Клуб президентів відзначає польський ювілей

Показовим виглядає список президентів, запрошених Александром Квасьнєвським на урочистості — це його колеги з України, Румунії, Угорщини та країн Балтії. Таким чином, балто-чорноморський клуб президентів уже можна вважати створеним. Залишилося після урочистостей створити клуб держав.

Леонід Кучма у Варшаві не співав «Ти ж мене підманула», як було в дружній компанії Назарбаєва та Акаєва, а говорив усе більше про європейську інтеграцію. Квасьнєвський ще раз запевнив усіх колег, що Польща, як найвірогідніший потенційний кандидат на вступ до Євросоюзу, обов’язково допоможе пройти цим же шляхом усім іншим. А ще він пообіцяв польську допомогу українському Закарпаттю, що потерпіло від повені, як це вже зробила Угорщина.

Про негативні явища, як можна зрозуміти з повідомлень агенцій, на зустрічі не йшлося. Маються на увазі нещодавні плюндрування могил та пам’ятників на цвинтарях у Львові та Любліні. Президенти вдали, що це їхніх стосунків не псує. Поляки теж не в захваті від дій своїх співвітчизників. Вони справедливо вважають, що «ідіоти є скрізь» — так мені сказав один із польських колег. Вони просто не розуміють, чому ж українська прокуратура, на відміну від польської, не порушила відразу ж кримінальної справи. Зрештою, і про засновника нової Польщі Юзефа Пілсудського мешканці Західної України можуть пригадати не лише добре.

Балто-Чорноморська ідея, реанімована торік у Вільнюсі, продовжена в Києві та Варшаві, схоже, потроху набуває прихильників у Бухаресті та Будапешті. Щоправда, що вона являтиме собою за рік, коли в Україні має відбутися саміт, ще неясно. Але відразу помітно, що серед засновників руху немає представників ні Москви, ні Мінська. І не буде — припускають деякі політики з Польщі та Балтії в неофіційних розмовах. Аж поки там не навчаться демократії та ще деяких речей.

Взаємна підтримка, висловлена зараз у Варшаві сімома президентами, — річ, мабуть, корисна й потрібна. Литовцям, латишам та румунам — щоб «устрибнути» до другого ешелону кандидатів на вступ до ЄС, полякам та угорцям — для відновлення колишніх радянських ринків та відчуття власної безпеки, українцям — для створення прокиївського лобі в Європі. Початок видається непоганим — але надто багато цілком добрих ідей вже не витримало випробування реальністю.

№217 12.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»