Коротко / ПЛАНЕТА

Самовідвід?

Кандидат у президенти Росії Ірина Хакамада заявила, що, можливо, відмовиться від участі у президентських виборах. «Виборча кампанія з виборів президента Росії дедалі більше набуває рис беззаконня та брехні. У такій ситуації конкурентна боротьба ідей та альтернатив стає неможливою. Якщо ситуація, що склалася, ніяк не зміниться, я не виключаю зняття моєї кандидатури з президентських виборів», — мовиться в заяві І. Хакамади, поширеній у вівторок. Вона вважає, що таке саме рішення мають прийняти й опозиційні кандидати на пост президента — Микола Харитонов і Сергій Глазьєв. Раніше про можливий намір відмовитися від участі у виборах іншого кандидата у президенти Сергія Глазьєва заявила керівник його виборчого штабу Яна Дубейковська, нагадує Інтерфакс. «Відхід влади від конструктивного діалогу, застосування технологій тиску на виборців, потоки чорного піару — все це неминуче дискредитує інститут виборів президента та відбиває у людей будь-яке бажання брати участь в організованому владою спектаклі», — йдеться в заяві Дубейковської.

Туркменбаші й державна таємниця

Уряд Туркменістану прийняв рішення про створення комісії з охорони державної таємниці. Очолить комісію президент країни Сапармурат Ніязов, повідомили учора Інтерфаксу в адміністрації глави держави. У складі комісії — віце-прем’єри уряду, а також керівники правоохоронних органів республіки. «Органи управління повинні забезпечувати секретність відповідальних листів, які отримують галузі, хякімлики (адміністрації) від державних структур, секретність військової інформації», — вважає Сапармурат Ніязов.

Посольство в Іраку: перші кроки

До Багдаду виїхала передова група українських дипломатів, які займуться відновленням роботи в Іраку посольства й торгово-економічної місії України, повідомив керівник прес- служби МЗС Маркіян Лубківський. За його словами, основна група та керівництво української дипмісії, як очікується, виїде до Багдаду в перших числах березня. Минулого тижня заступник міністра закордонних справ України Валентин Наливайченко повідомив, що на першому етапі в посольстві працюватиме обмежена кількість українських дипломатів, в тому числі консул. Найімовірнішою кандидатурою на посаду посла України в Іраку сьогодні є Анатолій Олійник, начальник управління нових викликів і загроз у Міністерстві закордонних справ.

Пентагон перевірить Halliburton

Міністерство оборони США розпочало розслідування обвинувачень у тому, що дочірня компанія корпорації Halliburton завищувала ціни на пальне, що постачалося американським збройним силам в Іраку. Як заявила прес-секретар Пентагона, основна увага слідства зосереджена на компанії Kellogg, Brown and Root, яку підозрюють у завищенні цін на нафтопродукти, які поставляли американським військовим в Іраку. Наскільки відомо, корпорація Halliburton є найбільшим постачальником американських сил в Іраку — вона обслуговує безліч контрактів — від будівництва до прання обмундирування. З 1995 по 2000 рік керівником корпорації був віце- президент США Річард Чейні. Пентагон не повідомив, як довго може тривати розслідування. Аудитори Пентагона вважають, що субпідрядник завищив ціни на $61 млн. Представники Halliburton відкидають усі обвинувачення, заявляючи, що компанія зазнає критики iз-за зв’язку із Діком Чейні, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Пхеньян: гроші наперед

Північна Корея заморозить свою ядерну програму в обмін на компенсації. «Якщо нам запропонують спершу заморозити програму, а потім виплатити компенсації, ми на це не погодимося», — цитує агентство Сіньхуа слова представника міністерства закордонних справ КНДР. «Це означатиме, що переговори зайшли у глухий кут, що не підходить жодній зі сторін», — додав північнокорейський представник. Він також додав, що обвинувачення США в тому, що країна продовжує програму зі збагачення урану, є необгрунтованими. Шестисторонні переговори з вирішення кризи навколо ядерної програми КНДР розпочнуться в Пекіні 25 лютого та, ймовірно, триватимуть три дні.

За пост президента Алжиру змагається жінка

Уперше в історії Алжиру в боротьбу за пост президента країни може вступити жінка, повідомляє РІА «Новости». Документи для участі у призначених на 8 квітня виборах подала до Конституційної ради Алжиру голова Робочої партії Луїза Ханун. За конституцією, кандидат має зібрати не менше 75 тис. підписів виборців на свою підтримку. Крім того, закон вимагає від кандидатів, які народилися до 1942 року, бути учасником визвольної антиколоніальної війни 1954 — 1963 років. Найбільше підписів — понад 2 млн. — зібрав нині чинний президент Абдельазіз Бутефліка. Його основними суперниками вважають Алі Бенфліса, колишнього прем’єр-міністра та генерального секретаря партії «Фронт національного визволення», що має більшість місць у нижній палаті парламенту, та Талі Аль-Ібрагімі, колишнього міністра закордонних справ і голову ісламістської Партії відданості та справедливості, який на минулих виборах набрав понад 1 млн. голосів. Конституційна рада оголосить офіційних кандидатів 3 березня.

Євросоюз та США критикують вибори в Ірані

Європейський Союз виступив із критикою іранських парламентських виборів, заявивши, що вони завдали удару по демократії у країні. Міністри закордонних справ країн ЄС зазначають, що відносини Брюсселя з Тегераном можуть у результаті опинитися під загрозою. «Рада міністрів закордонних справ країн ЄС висловлює глибокий жаль і розчарування тим, що велику кількість кандидатів було усунено від участі в парламентських виборах цього року... що унеможливило демократичний вибір іранських громадян», — мовиться в заяві. Сполучені Штати також заявили, що вибори не відповідали міжнародним стандартам. Іранські консерватори минулої п’ятниці виграли вибори, напередодні яких наглядовий орган заборонив балотуватися тисячам демократичних кандидатів. Крім цього, основним спірним моментом на виборах стала явка виборців. Рада вартових ісламської революції звинуватила міністерство внутрішніх справ Ірану в тому, що воно свідомо занизило політично значущі дані про явку. Міністерство вважає, що на дільниці прийшло лише дещо більше половини виборців. Такого низького відсотка не спостерігалося за весь період з 1979 року, коли у країні відбулася ісламська революція. Рада вартових проте вважає, що насправді явка становила близько 60 вiдсоткiв, повідомляє Бі-Бі-Сі.