Конституційні нотатки

Розробка конституційної угоди ЄС увійшла в завершальну стадію. Європа розкололася на протилежні табори, великі й малі країни-члени ЄС визначають свої позиції. Прем’єр-міністр Данії Андерс Расмуссен викладає свою думку щодо того, яким буде остаточний варіант угоди.

Історичне рішення про розширення ЄС поставило Європейський Союз перед нелегким завданням забезпечити успішне функціонування об’єднання із 25 держав. Саме це є головною метою міжурядової конференції, що розпочала роботу 4-го жовтня нинішнього року. Уряди 15 нинішніх і 10 майбутніх членів ЄС зібралися, щоб обговорити конституційну угоду, яка має стати основою для майбутнього європейського співробітництва. Нашою метою є розробка угоди, яка не потребуватиме внесення поправок і змін протягом подальших кількох років. Участь Данії у цих переговорах зумовлена прагненням досягти створення сильного, демократичного, відкритого й прозорого Союзу.

Робота міжурядової конференції грунтується на проекті угоди, представленої Європейським Конвентом. Конвент понад рік займався створенням єдиного консолідованого проекту угоди, який не викликав би серйозних розбіжностей серед учасників. Вироблений Конвентом проект угоди пропонує простішу і зрозумілішу структуру ЄС, базовану на демократичнішому та прозорішому співробітництві між країнами-членами. Навіть більше, він акцентує той факт, що країни-члени є основними складовими ЄС, і чітко й ясно визначає компетенції Союзу.

Отже, міжурядовій конференції не слід переглядати питання, за якими Конвенту вдалося знайти політичні компроміси. Втім, існує низка питань, які потребують доробки. Сюди належать деякі технічні питання, що стосуються окремих сфер державної політики, а також, значною мірою, інституційні питання. Данія цілком підтримує мету, поставлену Італією, головуючою нині в Європейському Союзі, завершити роботу міжурядової конференції до кінця поточного року. Ми згодні з президентом Італії, що переговори мають бути зосереджені на основних інституційних питаннях.

Пріоритети Данії виражені дуже чітко й визначено. Нова конституційна угода має відповідати двом основним вимогам:

— поважати права і роль, а також врівноважувати інтереси великих і малих країн-членів ЄС;

— інституційна структура має бути ефективною, демократичною і прозорою.

Міжурядова конференція повинна вирішити три основних інституційних питання, а саме визначити організаційну структуру Комісії та Ради, а також роль майбутнього президента Європейської Ради. Ми повинні знайти рішення, яке дозволить повністю реалізувати потенціал цих трьох інститутів. Данія подала пропозицію про те, як посилити організаційну структуру Комісії, що грунтується на двох основних міркуваннях. З одного боку, принцип одна країна — один комісар, що має повне право голосу, є дуже важливим для багатьох країн-членів ЄС та їхніх громадян. Водночас ми повинні потурбуватися про те, щоб Комісія, які нараховує 25 або більше членів, могла ефективно функціонувати.

Ми пропонуємо прийняти ідею Конвенту обмежити кількість портфелів у Комісії при наданні усім комісарам повного права голосу. Найбільші портфелі слід розподілити між кількома комісарами, один із яких має координувати спільну роботу. Така модель дасть можливість створити ефективну Комісію та забезпечити їй легітимність в очах громадськості.

Посилення Комісії має супроводжуватися посиленням Ради. Це не гра з нульовим результатом. Головування в раді, на мiй погляд, має зберегтися за країнами-членами ЄС. Однак знадобиться вдосконалення системи ротації головування (особливо слід звернути увагу на відсутність послідовності та зв’язності в нинішній системі). Я не відкидаю ідею «спільного головування», скажімо, трьох країн на період один рік або вісімнадцять місяців, але мене непокоїть те, що це може ускладнити горизонтальну координацію та повсякденне ведення справ. Отже, я вважаю, що нам потрібно модернізувати існуючу систему ротації головування у Раді.

Проте чи то ми віддамо перевагу нинішній моделі, чи то запровадимо нову модель спільного головування, ми повинні, передусім, визначити роль президента Європейської Ради в координації роботи самої Ради. Основним завданням голови Європейської Ради є забезпечення узгодженості роботи Ради та її дієздатності у сфері прийняття рішень. Звісно, для виконання цього завдання голові необхідні відповідні інструменти. Водночас ми повинні уникнути створення президентської системи, яка функціонувала б незалежно від Ради, Комісії та країн-членів. Однак якщо не інтегрувати президента Європейського Союзу до існуючої інституційної структури та звести його функції до головування на засіданнях Європейської Ради, можна упустити можливість посилити дієздатність Союзу. В таких умовах також існує небезпека виникнення конкуренції між структурами, що призведе до послаблення загальноєвропейських інститутів.

Данія поставила собі досить амбіційні цілі на поточних інституційних переговорах. Ми прагнемо посилити здатність Союзу вирішувати проблеми країн-членів. Аби досягнути цієї мети, ми зобов’язані заради самих себе створити сильну, демократичну й прозору основу для співробітництва в розширеному Союзі.

Андерс РАСМУССЕН, прем’єр-міністр Данії.