Коротко / ПЛАНЕТА

Назарбаєв відмовився від звання Народного героя

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв відмовляється підписувати закон, який надає йому звання «Халик Кахармани» (Народний герой). «Я не підписуватиму закон, що надає мені звання «Халик Кахармани», — сказав днями Назарбаєв. Нагадаємо, як повідомлялося раніше, 1 грудня парламент Казахстану прийняв проект конституційного закону, який надає звання «Народний герой» президенту. «Нурсултан Назарбаєв гідний високого звання «Халик Кахармани» (Народний герой). Ця істина відома всім. Це питання не раз поставало й раніше, проте Нурсултан Абішович із властивою йому скромністю завжди відмовлявся від цих пропозицій», — зазначав раніше спікер сенату Кайрат Мамі. Тим часом заступник міністра юстиції Дулат Куставлетов повідомляв раніше журналістам, що в цьому випадкові Назарбаєв не може скористатися правом «вето». «Не може (накласти вето на закон), тому що, по-перше, це не стосується особи. По-друге, він відповідає всім вимогам Конституції, всім нормам нормативно-правових актів, і концептуально якихось суперечностей немає», — пояснював він, зазначивши, що не знає, як учинить президент.

Президент Естонії назвав російську «мовою окупантів»

Президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес в інтерв’ю швейцарському виданню Der Bund укотре назвав російську мову «мовою окупантів». Ільвес, відповідаючи на запитання, чому російська мова в Естонії не є другою офіційною, хоча близько 30% населення країни складають люди, які вважають її рідною, відповів, що мова окупаційної влади не може бути другою офіційною мовою. «А чому вона має бути офіційною? Наприклад, ми окупуємо вашу країну, а за 50 років ми скажемо, що ви повинні зробити естонську мову державною. Окупаційна влада захоплює країну, депортує сотні тисяч осіб до Сибіру та присилає сюди своїх людей. І тепер, коли ми нарешті здобули незалежність, чи повинна мова окупаційної влади бути другою мовою країни? Не ставте мені смішних запитань!» — цитують Ільвеса естонські ЗМІ. Це не перший подібний вислів Ільвеса з приводу російської мови. Раніше він заявляв, що для нього неможливо говорити російською, оскільки це означало би прийняття російської окупації.

Найбільші профспілки Iталії проводять перший спільний страйк за 10 років

Учора в Італії пройшов тригодинний загальнонаціональний страйк, організований за закликом трьох найбільших профспілок. Це їхня перша спільна акція за останні 10 років. Учасники страйку протестують проти програми жорсткої економії, яка реалізовується урядом. «Вони мають право страйкувати, — говорить один із учасників акції. — Ми не можемо по сорок років віддавати себе роботі, яка витягує всі сили, а потім раптом дізнатися, що строки виходу на пенсію змінені і доведеться працювати на три-чотири роки більше». Прем’єр-міністру Маріо Монті не вдалося переконати лідерів профспілок у тому, що в його антикризовому плані є «елементи справедливості». Вони назвали результати недільної зустрічі незадовільними. Пакет запланованих скорочень повинен заощадити Італії 30 млрд євро. Проте через затягування поясів Монті нестримно втрачає кредит довіри. Менш ніж за місяць його рейтинг упав на 10%. Тим часом ринки реагують на антикризові заходи позитивно. Вчора Італія розмістила річні облігації на 7 млрд євро. Прибутковість за ними склала нижче 6% — що менше, ніж місяць тому.

Де Вільпен хоче балотуватися на посаду президента Франції

Колишній прем’єр-міністр Франції, відомий консерватор Домінік де Вільпен заявив про намір висунути свою кандидатуру на виборах президента країни, які відбудуться 2012 року. Політик, який протягом багатьох років був суперником нинішнього президента Ніколя Саркозі, зробив заяву про свої наміри в ефірі французького телебачення. «Я маю намір захистити певне уявлення про Францію, — сказав де Вільпен. — Я переконаний у тому, що зустріч 2012 року буде зустріччю правди, хоробрості та волі». За даними останніх опитувань громадської думки, у де Вільпена небагато шансів на обрання президентом, проте він може відтягнути голоси прибічників Саркозі в першому турі виборів. Сам же Ніколя Саркозі наразі не говорив про бажання балотуватися на посаду президента, проте експерти очікують, що він також братиме участь у виборах. Нагадаємо, де Вільпен ніколи не розглядався як політик, спроможний розраховувати на широку підтримку французів. Його вважали протеже колишнього президента Франції Жака Ширака, за якого він очолював уряд країни з 2005 до 2007 року. За час роботи на посту прем’єр-міністра де Вільпену не вдалося реалізувати свої плани щодо трудової реформи через масові демонстрації та страйки.