова Центральної Ради ніколи не забував, що уродженці й мешканці Холмсько-Підляського Забужжя є повноправними членами української нації, будуванню і служінню якій присвятив він усе своє життя.
Зрештою для всіх українців у Польщі холмські урочистості будуть мати особливе значення. В їх програмі 21 вересня передбачене ще покладання квітів до меморіальної дошки на честь «найвизначнішого українського історика, першого Президента Української республіки» на будинку по вул. Сенкевича, 8 та урочистий вечір у Холмському будинку культури за участю польських і українських художніх колективів iз Холма та Луцька. Слово про Михайла Грушевського виголосить академік Микола Жулинський, голова Національної ради з питань культури і духовності при Президенті України. 22 — 23 вересня в залі Холмської публічної бібліотеки відбудеться наукова конференція «Холмщина на перехресті історії», яка проходитиме в трьох секціях: «Холмщина в добу Михайла Грушевського», «Холмщина в першій половині XX ст.» і «Михайло Грушевський та його наукова спадщина». Майже 30 дослідників із Польщі та України зголосилися взяти участь у конференції. Цими днями тут також проходитимуть заходи з нагоди 10-річчя сусідської співпраці Холма та Ковеля.
Організаторами святкувань є Генеральне консульство України в Любліні, Почесне консульство України у Холмі, президент міста Холм та Українське товариство в Любліні.