Король ніколи не дає інтерв’ю

На відміну від усіх інших монархій світу, у Бельгії монарх називається королем бельгійців, а не королем Бельгії. Ця особливість наголошує, що від самого її заснування королівська династія Бельгії, як і решта державних інститутів, функціонує у правовому полі демократичної держави, а її повноваження визначаються Конституцією.

Бельгія є федеральною державою, яка складається з трьох мовних спільнот — франкомовної, нідерландомовної та німецькомовної — та з трьох регіонів: нідерландомовної Фландрії, франкомовної Валлонії та двомовного регіону Брюссель-столиця.

Конституція Бельгії дає чітку основу для демократичної влади: «Усі повноваження походять від Нації. Вони виконуються у порядку, визначеному конституцією».

Вступаючи на престол, бельгійські королі складають присягу, текст якої до букви регламентований статтею 91 конституції: «Я клянуся дотримуватися конституції і законів бельгійського народу, підтримувати національну незалежність і територіальну цілісність». У разі смерті свого попередника його нащадок не може вступити на престол, не склавши цієї присяги.

Згідно з конституцією, король бельгійців стоїть понад ідеологічними, релігійними, політичними дискусіями або економічними інтересами. Не підтримуючи жодної політичної, громадської або іншої групи в суспільстві, король бельгійців виконує місію хранителя держави. Він є символом єдності та незмінності нації і модератором політичного життя.

Король підписує ухвалені парламентом закони, але він не має права вето, тобто не може відхилити закон, з яким не погоджується.

Для будь-яких заходів, які проводяться в Бельгії  — урочисті події, конференції, візити, — участь в них короля бельгійців підносить їхній рівень до найвищого можливого.

Періодично король виступає з промовами. Бельгійські ЗМІ регулярно інформують про заходи за участю короля та транслюють його промови. Однак через свій унікальний статус король, не приєднуючись до суспільної дискусії з конкретних питань, залишається поза фокусом політичних, громадських та інших дискусій, природним майданчиком для яких у Бельгії, як у будь-якій демократичній державі, є ЗМІ. Тому, хоч як це дивно, навіть у наші часи всеосяжного і миттєвого висвітлення будь-яких подій завдяки електронним медіа «ходи» короля на політичній шаховій дошці Бельгії залишаються непомітними для широкої громадськості. Цікаво також, що король ніколи не дає інтерв’ю.

Продовження теми:

Радити. Заохочувати. Попереджати

Як «зв’язати» часи-6