Коротко / ПЛАНЕТА

Ув’язнених на Гуантанамо поменшає

Американська влада має намір звільнити невелику групу з числа ув’язнених, утримуваних у таборі на військово-морській базі США в Гуантанамо. Як заявив міністр оборони Дональд Рамсфелд, ці люди більше не є загрозою для суспільства і в їх послугах більше не мають потреби спецслужби. Тих, кого випустять з табору, або передадуть в руки урядів своїх країн, або просто звільнять. Зараз в Гуантанамо без відповідного судового рішення утримують майже 600 осіб, яких Вашингтон вважає підозрюваними в терористичній діяльності. Цих людей переправили на Кубу після падіння талібського режиму в Афганістані. Доля ув’язнених Гуантанамо вже багато місяців перебуває в центрі уваги правозахисників. Уряд США наполягає на тому, що ув’язнені — громадяни 43 держав — брали участь у воєнних діях незаконно, а тому не є військовополоненими. Отже, на них не поширюється Женевська конвенція, і Вашингтон залишає за собою право судити їх на особливих трибуналах, уповноважених виносити в тому числі й смертні вироки. Підготовлюване звільнення з табору в Гуантанамо — не перше: у квітні одного афганця було відправлено з Куби додому після того, як лікарі визнали його душевнохворим. Іншого ув’язненого перевели у Вірджинію: влада з’ясувала, що він є громадянином США.

На Балі складено словесні портрети терористів

Індонезійсько-австралійська слідча група за сприяння експертів з шести країн склала словесні портрети трьох підозрюваних у скоєнні терористичного акту на індонезійському острові-курорті Балі, що забрав життя майже двохсот осіб. Про це повідомила джакартська газета «Медія Індонесія». Відтворити зовнішній вигляд ймовірних виконавців теракту стало можливим внаслідок докладного допиту майже ста свідків, скрупульозного огляду місця вибуху, ретельного аналізу слідів злочину. За словами керівника об’єднаної слідчої групи генерала Мангку Пастікі, всі троє підозрюваних — індонезійці. Один iз них, за даними поліції, перебуваючи в Малайзії, брав активну участь у діяльності регіональної мусульманської організації «Джемаа Ісламія», яка ставить за мету створення ісламської держави в Південно-Східній Азії.

Венесуельські революціонери

Група високопоставлених офіцерів венесуельської армії закликала громадян і солдат країни виступити проти президента Уго Чавеса і приєднатися до акції протесту в столиці Каракас. 14 офіцерів, серед яких є й учасники невдалого квітневого перевороту, в телеефірі вимагали відставки Чавеса і заявили, що відмовляються визнавати владу його уряду. Вони звинуватили владу в корупції та в неспроможності проваджуваної нею економічної політики. Одразу після свого звернення офіцери зібрали в центрі Каракаса багатотисячний мітинг своїх прихильників. Віце-президент країни Хосе Вісенте Ранхель заявив у відповідь, що глава держави працює у звичайному режимі, і більшість венесуельських військових не поділяють поглядів бунтівників.

Нафтовики Росії побоюються вiйни з Іраком

Російські нафтові компанії стурбовані можливістю початку війни в Іраку. Голова «Юкоса», другої за розміром нафтовидобувної компанії Росії, Михайло Ходорковський в інтерв’ю агентству Рейтер закликав Вашингтон компенсувати Росії можливі економічні збитки від зміни режиму в Іраку і втрати росіянами контрактів у цій близькосхідний країні. «Важко сказати, що впливає на позицію Росії у Раді Безпеки, але я можу з упевненістю сказати, що російські інтереси в Іраку — економічні, а не політичні», — сказав Ходорковський. Росія у Раді Безпеки виступає проти прийняття резолюції, що дає карт- бланш на застосування сили проти Саддама Хусейна, наполягаючи на більш обережній та зваженій позиції. Михайло Ходорковський вважає, що якщо внаслідок військових операцій проти Багдада Росія зазнає економічних втрат, то для того, щоб домогтися підтримки від Москви, Вашингтон повинен подумати про можливі способи компенсації цих втрат. Проте, у «Юкоса» немає жодних контрактів у Іраку. Три тижні тому Вагіт Алекперов, голова «ЛУКОЙЛу», найбільшої нафтокомпанії Росії, активно працюючої в Іраку, в інтерв’ю британській «Файненшл таймс» заявив, що отримав від президента Путіна запевнення в тому, що навіть після ліквідації режиму Саддама Хусейна його компанія не втратить належної їй великої частки іракських нафтових родовищ. Однак у середу високопоставлене джерело в «ЛУКОЙЛі» заявило агентству Рейтер, що жодних гарантій досі не отримано, попри те, що компанія кілька разів зверталася до уряду з попередженням, що інтереси російського бізнесу можуть постраждати внаслідок зміни режиму в Багдаді.