Кнопка «перезавантаження» для європейського подвір’я
Сьогодні прагнення натискання кнопки «перезавантаження» в дипломатичних відносинах стало популярним заходом. Президент Барак Обама щойно здійснив поїздку до Москви, щоб «перезавантажити» напружені відносини США та Росії. Європейський Союз, хоч і не потребує «перезавантаження» у зв’язку з напруженими відносинами зі своїми східними сусідами, зайнятий глибокою стратегічною реконструкцією цих відносин.
Коли ЄС запустив у травні свою нову програму «Східне партнерство», її мета полягала в просуванні подальшої інтеграції з шістьма безпосередніми сусідами Союзу: Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю, Грузією, Молдовою та Україною. Глобальна фінансова криза зробила пріоритетною проблему оновлення та зміцнення відносин зі східними сусідами ЄС. Таким же важливим був той факт, що всі країни, що розглядаються, висловили побажання зближення з ЄС.
Програма «Східне партнерство», яка бере свій початок з польсько-шведської ініціативи, пропонує шести країнам істотне оновлення й поглиблення відносин з ЄС у ключових сферах. У торгових і економічних відносинах вона чітко ставить мету встановити всеосяжні сфери поглибленої вільної торгівлі між ЄС і країнами-партнерами. Вона підтверджує цілковиту візову лібералізацію як довготривалу мету (а тим часом укладання угод щодо спрощення візових процедур), обіцяє посилену співпрацю в питаннях енергетичної безпеки, диверсифікації та ефективності, а також виступає зі спеціальними програмами й проектами, щоб надати допомогу своїм сусідам у їхніх зусиллях щодо проведення реформ та інтеграції в усіх цих сферах.
Те, що Швеція переймає головування в ЄС цього місяця, має сприяти просуванню цих зусиль. Однак сьогодні перед східними сусідами ЄС стоять серйозні проблеми, оскільки фінансова й економічна криза дуже вразила значну кількість країн-партнерів.
Україна зазнає великих втрат від різкого спаду в глобальному попиті й торгівлі, що дуже важко позначається на її сталеливарній промисловості. Економічні успіхи Грузії багато в чому залежали від прямих іноземних інвестицій, бажання робити які сьогодні практично вичерпалися. Країни-партнери, менш інтегровані в глобальний ринок, такі, як Молдова, відчувають повільніший наступ кризи, однак її реальний ефект очікується таким же негативним і, ймовірно, їм знадобиться більше часу для відновлення.
«Східне партнерство» не пропонує якихось швидких рецептів для зцілення від кризи. Однак воно може надати політичну основу й підтримку в створенні інститутів, щоб виправити недоліки, які роблять ці країни такими вразливими перед кризою: незакінчені ринкові економіки, слабкі державні інститути й наявність корупції. «Східне партнерство» пропонує глибоку інтеграцію з ЄС в таких сферах, як торгові й енергетичні перевезення з їхніми значними трансформаційними можливостями.
Більшість країн-партнерів переживають й інший вид кризи — політичний. У більшості з цих країн демократичний розвиток ще не досяг тієї точки, в якій зміни в уряді є рутинною частиною політичного життя й можуть відбуватися без ризику порушення стабільності в країні. «Східне партнерство» базується на таких грунтовних цінностях демократії, як права людини й влада закону. Політичне спілкування з ЄС, а також процес інтеграції в рамках цього партнерства просуватимуть реформи в цих ключових сферах.
Головування Швеції в ЄС буде зосереджене на початку конкретної роботи — основних складових партнерства. Встановлення «Комплексних програм зі створення інститутів», розроблених для підтримки реформ ключових інститутів у кожній партнерській країні, має розпочатися до кінця цього року.
Деякі флагманські ініціативи, запропоновані Європейською комісією, нарешті почнуть діяти, а також, ймовірно, будуть розроблені нові проекти й ініціативи. Швеція приділятиме особливу увагу програмам енергетичної ефективності, метою яких буде не лише зміцнення енергетичної безпеки й зменшення витрат, вони ще й стануть важливим доповненням у боротьбі зі змінами клімату.
Швеція під час свого головування разом з Європейською комісією планує організувати першу зустріч у рамках форуму східного партнерства громадянського суспільства восени цього року. Ми сподіваємося стати свідками початку парламентської співпраці, а також обмінів між місцевою й регіональною владою тридцяти трьох країн ЄС і країн-партнерів. Наприкінці року на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС і їхніх колег з шести країн-партнерів буде оцінений досягнутий прогрес, а також вироблені вказівки для руху вперед.
«Східне партнерство» стосується інтеграції ЄС, наближення шести країн-партнерів до цінностей ЄС, законодавства й способів роботи, а також присутності ЄС для підтримки й допомоги в цій конвергенції. У Росії є відчуття того, що партнерство спрямоване проти них. Але це, певна річ, неправда. Навпаки, Росію, як і Туреччину, будуть раді побачити серед учасників у відповідній діяльності в рамках багатостороннього партнерства.
Програма «Східне партнерство» не є відповіддю на всі проблеми й труднощі, що стоять перед шістьма країнами-партнерами. Проте вона є явним зобов’язанням ЄС надати політичну й економічну підтримку під час їхнього перехідного періоду, а також їхнім реформам — процесу, що має принести процвітання й стабільність усьому регіону.
Карл Більдт — міністр закордонних справ Швеції.
