Коливання української багатовекторності продовжуються
Призвела до цієї констатації «дуже плідна» розмова Кучми зi спецпредставником президента Росії Віктором Черномирдіним у ніч на середу. Тобто, до цього не було явного розходження між більш- менш спокійною реакцією Києва та істерією з побрязкуванням зброєю в Москві. І хтось в українському вищому керівництві матиме головний біль, пояснюючи своїм закордонним колегам, що насправді президент Кучма мав на увазі необхідність якнайшвидшого припинення війни та початку переговорів, а також збереження територіальної цілісності Югославії.
Цілком може бути, що Росія, «давши вихід пари» у вигляді суворих та емоційних заяв свого міністра закордонних справ та генералітету, декларованому розриву контактів з НАТО та висилки з Москви представників натовського інформаційного центру, тепер дещо заспокоїлася та змінила вектори. Може бути, свою справу зіграло можливе продовження кредитування Росії з боку МВФ та Світового банку. А можливо, просто Черномирдін володіє даром переконання. І відтепер Україна теж направлятиме свої кораблі на Адріатику й заявлятиме про можливість надання Югославії військово- технічної допомоги. Сторони, як повідомляється, домовилися про координацію подальших миротворчих зусиль. Щоправда, зовсім не повідомляється — чи щось сказав Черномирдін про підтримку Москвою представленого Кучмою днями до ООН та ОБСЄ плану врегулювання конфлікту. Нічого не сказано, як оцінив Черномирдін готовність України направити до Косово свій миротворчий контингент у складі ненатовських сил. Нічого не повідомляється, як сприймають у Києві та Москві готовність Азербайджану (де щойно побував Черномирдін) направити до Косово свій взвод у складі турецького контингенту. І що президенти думають iз приводу заяв Шеварднадзе на тему «НАТО, звичайно, погарячкувало, але й Мілошевич далеко не ангел». Грузія та Азербайджан, таким чином, чомусь не бояться констатувати, що їхня позиція в чомусь не збігається з російською.
Ще більш цікавою видається заява прес-секретаря Черномирдіна Валентина Сергєєва, зроблена на переговорах Черномирдіна з Кучмою — узгодження позицій є неочікуваним доказом життєздатності СНД та консолідації держав у його рамках. Отже, Черномирдін виступає ще й як консолідатор — після невдалих спроб Назарбаєва, Лукашенка та Березовського. Тим більше, що причини відвідання Черномирдіним Києва його помічник залишив без коментарів.
Але відомо, що Кучма та Черномирдін серед іншого поговорили й про вашингтонський саміт НАТО, на якому буде присутнім Кучма — й не буде нікого з російського керівництва.
